Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови
§ 16. Лексикологія і фразеологія
231.І. На городі бузина, а в Києві дядько, аж пір’я летить, глуха тетеря, дірка від бублика, ляпати язиком, на вербі груші, не бачити далі свого носа, ні ладу ні складу, яке їхало, таке й здибало.
II. 1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш. 3. Від теплого слова і лід розмерзається. 4. Мудрий змінить свою думку, дурний – ніколи. 5. Говори мало, слухай багато, а думай
232.
Науковий стиль | Художній стиль | Розмовний стиль |
Повідомляти | Розповідати | Похвалитися |
Поважати | Почитати | Обожнювати |
Пил | Пилюка | Кіптява |
Святковий | Ошатний | Празниковий |
Отвір | Жерло | Шпарка |
Особа | Душа | Персона |
Осика | Осичина | Трепета |
Ерудований | Освічений | Грамотний |
Оригінал | Першоджерело | Дивак |
Одяг | Гардероб | Одежина |
Синхронний | Одночасний | Нараз |
Одержати | Здобути | Схопити |
Обов’язково | Неухильно | Доконче |
233.Перспектива,
235. Вітровінь, відволочила, прижовклено, збіліла, дитинно-сіро, літненькі, зафізкультурили, дібровості, дніпровості, задесення, молодистим, норовистий.
236. Синоніми: працює, ope-сіє, годує хлібом світ; й не вигадаєш, і в сні не виспиться, і ніде в світі не натрапиш, і не збагнеш відразу; гудуть, не вгавають; чи було справді, чи примарилось.
Антоніми: живе – помирає; сміється – плаче; так воно було – чи не так.