УРОК 6. Оригамі “Журавлик”
Мета: учити урізноманітнювати дизайн ігрового середовища саморобками, виготовленими в техніці оригамі, удосконалювати навички роботи з папером; виробляти вміння вчитися, організовувати своє робоче місце, виготовляти вироби в техніці оригамі; розвивати фантазію, образне мислення, творчі здібності; виховувати естетичні смаки, культуру праці.
Обладнання: кольоровий папір (бажано двосторонній), олівець.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
Світ прекрасний навколо тебе –
Сонце ясне і синє
Птахи і звірі, гори і ріки –
Нехай він буде таким навіки!
Нехай людина добро приносить,
Бо світ навколо любові просить.
А. Потапова
– Діти, заплющіть оченята і уявіть себе сонечком. Пошліть промінці доброти всім навколо. Побажайте оточуючим добра, гармонії, душевного тепла.
II. Актуалізація опорних знань
1. Гра “Відгадай”
Сьогодні ми виготовлятимемо птаха. А якого, здогадайтеся самі.
Це птах, який:
– у багатьох країнах є символом авіакомпаній;
– у японській міфології є символом довголіття;
– прилітає до нас весною, а відлітає восени;
–
– за один день здатен пролетіти до 800 км;
– в Україні занесений до Червоної книги.
2. Відгадування загадки
Довгоногий гречний пан сірий одягнув жупан: до бабиних конопель повадився… (журавель).
Українці дуже люблять журавлів. У них навіть є дві назви: веселики (навесні) та журавлі (восени). Про цих птахів складено безліч творів. Міфи та легенди передаються з покоління в покоління. Послухайте одну з них.
3. Легенда
Щоночі журавлі збираються навколо свого царя. Певних журавлів обирають за вартових, і вони всю ніч повинні пильнувати, щосили відганяючи від себе сон. Тому кожен жура – вель-сторож стоїть на одній лапі, піднявши другу. У піднятій лапі він тримає камінь. Засне журавель – камінь випаде і, упавши на лапу, на якій стоїть птах, розбудить його.
III. Оголошення теми та завдань уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення нового матеріалу
2. Робота з підручником (с. 33-36)
Фізкультхвилинка
Журавель для баранця
Накосив стіжок сінця
Та й майструє ясельця,
Не собі – для баранця.
Хай баранчик – добрий гість
Із яселець сіно їсть,
Хай не смикає він стіг,
Бо зламати може ріг.
М. Стельмах
V. Демонстрування та аналіз зразка Пояснення послідовності виконання роботи
VI. Практична робота за посібником “А. В. Бровченко. Альбом з трудового навчання. 4 клас” (с. 13)
Учні виконують роботу за інструктивною карткою альбому самостійно. Учитель за потреби надає допомогу.
VII. Підсумок уроку
1. Виставка та оцінювання робіт учнів
2. Вправа “Займи позицію”
Обери правильне, на твою думку, твердження.
– Журавель дуже гарний птах, його потрібно тримати в зоопарку, щоб усі люди ним милувалися.
– Журавель дуже гарний птах, йому потрібна воля.
3. Саморефлексія
Діти об’єднуються у групи з відповідними назвами. Кожна група продовжує речення зі своєю назвою.
1. Знаю…
2. Умію…
3. Ціную…
Відповідно до назви групи обговорюють, про що вони дізналися на уроці.
Додаток
ОСТАННІЙ ЖУРАВЛИК
Під своїм знаком зодіаку
В той час, коли війна була,
Японська дівчинка Садако
В однім будиночку жила.
В той день над містом Хіросіма
Світило сонце, як завжди,
Пливли хмаринки в небі синім,
Не провіщаючи біди.
Але біда звалилась раптом,
Потай, серпневої пори
Отого сонячного ранку
Тайфуном ядерним згори.
Та залишилася живою
Садако в атомнім чаду.
З тавром смертельним у двобої
Зустріла цю страшну біду.
Хоч променева зла недуга
До ліжка дівчинку звела,
На біль невтішний, сум і тугу
Її дитинство прирекла.
Та в серці дівчинки зневір’я
Не вбили в світле майбуття.
Згадалось їй одне повір’я –
Те, що продовжує життя:
Якщо журавликів зробити
З паперу – тисячу птахів,
Цим можна буде зупинити
Хвороби наміри лихі.
І дівчинка свою жалобу
Сховала в пошуках пісень,
Бодай позбутися хвороби,
Складати стала день у день
Сотні журавликів. Снували
Дитячі пальчики гнучкі,
І птахи наче оживали,
Рукам невтомним завдяки.
Вже їх шістсот сорок чотири.
А зараз буде ще один.
Кінцівки пальчиків надміру
Роблять останній кволий згин.
І раптом невідома сила
Важкою тінню облягла
Дитяче серце,
Мов на крилах,
У небуття його знесла.
Сліпою жертвою до раю
Душа невинна увійшла,
Полишивши пташину зграю,
До тисячі не досягла.
Тепер у місті Хіросімі
На знак минулих лихоліть,
Неначе факел невгасимий,
Скорботний пам’ятник стоїть.
На трьох опорах серед віття,
Як попередження біди,
Завмерло атомне страхіття
В обіймах бомби назавжди.
На цім незвичнім п’єдесталі
Дівчатко, нехтуючи страх,
Стоїть у бронзовій печалі
З одним журавликом в руках.
І. Дубинський