НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ – процес, що вимагає суворого дотримання строків. Так, в умовах Лісостепу бджоли, виведені в липні, малопридатні для зимівлі, тому що більшість із них зношується ще до початку зими, а під час зимівлі, як правило, гинуть. Не можна залишати на зиму також занадто молодих бджіл, тому що в холодну погоду вони не зможуть зробити очисний обліт і в зимівлі загинуть.
Н. б. на з. займає біля півтора місяця. У центральній частині України цей процес зазвичай припадає на серпень і першу половину вересня; на півночі України –
У місцевостях, де цвітуть пізні медоноси (отава білої конюшини, верес тощо), бджіл підвозять до цих масивів. Якщо подібних медоносів у місцевості немає, то необхідно, залежно від місцевих умов, проводити пізній посів медоносних культур (фацелії, гречки, гірчиці тощо) на припасічних ділянках.
Якщо узяток все-таки є в природі, але через несприятливі
Слабкі сім’ї й відводки нездатні до вирощування розплоду, тому необхідно задовго до зимівлі довести їх до рівня середніх за силою сімей.
Інтенсивність пізнього Н. б. залежить від якості матки. Найкращими є матки цього року, що червили під час весняно-літнього року. Старих маток використовують як маток-помічниць для додаткового осіннього Н. б. Вибраковують їх тільки тоді, коли припиняється осіння яйцекладка, а вирощених ними молодих бджіл приєднують до сильних сімей.
Розмір льотка й вентиляція гнізда повинні регулюватися відповідно до погодних умов. Протягом усього періоду Н. б. треба стежити, щоб гнізда були досить утеплені, скорочені й у центрі гнізда були стільники з вільними чарунками, куди матки могли відкладати яйця. Бджоли повинні бути забезпечені водою.