Вступ до філософії – підручник
РОЗДІЛ І
ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
Передумови виникнення філософії
Питання про походження філософії – це досить складна філософська проблема. Її висвітлення передбачає відповіді на питання: коли, де, за яких обставин, з чого, чому і як виникла філософія. Щодо цих питань у літературі (як навчальній, так і науково-дослідній) існує кілька точок зору, котрі хоч і відрізняються, все ж пов’язані між собою і доповнюють одна одну. Спробуємо скласти інтегральну картину
Майже всі дослідники сходяться на тому, що в середині І тис. до н. е., десь приблизно в VI ст., в трьох осередках стародавньої цивілізації – Індії, Китаї та Греції – практично одночасно виникає філософія. Не вдаючись до деталізації (це питання докладніше буде розглянуте далі), дамо загальну характеристику цієї епохи.
Історики ще мають відповісти на питання, чому саме VI ст. до н. е. виділяється із загального поступу віків І тис. до н. е. як час потужного вибуху інтелектуальної
Ось деякі фактори, з яких складалась духовна атмосфера, що сприяла зародженню філософії. Інакше кажучи, в епоху, про яку йдеться, здійснювались певні кардинальні зміни в економічній та соціально-політичній сфері, і ці зміни супроводжувались змінами у сфері духу, що породили філософію. Для того щоб зрозуміти ці зміни, потрібно докладно розглянути той тип організації суспільства, який домінував до цих змін, і ту форму існування духу, яка відповідала зазначеному типові суспільної організації.
Звичайно, ми не можемо претендувати на докладну характеристику архаїчних суспільств, які існували до VI ст. до н. е. в Індії, Китаї чи Греції. Про це частково йтиметься у наступному розділі. Проте загальні характеристики все ж дамо. Суспільства, витоки існування яких губляться у глибині тисячоліть і які існують до VI ст. до н. е., називають первісними, первіснообщинними, або общинно-родовими. їхні спільні риси певним чином відображаються абстракцією общинно-родової формації, точний і, головне, короткий опис якої зробив О. Ф. Лосев.
Суспільство общинно-родової формації виникає й організується на грунті кровнородинних відносин, які лежать в основі і всього виробництва, і розподілу праці між членами та общиною, і розподілу продуктів праці. Якщо під характером виробництва розуміти виробничу категорію, то перед нами – докласове суспільство. Це той первісний колективізм, де все не лише економічне, а й політичне, і військове життя суспільства визначається тільки самою общиною, на чолі якої стоїть спочатку жінка (матріархат), а пізніше – чоловік (патріархат), коли довелось повною мірою відділяти організаційні функції від чистородинних стосунків. Проте скрізь і завжди в общинно-родовій формації більше за все зрозумілими були саме родинні відносини. І коли виникало питання про природу чи світ у цілому, то й у цій цілком об’єктивній сфері теж не знаходили нічого іншого, окрім родинних відносин, тобто стосунків батьків і дітей, братів і сестер, дідів і онуків, предків і нащадків. Все довкола: і сонце, і місяць, і зірки, аж до неорганічної і неодушевленої природи, – розумілося як всезагальна родова община. І оскільки таке всезагальне одушевления життєвородинних елементів є ознакою міфологічної свідомості, то маємо вважати, що основний метод общинно-родового мислення – це міфологія.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)