Розділ 1 Жанри камерно-вокальної музики
Теми 3-4 РОМАНС І ЙОГО РІЗНОВИДИ: СЕРЕНАДА, БАЛАДА
Вокальний ліричний твір для голосу з інструментальним супроводом найчастіше навивають не піснею, а романсом. Слово “романс” має іспанське походження і спочатку означало світську пісню романською, тобто іспанською мовою.
Романс – жанр камерно-інструментальної музики; вокальний ліричний твір, який виконується в супроводі музичного інструмента.
Згодом форма романсу ускладнилася, виникли його різновиди: серенада, елегія, балада тощо.
Невдовзі низка митців, які писали романси, поповнилася іменами українських композиторів: Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, Якова Степового, та російських – Петра Чайковського, Модеста Мусоргського, Миколи Римського-Корсакова, Сергія Рахманінова. Чарівні пісенні мелодії також можна почути у вокальній ліриці норвезького композитора-романтика
І
У чому ж секрет неймовірної популярності романсу? Він, як і пісня, за своєю природою тісно пов’язаний із поезією. Гарні вірші нерідко характеризують як “музикальні”, вони наче “просяться”, щоб їх поклали на музику. Ви ніколи не почуєте твір цього жанру у виконанні хору, адже в романсі виражені глибоко особисті почуття.
Чимало романсів – це ліричні замальовки, у яких композитори передають свої настрої, думки, враження, мрії. Єдність слова і музики – найважливіша ознака романсу. Значення інструментального супроводу також важливе: він допомагає глибше розкрити поетичний образ.
Творчість російського поета Михайла Лєрмонтова, зокрема перекладна, вирізняється не переверш єною музикальністю, тому в усі часи привертала увагу багатьох композиторів. Так, Олександр Варламов, Антон Рубін штейн, Георгій Свиридов створили свої романси на поетичні рядки вірша “Із Гете” (“Гірські вершини…”).
Прочитайте поетичний переклад твору Гете. Як сприймає природу Василь Стус? Який емоційний стан відчувається?
Верхів’я гір обліг
Незрушний спокій,
І сон глибокий
Корон торкнувся лісових.
Веселий спів ущух –
Ніде ані пташини.
Завжди іще хвилину –
І ти впокоїш дух.
Василь Стус
М. Лєрмонтов. Краєвид Тифліса
Я у світі музики: співаю, відчуваю
ГІРСЬКІ ВЕРШИНИ
Вірш М. Лєрмонтова Музика А. Рубінштейна
Я у світі музики: сприймаю, розумію
“Гірські вершини”, О. Варламов; А. Рубінштейн; Г. Свиридов.
Якими музичними засобами композитори підкреслюють поетичний образ гірських вершин? Зверніть увагу на розвиток мелодії, ритм, темп виконання романсів. Що спільне і відмінне можна помітити? Який романс вам сподобався найбільше? Чому?
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Георгій Васильович Свиридов:
“Моя форма – пісня. Окрема втілена ідея…”
Георгій Васильович Свиридов (1915- 1998) – російський композитор, автор вокальних і хорових творів, у яких самобутньо розвивалися національні співочі традиції.
Народився в м. Фатежі Курської губернії (Росія). У дитинстві співав у церковному хорі, грав в оркестрі народних інструментів. Навчався в Ленінградській консерваторії (зараз м. Санкт-Петербург). У 19-річному віці написав цикл романсів на вірші Олександра Пушкіна, що стали класикою камерно-вокальної музики.
Свиридова вважають засновником жанру “музичної ілюстрації”, як сам його називав митець. У своїх музичних ілюстраціях композитор немов розповідав літературний твір музичною мовою. Та найголовніший жанр, з яким Г. Свиридов йде по життю, – це пісня. Також митець створював хори та п’єси для дітей. Загалом творчості композитора притаманні глибоке проникнення в народно-національні джерела російської культури й музики, самобутність, змістовність і водночас ясність і простота викладу.
Свої думки й роздуми про музику, літературу, мистецтво і культуру Г. Свиридов записував у численні щоденники, які врешті-решт були об’єднані у книжку “Музика як доля”.
Порівняйте настрої прослуханих романсів із настроями картин Миколи Реріха. Чи співзвучні вони? Поясніть свою думку.
М. Реріх. Шатрова гора
М. Реріх. Гора п’яти скарбів
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Назвіть відомих композиторів – авторів романсів.
2. Спробуйте узагальнити й визначити характерні особливості романсу як вокального жанру.
3. Пофантазуйте, яка кольорова гама відповідає романсовій ліриці.
4. Уявіть себе композиторами. У якому вокальному жанрі краще написати музику до вірша Лесі Українки “Стояла я і слухала весну”?
Завдання за бажанням. Створіть ілюстрацію до романсу на вірш М. Лєрмонтова “Гірські вершини” або знайдіть картин и українських художників, співзвучні з поезією за змістом і настроями.
У музичному мистецтві існують близькі жанрові “родичі” романсу. Найвідоміші з-поміж основних його різновидів – серенада, елегія, балада.
Слово “серенада” походить від італійського “вечір”. “Аль серено” (“на відкритому повітрі”) – саме так називали теплу вечірню погоду, коли під вікнами прекрасних панянок звучали пісні закоханих у них юнаків. Літніми вечорами вулиці італійських та іспанських міст наповнювач и ся мелодіями серенад. Кожен виконавець намагався вразити дівчину своїм гарним голосом, умінням грати на мандоліні, лютні або гітарі, а також композиторським і поетичним талантом. Дівчина могла як закохатися в голос виконавця, так. і залишитися байдужою до нього. Тож серенада – це ніби “музична маска”, під якою приховувалося справжнє обличчя юнака.
Серенада – різновид романсу; твір, який виконується в супроводі лютні, мандоліни чи гітари під вікнами дівчини ввечері або вночі.
Ж. – Ж. Вібер. Серенада
Ф. Купер. Венеціанки, що слухають серенаду
Згодом композитори почали писати інструментальні серенади на замовлення знатних і заможних осіб. Такі твори зазвичай виконував невеликий оркестр просто неба.
Пригадайте відому вам “Маленьку нічну серенаду” В.-А. Моцарта. Це вокальний чи інструментальний твір? Який характер музики? Яку картину можна уявити, слухаючи цю серенаду?
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Хоакін Малатс, “Іспанська серенада” (гітара).
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Лютня – струнно-щипковий інструмент у народів Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, Греції. Араби називали лютню “королівським інструментом”. Вони привезли її в Іспанію, звідки інструмент поширився
Європою і швидко підкорив її. Чимало століть поспіль лютня панувала в музичному просторі. На ній виконували соло, а також її голос звучав в ансамблях.
Мандоліна – один із багатьох нащадків лютні. Вона виникла в Італії і поступово стала найулюбленішим народним інструментом не тільки на батьківщині, а й поза її межами. На восьми її струнах грають медіатором – невеличкою краплеподібною пластиною. Оркестр із мандолін (часто з гітарами) називають “неаполітанським”.
Караваджо. Лютніст
Кого зобразив художник? Зробіть припущення, де і коли відбувається музикування. До якої групи належить інструмент, на якому грає юнак? Уявіть себе персонажем картини: музику яких жанрів ви виконували б?
Одним із стародавніх вокальних жанрів е балада. Це слово означало “танцювальна пісня”. Прості тексти балад із часом ускладнювалися, у них початій змальовуватися зворушливі, а іноді фантастичні історії подвигів, кохання. Тому балада поступово втратила танцювальний характер, а слово це стало означати пісню розповідного характеру, в якій ідеться переважно про неймовірні або легендарні події.
Балада – різновид романсу; вокальний або інструментальний твір романтичного змісту, насичений яскравими, часто фантастичними образами.
Балади виконувалися поетами-трубадурами. Слухачі звертали увагу не на музику, а на вірші, у яких ішлося про надзвичайну подію. Так жанр балади перемістився в літературу: у віршах також збереглася наспівність ритму. Згодом балада відродилася як інструментальний жанр музичного мистецтва.
Музика балади розгортається послідовно, відображаючи розвиток сюжету поетичного тексту у вокальних зразках або відповідно до задуму в інструментальних творах.
Прочитайте вірш німецького поета Йоганна Гете “Лісовий цар” у перекладі М. Рильського під назвою “Вільшаний король”. Скільки дійових осіб у творі? Яку за характером музику можна написати для кожного з них?
ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ
Йоганн Гете (переклад Максима Рильського)
Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син –
Малого тулить і гріє він.
“Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?”
“Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан!”
“То, сину, вранішній туман!”
“Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злато матуся одягне моя”.
“Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене!”
“Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!”
“Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе прийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!”
“Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись!”
“Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють вдалині!”
“Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!”
“Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв!”
Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках уже мертвий лежав його син.
Г. Плюддеманн.
Ілюстрація до вірша Й. Гете “Лісовий цар”
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Франц Шуберт, балада “Лісовий цар”.
Які музичні образи виникають у вашій уяві? Схарактеризуйте емоційний стан головних героїв. За допомогою яких засобів музичної виразності композитор передав драматичний зміст твору? На якому інструменті виконується музичний супровід? Що він нагадує? Чи допомагає музика відчути драматизм твору?
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Франц Шуберт:
“О фантазіє! Ти найбільший скарб людини,
невичерпне джерело, з якого п’ють як художники, так і вчені!”
Франц Шуберт (1797-1828) – австрійський композитор, автор близько тисячі музичних творів, серед яких понад 600 пісень.
Народився в сім’ї шкільного вчителя в передмісті Відня. Його перш ими музичними наставниками були батько, старший брат і регент церкви. У дитинстві співав у придворній капелі.
У 1813 р. Шуберт вступив до вчительської семінарії і вже за рік викладав у школі, де служив його батько. Кілька років поспіль він давав уроки музики, неодноразово намагався отримати постійну музичну посаду, але безуспішно. Попри життєві обставини він не полишив композиторської діяльності. Митця оточували друзі, прихильники його творчості, які допомагали йому матеріально. Твори композитора виконувалися у дружньому колі: такі вечори називалися “шубертіадами”.
Добрий, життєрадісний і надзвичайно скромний ф. Шуберт створював просту музику – світлу та щиру. Геніальний музикант прожив недовге й малорадісне життя, однак його музика дивує та захоплює й сьогодні.
Пам’ятник Ф. Шуберту в м. Відень (Австрія)
Я у світі музики: співаю, відчуваю
ДИВО-ОСІНЬ
Вірші Л. Ратич
Музика А. Олєйнікової
1. Гарні дні, ласкаве диво,
Осінь тепла, золота!
Кольорове і красиве
Листя тихо обліта.
Приспів:
Осінь, осінь, осінь – ти ласкава казка,
І в осінню днину годі сумувать.
Осінь, осінь, осінь – ти остання ласка.
“Здрастуй, диво-осінь!” – буду я співать.
2. Сонечко ще гріє добре,
І гуляють дітлахи.
Та летіти ген за обрій
Вже збираються птахи.
Приспів.
3. Птах летить в краї далекі,
Осінь каже: “В добру путь!
До побачення, лелеко,
Повернутись не забудь!”
Приспів.
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Де зародилася серенада? Назвіть особливості цього камерно-вокального жанру.
2. Розкажіть про зв’язок музики з поезією в жанрі балади.
3. Знайдіть в українській літературі вірші, тематика яких відповідає жанру романсу та його різновидам – серенаді, баладі. Спробуйте придумати мелодію до одного з віршів.
Музичний проект. Започаткуйте шкільну фонотеку. Добирайте для кабінету музики записи відомих творів. Оберіть теми для колективного та індивідуального дослідження за окремими жанрами. Напишіть анотації до дібраних творів.
Завдання за бажанням. Проведіть з однокласниками музично-літературний вечір “Чарівні звуки романсів і серенад”. Укладіть програму з творів вітчизняних і зарубіжних композиторів, доберіть поезії та твори живопису, співзвучні з настроями вокальної музики.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)