ПСИХОЛОГІЯ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ПСИХІЧНІ СТАНИ
Шляхи подолання страху
Для подолання, переборювання людиною страху в екстремальній ситуації необхідно використовувати адекватні заходи.
Уже було підкреслено, що стан страху опосередковується соціальною, моральною сутністю особистості й залежить від рівня розвитку її морально-психічного стереотипу, у якому відображається моральна зрілість і соціальний досвід. Люди оцінюють і переживають не лише небезпеку для свого життя цієї ситуації, а й значення розв’язання чи не розв’язання
Для переборювання людиною різних видів страху насамперед необхідно сформувати в неї сильний, стійкий і міцний морально-психічний стереотип, що характеризує силу, стійкість, міцність і надійність їхніх поглядів, позицій, почуттів, переконань, ставлень, цінностей та інтересів, а також визначає духовно-психологічне й морально-практичне ставлення до світу, народу, себе, обов’язку, гідності, честі, виконання завдань професійної діяльності тощо.
Мотиваційне ядро морально-психічного стереотипу
Другим важливим напрямом запобігання виникненню в людини страху в екстремальних ситуаціях є відповідна морально-психічна підготовка, суть якої – у цілеспрямованому формуванні морально-психічної стійкості й надійності в умовах екстремальних чинників, підвищення активності всіх психічних функцій.
У період очікування якоїсь неприємної події, пов’язаної з ризиком для життя, досить ефективним є застосування методу баражування.
МЕТОД БАРАЖУВАННЯ – спосіб відволікання уваги від страху й спрямованості людей від аналізу й синтезу гнітючих факторів бойової (екстремальної) ситуації, переживань, тривоги, роздумів про майбутній наступ, виконання завдання щодо бачення за цим ризику для свого життя, можливих невдач, його провалу тощо.
Цей метод застосовують за допомогою системи розроблених заходів із звичайним змістом, які спрямовані на зняття напруження, психічне “розвантаження”, розслаблення і просто відпочинок. З цією метою проводять перегляд легких (тих, які не змушують людину глибоко замислюватись, аналізувати) кінофільмів, сатиричних журналів, мультфільмів тощо.
Важливе місце в сукупності методів розслаблення належить музиці, яку спеціально добирають.
Широке визнання щодо зняття чи послаблення страху набув метод автогенного тренування, який слугує дієвим засобом психогігієни й профілактики, засобом управління станами людини в екстремальних умовах.
В автогенному тренуванні використовують три головні шляхи впливу на стан нервової системи: повне розслаблення, уява й словесне навіювання.
Також можна використати метод образів, суть якого – у здійсненні психічного впливу на комплекс “підсвідомість – свідомість” людини через формування в них системи образів поведінки в надзвичайній ситуації.
Певні позитивні результати впливу на психіку з метою запобігти виникненню страху дає метод демонстрації.
За допомогою методу психічної концентрації формуються конкретні психологічні установки. Його суттю є утворення відповідних нервових зв’язків у корі головного мозку й підтримування їх у постійному збудженні до початку відповідальної діяльності чи настання очікуваних подій.
Крім цих методів, застосовують низку спеціальних. Серед них важливе місце посідає метод психічних навантажень, суть якого – у створенні відповідних штучних навантажень на психіку людей з метою виявлення їхніх індивідуально-психологічних особливостей, ступеня реактивності психіки, ригідності тощо. Навантаження на психіку досягають за допомогою різних засобів, зокрема звукових, екранних, імітації тощо. Цей метод ефективний для виявлення осіб з різними психічними травмами.
За певних умов можна використовувати парадоксальну інтенцію як психотерапевтичну техніку переборювання страху.
Сутність парадоксальної інтенції (парадоксального наміру) в тому, щоб людина забажала здійснити те, чого вона так боїться. Парадоксальна інтенція – це заміна того наміру, який характеризує патогенний спосіб реагування, на протилежний. Замість уникнення ситуацій страху суб’єкт повинен захотіти зробити те, чого він уникає й боїться.
Застосовуючи цю психотерапевтичну техніку, особистість має не уникати страху і ситуацій, які його зумовлюють, а навпаки, прагнути до цього. Вдаючись до “гумористичного перебільшення” і власного страху, і страху інших людей, можна позбутися його.
Метод системної десенситизації (“знечутливлення” до стимулів страху) є одним із найпоширеніших у допомозі людям із вираженим фобічним синдромом.
Окремими складовими методу “знечутливлення” є такі прийоми:
– розслаблення у формі автогенного тренування Шульца;
– ієрархічна (поступова) подача ситуацій страху;
– власне десенситизація з уявленням окремих моментів страху в ситуації розслаблення.
Поступова подача ситуацій, які спричинюють страх і розслаблення у формі автогенного тренування, є необхідними компонентами методу. Спочатку людині подають ситуацію, яка частково нагадує їй ту, яка спричинила фобію або невроз страху, (наприклад, можуть демонструвати картинки, фотографії, кінофільми тощо). Поступово їй подають такі ситуації, які дедалі більше схожі на ту, у якій вона відчуває хворобливий страх або тривогу. Це все відбувається в стані релаксації (розслаблення). Отже, людину поступово вводять у ситуацію, яка щоразу більше схожа на ту, що її травмує.
Чіткість уявлень є дуже важливою умовою застосування систематичної десенситизації (ДС). Здатність викликати чіткі уявлення може спрацьовувати і без допоміжних засобів, однак їхня чіткість поліпшується під час автогенного тренування: для кращої чіткості можна скористатися фільмами чи діапозитивами.
Крім зазначених шляхів, методів і способів подолання й переборювання страху людини і в різних надзвичайних ситуаціях використовують також інші.
Контрольні питання:
– Що розуміють під психічним станом людини?
– Як психічний стан пов’язаний із психічними процесами і властивостями особистості?
– Яким чином класифікують психічні стани?
– Які особливості психічних станів?
– Охарактеризуйте позитивні психічні стани особистості.
– Охарактеризуйте негативні психічні стани особистості.
– Що є фізіологічною основою психічного стану?
– Яким чином психічний стан впливає на поведінку особистості?
– Яким чином певний психічний стан виявляється за зовнішніми ознаками?
– Які способи боротьби із страхом?
Література:
Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. Василюк Ф. Е. Психология переживания. – М.: Изд – во МГУ, 1984. Варій М. Й. Морально-психологічний стан військ: Навч. посіб. – П.: Л П, 2000. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. Джемс У. Психология: Пер. с анг. – М.: Педагогика, 1991.
Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посіб. – Луцьк: Волинський держ. ун-т, ім. Л. Українки, 1997.
Изард Э. К. Эмоции человека. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
Левитов Н. Д. Психические состояния человека. – М.: Просвещение, 1964.
Психология состояний. Хрестоматия / Сост. Т. Н. Васильева и др. Под ред. А. О. Прохорова.
– М.:ПЕРСЭ; СПб.: Речь, 2004.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)