Екологія – охорона природи
ЕТНОБОТАНІКА – наука, яка вивчає взаємозв’язки людини з рослинним світом планети в найрізноманітніших виявах – етнографічних, екол., бот. та ін., з використанням набутих людиною бот. знань (насамперед прикладного характеру) в її повсякденній діяльності.
Становлення Е. як науки розпочалося після відкриття Америки, коли Старий світ довідався про існування невідомих йому раніше рослин, які успішно використовували жителі Нового світу (картопля, кукурудза, арахіс, квасоля, какао, соняшник). Одночасно
Поява і вирощування нетрадиційних рослин визначили нові напрями в рослинництві, сприяли розвитку нових галузей ус. г., харч, і переробній пром-сті держав різного
Е. враховує й аналізує не лише агро-екол. аспекти зв’язків людини і рослин, а й вияви цих зв’язків у соц. та політ, сферах, в економіці.
Врахування істор. досвіду, помилок і прорахунків дає змогу Е. визначати найоптимальніші варіанти агрофітоценозів, перспективність і придатність окремих видів рослин для інтродукції, акліматизації чи селекції, рекомендувати і впроваджувати вдосконалені процеси і технології, спрямовані на підвищення добробуту та поліпшення здоров’я етносу (фітотерапія). Е. продовжує також вивчати генофонд ресурсів фітосфери з метою їх збереження й ефективного використання. Крім того, на основі банку даних і практ. досягнень Е. допомагає планувати майбутнє, накреслювати напрями розвитку народів і народностей, їхніх культур У гармонії з природою за умови рац. використання, збереження і збагачення її рослинних ресурсів. span>
Свідченням визнання важливості Е. як науки є періодичні міжнародні конгреси з Е.