РИТОРИКА
§ 17. Полемічна майстерність
Про правила полеміки, полемічні прийоми, типові помилки в аргументації й критиці та про полеміку в професійному спілкуванні
204. Прочитайте висловлювання. Про які особливості аргументації йдеться в кожному з них?
1. Хай неправда викрита, – у пристрасті тисячі доказів, щоб пустити цю неправду знову в хід (Жан Робіне). 2. Хто доводить багато, той нічого не доводить (Латинський вислів). 3. Аргументи не рахують, а зважують (Грецький вислів). 4. Усе сказано ніколи не буде. Суперечка думок безкінечна (С.
Поняття полеміки
Полеміка – суперечка, диспут при обговоренні або вирішенні проблем.
Полеміст – той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати; учасник полеміки.
Правила полеміки
Основні правила ведення полеміки:
– відверто висловлювати думки;
–
– слухати інших, не перебиваючи;
– не говорити занадто довго та занадто часто;
– водночас має говорити лише одна особа;
– дотримуватися позитивних ідей та стосунків;
– не критикувати себе та інших;
– незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути спрямовані на конкретну особу.
Полемічні прийоми
Виділяють такі полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями.
Докази під час полеміки можуть бути двох типів. Перший тип грунтується на дійсних обставинах справи. Факти, які використовує в такому випадку оратор, істинні, логіка бездоганна, висновки правильні. Цей тип доказів називають логічним. Інший – грунтується на думках, почуттях тих.
Кого переконують, випливає з їх зацікавлення. Оратор намагається довести, що те, про що він говорить, відбиває інтереси слухачів і тому це правильно. Такий вид доказів і називають психологічним.
Помилки в аргументації
Під час аргументації власної позиції та критики доказів опонента потрібно уникати типових помилок.
Помилки | Пояснення |
Аргументи не сформульовані ясно і чітко | Якщо в аргументації або критиці застосовувати занадто складні аргументи, то важко буде переконати співрозмовника, бо він просто не зрозуміє, про що йдеться |
Аргументи повністю або частково не обгрунтовані | Аргумент може виявитися хибним, якщо: – сукупність наведених аргументів є суперечливою (суперечливі свідчення очевидців, дані експертів, що не співпадають з фактами, тощо); – аргумент є твердженням, що саме собі суперечить. Наприклад: “Я знаю, що я нічого не знаю” (Сократ); – у процесі аргументації (критики) як аргумент використовують твердження про факт, оцінити який можна буде лише в майбутньому. Наприклад: “Через півроку ми отримаємо прибуток 60 %”. |
Аргументи не відповідають тезі, яка обгрунтовується | Дуже часто в процесі суперечки супротивники намагаються навести для обгрунтування власної точки зору такі аргументи, які не можна пов’язати з предметом суперечки |
Доказ тези підмінюється оцінкою особи | Доводячи тезу “він хороший оратор”, посилаються, наприклад, на те, що він хороша людина, активний громадський діяч тощо. Такі аргументи характеризують дану особу, але не висунуту тезу |
Професійне спілкування
Особливе значення має полеміка в професійному спілкуванні, результатом якої може стати успішна угода і прибуток, але лише за умови правильного ведення полеміки, яка полягає в урахуванні багатьох чинників (психологи ведення полеміки, логічної та мовної культури полеміки та ін.).
205.1. Прочитайте текст. Визначте його тему і мікротеми. Назвіть типові помилки, які трапляються під час полеміки. За яких умов суперечка не може бути раціональною?
ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ
Непорозуміння в процесі ведення полеміки дуже часто виникають у зв’язку з тим, що співрозмовники застосовують такі мовні вислови, які можуть по-різному ними сприйматися.
Багатозначність – це характерна риса будь-якої природної мови. Сама по собі вона не є недоліком, однак неуважне ставлення до цього явища в процесі спілкування може призвести до помилок, непорозумінь і навіть кумедних ситуацій.
Наприклад, у деяких рекламних повідомленнях експлуатується багатозначність слова “перший”. Одне значення цього слова – “перший за порядком”, а інше – “кращий”. Два різні значення задають і два різних параметри порівняння – порядок слідування і якість. Тепер спробуємо проаналізувати такий рекламний текст: “Мені приємно повідомити вам, що жувальна гумка Dirol з ксилітом схвалена тепер Міністерством охорони здоров’я України як перша жувальна гумка, яка нейтралізує кислоту, що руйнує зуби”. Одразу виникає запитання, що рекламісти мали на увазі: Міністерство охорони здоров’я визнало цю гумку кращою серед інших чи дослідило и першою серед інших подібних гумок і схвалило її? Оцінну інтерпретацію тут викликає конструкція “схвалена як перша жувальна гумка”. Слово “перша” тут не можна замінити словом “друга” чи “третя”, природніше сказати “краща”. Чому ж одразу так не зробити?
Зверніть увагу на те, що багатозначними можуть бути не тільки окремі слова, а й цілі речення. Так, наприклад, історик Геродот розповідає, як лідійський цар Крез запитував божество у Дельфах, чи треба йому розпочинати війну з Персією. На це він отримав таку відповідь: “Якщо цар піде війною на Персію, то знищить велике царство”. Коли розгромлений Крез, потрапивши в полон, зауважив дельфійським жерцям, що вони сказали неправду, жерці у відповідь заявили, що у війні дійсно знищене велике царство, але не Перське, а Лідійське.
Отже, перш ніж розпочати полеміку, співрозмовникам необхідно домовитися щодо визначень основних понять, щоб у процесі спілкування уникнути непорозумінь. Якщо вони не дійшли консенсусу, то немає сенсу розпочинати суперечку.
Перед тим як полемізувати, з’ясуйте, про яку кількість предметів ідеться в тезі (тобто про всі предмети, їх частину чи окремий предмет).
Наприклад, хтось стверджує, що “всі люди егоїсти”. У цьому випадку ще не зрозуміло, про всіх чи про деяких людей ідеться у висловлюванні. Такі тези важко відстоювати й не менш важко критикувати саме через їхню невизначеність.
Лише після того, як з’ясовані всі зазначені вище питання, можна розпочинати суперечку, будувати аргументації, критикувати точку зору супротивника. Без визначення питання щодо зрозумілості, чіткості, ясності предмета спілкування суперечка не може бути раціональною (З довідника).
II. Чи доводилося вам брати участь або бути свідком полеміки, яка не призвела до позитивного результату? Яких помилок при цьому припустилися мовці?
206. Попрацюйте в парах. Візьміть участь в обговоренні однієї з проблем, по черзі керуючи процесом пошуку її розв’язання. Оцініть результативність вашої полеміки.
I. У чому полягає сенс життя? 2. Як найшвидше вийти на шлях суспільного прогресу? 3. У чому суть сучасного міщанства? 4. Коли людина стає дорослою? 5. Що важливіше: ким бути чи яким бути?
207.1. Прочитайте подану ситуацію. Який із запропонованих варіантів аргументації є переконливішим? Чому? Чи згодні ви з тим, що занадто складні аргументи не можуть переконати слухачів?
Понад 200 років тому, за часів формування Сполучених Штатів Америки, бурхливо обговорювалося питання про те, хто має право брати участь у голосуваннях. Одна фракція заявляла, що брати участь у голосуванні має право лише та особа, яка є власником певного майна. Бенджамін Франклін з цим не погоджувався. Соратники, які його підтримували, представили свою аргументацію.
Варіант аргументації соратників Б. Франкліна: “Не можна визнати правочинним з будь-якої розумної, інтелектуальної або моральної точки зору невід’ємне право людини виражати свої політичні пристрасті, використовуючи свій голос у референдумах тільки за наявності достатньої власності. Право закладено в самій людській природі і тому називається природним правом, яке може бути обмежене з зовнішньої сторони залежністю від володіння власністю. Неправильно припускати, що природне право людини віддати свій голос базується і залежить більшою мірою від власності, ніж від самої природи людини. Цілком очевидно, що такий умовивід не є розумним, бо він перевертає порядок речей, передбачений самою природою”.
Варіант аргументації самого Б. Франкліна: “Бажання отримати голоси виборців ставить нас перед дилемою: у мене є віслюк; я можу голосувати. Віслюк помирає; я не можу голосувати. Отже, голос представляє не мене, а віслюка”.
II. Поміркуйте і скажіть, хто в Україні, на вашу думку, повинен мати право виборчого голосу. Сформулюйте й запишіть відповідну тезу, доберіть до неї аргументи.
208. Мікрофон. Як ви розумієте такі слова римського філософа Сенеки: ” Довгий шлях через настанови, короткий і легкий – через приклади”?
Для вас, допитливих
У 2010 році в Україні вийшла книжка Промови, що змінили світ. У виданні зібрано більше шістдесяти найяскравіших виступів світових громадських діячів. Зокрема, наведені промови Єлизавети І, Богдана Хмельницького. Наполеона Бонапарта, Михайла Грушевського, Нольсона Мандели, Матері Терези, Барака Обами, Леоніда Кравчука тощо.
Ці промови – віхи в історії людства, які є відправними точками подій, що змінили світ.
Книга доступна для прочитання в електронному вигляді на сайті Міжнародного фонду “Єдиний світ”
209.1. Прочитайте текст. Чи повністю погоджуєтеся ви з Френком Геммондом? Чи завжди можна вважати переможцем у суперечці (особливо з друзями) людину, яка довела свою виняткову правоту? Обгрунтуйте свою думку.
УНИКАЙТЕ ГОСТРИХ КУТІВ
Під час обіду мій сусід по столу розповів цікаву історію, основою якої була така цитата: “…божество наміри наші довершує, хоча б розум намітив і не так…”
Оповідач зазначив, що це цитата з Біблії. Він помилявся… Я точно знав це. Тут не могло бути жодних сумнівів. І тому, прагнучи утвердитись у свідомості своєї значущості й виявити свою перевагу, я сам призначив себе незваним і небажаним арбітром, вважаючи за необхідне виправити оповідача. Він твердо наполягав на своєму. Що? Із Шекспіра? Не може бути! Нісенітниця! Це цитата із Біблії. І це йому достеменно відомо!
Він сидів праворуч від мене, а ліворуч сидів мій давній приятель Френк Геммонд. Геммонд присвятив багато років вивченню Шекспіра. Тому ми з оповідачем домовилися передати питання на рішення Геммонда. Геммонд вислухав нас, штовхнув мене під столом ногою і сказав: “Дейле, ви дійсно помиляєтеся. Цей добродій має рацію. Цитата справді з Біблії”.
Увечері, коли ми їхали з ним додому, я сказав Геммонду: “Френку, адже ви знали, що це цитата із Шекспіра”.
“Звісно, – відповів він, – “Гамлет”, дія п’ята, сцена друга. Але ми з вами були гостями на святковому вечорі, дорогий Дейле. Навіщо ж доводити людині, що вона помиляється? Хіба він стане після цього краще до вас ставитися? Чому б не дати йому можливість врятувати свій престиж? Він не запитував вашої думки. Він не потребував її. Навіщо ж з ним сперечатися? Завжди уникайте гострих кутів” (За Д. Карнегі).
II. Чи доводилося вам потрапляти в ситуацію, описану в тексті, або бути свідком схожої події? Опишіть свої почуття. Чи можуть друзі через дріб’язкову суперечку стати ворогами або в крайньому випадку – посваритися?
III. Сформулюйте поради, яких варто дотримуватися тому, хто здобув перемогу в суперечці.
210.1. Прочитайте текст, у якому автор виправдовує одну з негативних рис характеру – нескромність. Наскільки успішно він це робить? До яких аргументів вдається?
НЕСКРОМНІСТЬ
Нескромний у всьому прагне взяти участь і в усякій долі стати дійовим чинником. Найвища нескромність – поставити себе врівень зі світом. а прирівнявши, відповідно, прийняти на себе весь тягар світового існування.
Із сказаного випливає, що ті, кого ми називаємо подвижниками, хто прокладає дорогу новій справі і новим стосункам між людьми, можуть бути названі нескромними, наскільки б простим і невибагливим не здався їх спосіб життя. У самому їх існуванні полягає неприкрита зухвалість, небажання змиритися з тим. що є, і прийняти існуюче в його наявному вигляді. У творчості, подвижництві, всякому відкритті і навіть просто рішучому вчинку виявляється очевидна нескромність. Небажання поринути у вульгарність, бути “як всі* – хіба вже саме це не нескромно?
Позбавте людину домагань, вихолостіть її дух, прищепіть їй беззаперечну повагу до довколишнього – І ви одержите абсолютно скромну особистість, що нічим не виділяється. Подібна людина настільки непримітна, що, здається, інколи вона зникає зовсім. І не знаєш напевно: чи то вона є, чи то її немає. А якщо пересвідчишся, що все ж ніби є, то і тоді мимовільно подумаєш: “Що вона є, що її немає – все одно”… (Т. Флешлі).
II. Складіть усно текст, у якому, дібравши контраргументи, спробуйте спростувати позицію Т. Флешлі й довести, що нескромність – це таки людська вада. Водночас відзначте, у чому має рацію автор.
III. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення таких слів: скромність, подвижник, зухвалість. Складіть і запишіть з ними речення.
211. Прочитайте текст. Поясніть, як захиснику вдалося вплинути на суд присяжних і схилити їх на свою сторону. Завдяки якому художньому тропу було посилено вплив захисної промови?
СИЛА ПЛЕВАКО
Старенька вкрала бляшаний чайник, вартістю дешевше п’ятдесяти копійок. Вона… підлягала суду присяжних. Захисником старенької виступив Плевако. Обвинувач вирішив завчасно паралізувати вплив захисної промови Плевако й сам висловив усе, що нібито можна було сказати на захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка незначна, підсудна викликає не обурення, а лише жаль. Але – власність є священною, весь наш громадянський благоустрій тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді країна загине.
Встав Плевако:
– Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії за її понад тисячолітнє існування. Печеніги мордували її, половці, татари, поляки. Дванадесят мов звалилися на неї, захопили Москву. Усе витерпіла, все подолала Росія, лише міцніла й зростала від випробувань. Але тепер, тепер… Старенька вкрала старий чайник ціною в тридцять копійок. Цього Росія вже, звичайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно.
Стареньку виправдали (За В. Вересаевым).
Висновки
1. Виділяють три найголовніших полемічних прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями.
2. Під час проведення полеміки потрібно дотримуватися етики полемічної майстерності.
Проект
Об’єднайтеся в групи, підготуйте колективний виступ-презентацію на одну з поданих тем з використанням мультимедійних засобів (або інших засобів для демонстрації ілюстрацій, таблиць, схем, діаграм тощо).
Пропоновані теми: “Бізнес-проект, який пропонується реалізувати у вашій місцевості”, “Проект культурно-мистецького свята, яке пропонується провести у вашому регіоні, навчальному закладі тощо”, “Проект з охорони довкілля. який доцільно реалізувати у вашій місцевості”.
САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА
212. Мікрофон. Продовжте фрази.
1. З розділу “Риторика” я найкраще засвоїв (засвоїла), що…
2. Одержані знання допоможуть мені…
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на…
213. Виконайте тестові завдання. Свої відповіді зіставте з тими, що подані наприкінці підручника.
Тест для самоперевірки
1. У перекладі з грецької риторика означає
А полемічне мовлення
Б культура спілкування
В публічний виступ
Г ораторське мистецтво
2. Батьківщиною красномовства вважається
А Давня Греція
Б Китай В Єгипет
Г Ассирія
3. Вислів “Поетами народжуються, ораторами стають” належить
А Демосфену
Б Цицерону
В Сократу
Г Арістотелю
4. Аналіз аудиторії, вибір теми, добір матеріалу – це
А етапи підготовки промови
Б способи запам’ятовування
В способи подання матеріалу
Г розділи риторики
5. Рухливість і надмірна жестикуляція оратора
А спонукають до бурхливої полеміки в аудиторії
Б викликають зацікавленість текстом промови
В викликають утому й роздратування слухачів
Г посилюють значимість промови
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Що таке риторика? Що вам відомо з історії красномовства?
2. У чому перевага ораторського мовлення над сучасними засобами масової інформації? Назвіть основні види ораторських виступів.
3. Визначте джерела матеріалів, які можуть використовуватися під час підготовки до виступу. У чому полягає осмислення зібраного для промови матеріалу?
4. Які фактори треба враховувати при визначенні теми виступу? Які основні правила висунення тези, аргументування?
5. Визначте основні функції вступу та завершення в ораторській промові.
6. Які якості оратора об’єктивно забезпечують успіх його виступу? Чи впливає авторитет оратора на успіх чи неуспіх ораторської промови? Відповідь обгрунтуйте.
7. Які особливості сприйняття та розуміння аудиторії потрібно враховувати в публічній промові?
8. Яке місце займають інтонація, жести, міміка в процесі спілкування оратора зі слухачами?
9. Чому дотримання законів мислення таке важливе в ораторському мовленні?
10. Схарактеризуйте такі полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями.
Шлях до красномовства
– Риторика – цариця душ і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
– Оратором, гідним уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини й доброчесності (Ф. Фенелон).
– Красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють і всього досягають словом (Платон).
– Красномовство – дар, який дає змогу нам оволодіти розумом і серцем співрозмовника; здатність тлумачити чи навіювати йому все, що нам потрібно (Ж. Лабрюйєр).
– Оратори, які не можуть зупинитися, – справжні мучителі слухачів; оплески, які лунають у довгоочікуваному кінці, сприймаються як подяка за те, що нарешті ці оратори замовкли (І. Бехер).
– Обов’язок оратора – говорити правду (Платон).
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Корисно знати
Чи наступаюче буває свято?
Українці люблять віншувати своїх друзів і знайомих і у свята, і напередодні свят. На жаль, нерідко використовують у передсвятковий час неукраїнський вислів з наступаючим святом. Замість нього варто вживати напередодні свят такі привітання, як Вітаю з передсвятом або Вітаю зі святом. Вітаю з Новим роком, Вітаю з Різдвом Христовим, Вітаю з Великоднем – без позначення часової наступності.
У нас наступаючих свят не буває (За І. Вихованцем).
Говоріть правильно!
Правильно | НЕправильно |
Ставити на меті (за мету) Укладати договір Згідно з планом Зазнавати поразки Тягар обов’язків Давати спокій Аж ніяк!, де там! Впадати в око (очі) Надходження коштів | Задаватися метою Заключати договір Згідно плану Терпіти поразку Вантаж обов’язків Залишати в спокої Аби не так Кидатися в око Поступлення коштів |
Образні порівняння
Здорова, як вода
Чистий, як сльоза
Ясний, як сонечко
Далеко, як небо від землі
Червоний, як жар
Зелене, як рута
Сухий, як перець
Боїться, як торішнього снігу
Вовтузиться, як кіт з оселедцем
Дивиться, як кіт на сало
Вештавсь, як рак у торбі
Розрізняйте!
Бережливий. Ощадливий, економний, дбайливий (бережливий господар. керівник).
Бережний. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь (бережне ставлення).
Бережливо, прислівник. У сполученні: бережливо витрачати, збирати, використовувати щось.
Бережно, прислівник. У сполученні: бережно ставити, класти, брати, ставитися.
Моя сторінка
Як це було
ЛАКОНІЧНИЙ
Слово лаконічний прийшло з давньої Спарти. держави, яка в IX ст. до н. в. виникла на території Лаконіки, або Лакедемона. Область у Спарті називалася Лаконія, центром її було місто Спарта (друга назва – Лакедемон). Спартанці – суворі. витривалі, загартовані воїни – славилися вмінням стисло, просто й чітко висловлювати свої думки, на відміну від афінських ораторів, які відзначалися пишним красномовством. Відомо, наприклад, що коли македонський цар Філіпп звернувся до спартанців з погрозою: – Якщо я вступлю в Лаконію, я зрівняю Лакедемон із землею”, – державні мужі Спарти відповіли лише одне слово: “Якщо* (За Є. Чак).
ЕТИКА
Термін етика ввів давньогрецький учений Арістотель. Відштовхуючись від слова етос (грецьк. ethos – норов, звичка), вчений утворив прикметник етичний для того, щоб позначити особливий набір людських якостей, названих ним етичними благодійниками. Етичні благодійники є рисами характеру і темпераменту людини. Це стриманість, мужність, щедрість та ін. Арістотель стверджував: “Мета етики – не знання, а вчинки, етику людина вивчає для того, щоб робити добро” (3 посібника).
На дозвіллі
ТРЕНУЙМО ПАМ’ЯТЬ
Прочитайте подані слова. Спробуйте відразу повторити їх, не заглядаючи до книжки. Складіть новий список, але так, щоб до нього потрапили випадково взяті слова. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) повторити ваші слова. До речі, психологи стверджують, що ми здатні запам’ятати з першого погляду і правильно відтворити лише близько семи випадково взятих слів чи десяткових цифр.
Таблиця, футбол, працювати, мова, синій, молоток, стрибати, квадрат, календар, вишня.
Скоромовки
Годувала Гава гавенят на ганку.
Зготувала в горщику гарну запіканку.
– – –
Прийшов Прокіп – налляв окріп.
Іде Гаврило – ще не зварилось.
Прийшов Денис – налляв сім мис.
Прийшов Тарас – з’їв усе нараз.
Очиці у вовчиці – неначе блискавиці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)