ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ
11. Економічне обгрунтування проекту
11.4. ПРОЦЕДУРА ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОЕКТУ
Економічне оцінювання об’єкта і процесу технологічної діяльності доцільно здійснювати у такій послідовності:
– визначити витрати матеріалів М3 (табл. 7):
Таблиця 7
Розрахунок витрат матеріалів
Матеріал | Вартість одиниці вимірювання, грн | Витрати Матеріалів | Вартість витрат, грн |
Разом |
Обчислити
Е=Рt
Де Е – спожита електроенергія, кВт год;
Р – потужність споживача електроенергії, Вт;
T – тривалість роботи споживача електроенергії, год;
Це = 0,25 Е,
Де Це – вартість спожитої електроенергії;
0,25 – вартість тарифу на електроенергію, грн/кВт;
Здійснити розрахунок оплати праці Роп на тій підставі, що оплата працівника 3-го розряду здійснюється погодинно :
Де t рд – тривалість виконання робіт з виготовлення виробу, год;
Обчислити величину податку на заробітну
Обчислити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання (табл. 8):
Таблиця 8
Амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання
Інструменти та обладнання | Вартість, Грн | Час зношення обладнання, грн | Амортизаційні Відрахування, грн |
Де Ао6 – величина амортизаційних відрахувань на одну робочу зміну (6 год), грн;
0,1 – коефіцієнт, що враховує 10 % від собівартості обладнання;
В – вартість обладнання, грн.;
N – час зношення обладнання, дні;
■ розрахувати загальну собівартість виготовлення виробу:
■ обчислити величину прибутку (П) унаслідок реалізації виробу в межах 10-25 % від собівартості виробу:
■ обчислити договірну ціну Дц реалізації виробу:
■ визначити рентабельність проектованого виробу:
Загальний підхід полягає у створенні електронної таблиці в комп’ютерному табличному редакторі, яка дасть змогу досліджувати вплив ключових параметрів на вартість проекту, починаючи з простої моделі та поступово її ускладнюючи. Це дослідження рекомендується проводити в такому порядку:
– визначити вартість елементів виробництва;
– створити електронну таблицю для визначення вартості виготовлення продукції;
– розрахувати розмір усіх витрат на комерціалізацію проекту;
– доповнити електронну таблицю відсутніми витратами за проектом;
– дослідити чутливість вартості проекту до ключових параметрів.
Слід пам’ятати, що за допомогою сучасного програмного забезпечення легко розробити доволі складні моделі, здатні давати конкретний результат навіть за суперечливих даних. Майстерність полягає в тому, щоб дати реалістичні оцінки й виявити області невизначеності.
Основними джерелами даних можуть бути:
■ відомості про аналогічні вироби. Зібрана по крихтах інформація може стосуватися матеріалів, компонентів, вузлів, дизайну, характеристик продуктивності;
■ виробники та постачальники обладнання, які зазвичай з готовністю надають інформацію про його ціни й робочі характеристики. Іноді така інформація доступна через рекламні матеріали та Інтернет-сторінки компаній;
■ компанії, що постачають матеріали та обладнання, є природним джерелом інформації про склад, специфікацію, ціни, знижки тощо. Коли вимоги до матеріалів не відповідають зазначеним у прайс-листах даним, постачальники часто можуть надати розцінки або надійні калькуляції на ці матеріали.
Загалом собівартість виробництва проекту можна оцінити завдяки таким послідовним діям:
1. Скласти виробничу схему проекту, позначивши на ній зв’язки між етапами.
2. Для кожного етапу перелічити всі чинники, які можуть вплинути на вартість. Вирішити, що відомо, а про що потрібно дізнатися з інших джерел.
3. Там, де можливо, потрібно знайти інформацію про вартість, зробити обгрунтоване припущення, переконатися, що не вводите себе в оману, недооцінюючи реальну вартість.
4. Створити комп’ютерну великомасштабну таблицю (наприклад, у Microsoft Excel, щоб змоделювати виробничу схему та витрати). Переконатися, що вона дає розумні відповіді.
5. Якщо собівартість трохи вища або дуже близька до очікуваної ціни продажу, то це є підставою для продовження роботи.
6. Якщо вартість набагато нижча за очікувану ціну продажу, можливо, щось не враховано або недооцінено. Необхідно повторно перевірити розрахунки.
7. Продовжити аналіз виробничої схеми, ускладнюючи її відповідно до збільшення знань про процес. Там, де можливо, слід замінити оцінки реальними даними.