Матеріалознавство швейного виробництва
ВСТУП
Основні розмірні ознаки волокон
Розмірні ознаки або геометричні властивості волокон – це їх розміри: довжина, товщина та ступень звивання.
Довжина L (мм) – це відстань між кінцями розпрямленого волокна.
Висота Н (мм) – це відстань між кінцями нерозпрямленого волокна.
Довжина текстильних волокон, які використовуються для виготовлення пряжі, може становити 20-150 мм. Натуральні волокна мають обмежену довжину: бавовна – 6-51 мм; льон – 250-1000 мм; вовна – 10-250 мм; натуральний
Довжина волокон впливає на процеси переробки їх у пряжу, а також на структуру та властивості пряжі. З довгих волокон отримують більш міцну, тонку та рівномірну пряжу.
Товщина волокон характеризується непрямою характеристикою, яка називається лінійна щільність, і вимірюється в тексах.
Лінійна щільність волокна Т (текс) – виражається масою одиниці довжини волокна і визначається за формулою:
Т = М/L (г/км)
Метричний номер N –
N х Т = 1000
В таблиці 1 приведені розміри поперечного розтину волокон в мікрометрах, їх лінійна щільність в тексах і метричний номер.
Таблиця 1. Товщина волокон
Волокно | Діаметр поперечного розтину, мкм | Лінійна щільність, мктекс | Метричний номер |
Бавовна | 15-25 | 222-125 | 4500-8000 |
Льон (елементарне волокно) | 12-20 | 286-125 | 3500-8000 |
Льон (технічне волокно) | 150-250 | 5000-7690 | 130-200 |
Вовна | 15-90 | 5000-200 | 200-5000 |
Шовк натуральний | 10-15 | 200-286 | 5000-7500 |
(елементарна нитка) | |||
Віскозне | 15-60 | 666-166 | 1500-6000 |
Полінозне | 10-20 | 250-111 | 4000-9000 |
Ацетатне | 12-25 | 277-133 | 3600-7500 |
Триацетатне | 20-30 | 400-286 | 2500-3500 |
Капрон | 10-90 | 3333-111 | 300-9000 |
Лавсан | 15-60 | 833-166 | 1200-6000 |
Нітрон | 15-60 | 833-166 | 1200-6000 |
Полівінілхлоридне | 15-80 | 2000-166 | 500-6000 |
Хлорин | 20-30 | 500-286 | 2000-3500 |
Вінол | 15-30 | 400-166 | 2500-6000 |
Товщина волокон впливає на товщину пряжі, що виготовляється, та на товщину матеріалів.
Ступень звивання волокон характеризується кількістю обертів волокна відносно власної осі на одиницю довжини і впливає на процеси переробки волокон у пряжу. Звиті волокна міцніше утримуються у структурі пряжі, що дозволяє виготовляти більш тонку та якісну пряжу.