Мета: навчити учнів працювати у техніці квілінг, виготовляти вироби з паперу; поглиблювати розуміння поняття “композиція”; розвивати творчість, уяву, фантазію, почуття прекрасного; виховувати естетичний смак, любов до природи, бажання бути для неї мудрим другом; прищеплювати навички охайного виконання виробу.
Обладнання: папір для квілінгу; гачки для квілінгу (зубочистки); клей ПВА; пінцет; ножиці; зразки готових робіт; мультимедійна дошка.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання
Дзвоник всім нам дав наказ:
До
Біля парти станемо чемно –
Плине час хай недаремно.
Будемо уважні і старанні всі,
Сядемо рівненько на місця свої.
2. Перевірка готовності до уроку
3. Упорядкування робочих місць
II. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення теми та мети уроку
– Сьогодні ми з вами завітаємо до майстерні. Погляньте на ці витвори мистецтва. Чим вони вам подобаються? На уроці ми познайомимось з цією технікою, яка називається квілінг.
2. Вступна бесіда
– Квілінг (англ. quilling – рюші; походить від слова quill – пташине перо, гофрування, паперокручення)
Уважають, що мистецтво виникло у середньовічній Європі (за іншими відомостями, на Близькому Сході і в Стародавньому Єгипті), де монахині створювали медальйони, обрамлення для ікон та обкладинки для книжок, закручуючи на кінчик пташиного пера паперові смужки з позолоченими краями. Зблизька ці мініатюрні паперові шедеври створювали повну ілюзію того, що вони виготовлені з тоненьких золотих смужок.
Техніка квілінг відома людству ще з XV ст., у той час її вважали справжнім мистецтвом, а в XI ст. вона стала дорогою розвагою для придворних дам (і чи не єдиним способом рукоділля), так як папір, особливо кольоровий і високої якості, був дуже дорогим матеріалом. На жаль, папір – недовговічний матеріал, і досьогодні мало що від середньовічних шедеврів збереглося.
Більшу частину XX ст. техніка була забута. І тільки в кінці минулого століття квілінг відвоював заслужене визнання, перетворившись на повноцінне мистецтво.
3. Розповідь учителя
Інструменти для квілінгу
– Інструменти для квілінгу бувають різні. Проте для виконання робіт у техніці паперокручення спеціальні інструменти мати не обов’язково.
– Шило.
У Європі для скручування смужок паперу використовують пластмасову чи металеву паличку з розщепленим кінцем. Проте можна використовувати і звичайне шило з діаметром приблизно 1 мм. Також можна виготовити прилад для скручування паперу самостійно за допомогою голки з підрізаним вушком та дерев’яної ручки. Ці засоби використовуються для виготовлення паперових спіралей.
– Пінцет.
Кінці пінцета повинні бути гострими, точно суміщеними для виконання робіт високої точності. Пінцет має бути зручним для вашої руки та забезпечувати надійне захоплення паперу.
– Ножиці.
Ножиці мають бути достатньо загострені для максимально точного нарізування бахроми.
– Клей.
Клей має достатньо швидко засихати і не залишати слідів.
– Папір для квілінгу.
Готові нарізані смужки паперу різного кольору можна купити у спеціалізованих магазинах або виготовити самотужки за допомогою ножиць, олівця та лінійки. Стандартна ширина смужки приблизно 3-7 мм. Папір має бути пофарбований таким чином, щоб обидві сторони і зріз мали однаковий колір. Можна використати кольоровий папір для принтера.
Фізкультхвилинка
Дружать в нашій групі
Хлопчики й дівчатка.
Дружать в нас на ручках
Пальчики-малятка.
Один, два, три, чотири, п’ять –
Вийшли пальці погулять.
Разом пальчики всі друзі –
Плещуть у долоні.
Лапки в боки, вгору вушка –
Скачуть білочки-подружки.
Один, два, три, чотири, п’ять –
По гілках вони летять.
Один, два, три, чотири, п’ять,
Люблять білочки стрибать.
4. Демонстрування та аналіз зразка
1) Інструктаж учителя.
Мультимедійна презентація. Робота за підручником (с. 56-59)
Виконання ажурного елемента.
1. За допомогою вістря шила закрутіть щільну котушку.
2. Обережно розсовуючи пальці, розкрутіть котушку до потрібного розміру. Закручуйте смужку щільно, але не туго. Якщо ви перестараєтеся, ваша паперова спіраль не зможе розкрутитися до потрібного діаметра.
3. Стискаючи спіральну котушку пальцями, надайте їй потрібної форми.
4. Тепер розпустіть заготовку, щоб вийшло кільце із закрученою спіраллю. Його діаметр має бути 12-14 мм. Інколи для цього достатньо просто відпустити заготовку. Якщо ж вона була скручена дуже щільно, то слід легко стиснути її пальцями, щоб розкрилася. Кінчик підклеїти маленькою краплею клею ПВА.
Назва форми | Форма | Опис виконання |
Крапля |
| Втягни середину спіралі в один бік, а з іншого боку стисни декілька шарів, щоб вийшов гострий кінець |
Око |
| Стисни спіраль з обох боків одночасно |
Квадрат |
| Зроби форму “Око”. Поверни вертикально і стисни з боків ще раз |
Ромб |
| Зроби форму “квадрат” і трішечки витягни |
Трикутник |
| Зроби “крапельку”. Візьми за кут і розплющ основу трикутника |
Стріла |
| Зроби “трикутник” і кінцем указівного пальця втисни всередину центр короткої сторони |
Півмісяць |
| Зроби форму “око”, але вигни її, защіпни куточки не один навпроти одного, а зміщуючи їх |
Коло |
| Накручена основа спиралі |
– З цих елементів можна створити “зимову квітку” за вашим бажанням.
– Сніжинки надзвичайно різноманітні за формою. Кожна з них – особлива і неповторна. Їх називають зимовими квітами.
– Заготуйте різні квілінгові форми та разом із сусідом складіть із них “зимову квітку”. При створенні “зимової квітки” поміркуйте, які форми використати та в якій кількості.
2) Повторення правил безпеки під час роботи.
5. Цікаво знати!
Хоча достовірно історія походження квілінгу невідома, вважають, що він з’явився одразу після винайдення паперу в Китаї у 105 р. н. е. Інші джерела стверджують, що квілінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно – квілінг має дуже багату історію.
Уважають, що у 300-400-ті рр. срібні та золоті дротики були закручені навколо стовпів та ваз, гарні ювелірні вироби виготовлялися саме за допомогою техніки квілінг. До 1200 р. це захоплення було дуже популярним. Головним матеріалом був метал, тож коли він став недоступним для мирянина, змінився на папір. Уперше квілінг документально згаданий у 1200-х, але фактично почав використовуватись у 1500-1600-ті роки французькими та італійськими черницями. Вони використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір) та гусяче пір’я, щоб прикрасити релігійні догмати та картини. Саме використання гусячого пір’я породило термін quilling.
Починаючи з кінця 1600-х рр. квілінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квілінг разом із вишивкою. Приклади таких робіт усе ще існують із назвою школи та ім’ям учениці на звороті.
Квілінг ніколи не був розвагою у вільний час для жінок робочого класу. І лише світські дами мали час на квілінг, не маючи потреби у роботі, доки підходящий наречений не зробить їм пропозицію. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, кошиків, скарбничок та ін. Тільки багаті люди могли дозволити собі придбати матеріали для квілінгу.
ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ
IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ УЧНІВ
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобалася вам наша майстерня?
– З якою декоративною технікою ми ознайомилися сьогодні на уроці?
– Що таке квілінг?
(2 votes, average: 3,00 out of 5)