Розділ 3 Жанри карно-інструментальної музики
Теми 22-23 СОНАТА. ВАРІАЦІЇ
І
Музичний жанр сопата має давнє походження. Раніше сонатою називали будь-яку вокальну та інструментальну музику. Поступово цей жанр виокремився як суто камерно-інструментальний. Також виникла відповідна музична форма – сонатна.
Соната – жанр інструментальної музики; твір для одного або двох інструментів; соната складається з трьох частин, що контрастують між собою, але мають спільний задум.
Сонату створюють для камерного складу – одного або
Соната складається з трьох частин і будується за контрастом темпу (швидко-повільно), змісту і характеру музики (драматичної-ліричної).
Зазвичай першу частину сонати пишуть у сонатній формі. Її особливість полягає в тому, що спочатку звучать головна і побічна теми (експозиція). Далі відбувається їхній розвиток (розробка), після чого ці теми звучать знову,(реприза).
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен, із творчістю якого
V
Написав 32 сонати для фортепіано. Його Соната № 14 вважається однією з найвідоміших серед шедеврів фортепіанної музики. Людвіг ван Бетховен назвав свій твір “Соната, майже фантазія”. Через 80 років вона отримала додаткову назву – “Місячна”, чому посприяв німецький поет Людвіг Рельштаб, який порівнював першу частину сонати із пейзажем озера місячної ночі. Така назва багатьом сподобалась, і відтоді цей твір так і назрівають – Місячна соната.
В основі головної теми Місячної сонати лежить короткий,
Але виразний мотив, побудований на повторенні одного звука – цей прийом є характерним для композитора. Місячна соната Л. ван Бетховенанадихнула багатьох художників на створення однойменних картин.
Пригадайте П’яту симфонію цього композитора, яку слухали минулого року: її музична тема складається з повторення всього лише двох звуків (“тема долі”).
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Люд віг ван Бетховен, Соната №1 4 для фортепіано (Місячна соната), І частина.
Який характер музики першої частини? Яку картину можна уявити? Чи погоджуєтеся ви з назвою, яку запропонував Людвіг Рельштаб? Як ви назвали б цю частину сонати?
Зверніть увагу на роботи сучасних митців. Яка з них, на вашу думку, найвдаліше відображає музику, що прозвучала?
В. Куш. Місячна соната
А. Вера. Місячна соната
А. Левітін. Місячна соната (фрагмент)
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Ви вже знаете, що сонати створювалися для різних інструментів, тембри яких виразно доповнювали один одного. Як, на вашу думку, відбувається діалог інструментів у творі? Порівняйте частини сонати.
Максим Березовський, Соната до мажор для скрипки і чембало.
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Чембало, або клавічембало (від італійського clavicembalo) – назва клавесину в Італії; старовинний музичний клавішний інструмент родини клавесинових, попередник фортепіано. Різновидами клавесину були клавікорд (переважно в Німеччині), спінет (домашній клавесин), верджинел (поширений в Англії) та інші.
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Максим Созонтович Березовський (1745- 1777) – український композитор, співак, класик європейської музики. Народився в м. Глухові, жив і творив у Петербурзі.
Музичний хист майбутній композитор виявив у ран ньому дитинстві: мав гарний голос і абсолютний слух, співав у церковних хорах, рано почав навчатися гри на скрипці. Освіту здобував спочатку в Глухівській музичній школі, а пізніше, упродовж декількох років, – у Києво-Могилянській академії.
Із 17-річного віку розпочав композиторську діяльність, яка була дуже успішною. Його твори – в основному церковні композиції і духовні концерти – отримували високі оцінки не лише вітчизняних, а й іноземних поціновувачів мистецтва, про нього писали петербурзькі вісники й альманахи. Коли композиторові виповнився 21 рік, він посів почесне місце придворного камерного музиканта. Талановитого юнака відрядили на навчання в Італію, де він провів майже п’ять років, упродовж яких писав не лише хорову духовну музику, а й світські твори – оперу “Демофон” за античним міфологічним сюжетом і Сонату для скрипки і чембало (перші твори цих жанрів в українській музиці).
Італійський період був найщасливішим ужитті М. Березовського – тут цінували його талант, виконувалися інструментальні твори, опера “Демофон” ставилася під час карнавалу. Тому й контраст між життям за кордоном і в Петербурзі виявився разючим. Після повернення в Росію композитор зрозумів, що тут його талант і досвід нікому не потрібні. Російські вельможі надавали перевагу іноземним музикантам, а М. Березовський міг розраховувати лише на скромну посаду співака-хориста у Придворній співочій капелі. Упродовж певного часу він сподівався, що його запросять очолювати Катеринославську консерваторію, яку планувалося відкрити в Україні, однак усе це виявилося порожніми обіцянками. Незважаючи на життєві труднощі, він писав високохудожні духовні концерти, які заклали основи хорової музики в українській і російській культурі.
Пам’ятник М. Березовському
В м. Глухові
МУЗИЧНА СКАРБНИЧКА КАЗОК І ЛЕГЕНД
СТРАЧЕНА ПІСНЯ
(За М. Дашківвим)
Маестро Цоппіс, італійський капельмейстр, побачивши вперше Максима Березовського, вирішив перевірити, як він співає і що знає.
– Ану візьми горішнє “фа”!
Максим проспівав – це був його діапазон.
– “Соль”!
Він витягнув і цю ноту.
– “Сі”!
І сі взяв Максим. Правда, була межа, але вправно поставлене дихання дозволило не показати перенапруження, – мовляв, подужаю навіть “до”!
– Гм… – Цоппіс зиркнув на нього, зрозумів… Вихопив з-за манжета камзола згорнені у трубку ноти, простягнув Максимові. – Співай!
Максим хутенько перебіг очима аркуш. Кант на італійський текст, музика Цоппіса. Непогана мелодія. Але ж написано – для баритона.
– Транспонувати, маестро? – запитав він у Цоппіса.
Той знову зиркнув на нього – тепер уже зацікавлено: о, цей новачок не з простих, якщо він збирається співати з аркуша, та ще й транспонуючи на ходу, – це справжній майстер! Але старий, звичайно, цього не сказав, а тільки кинув коротко:
– Так.
Максим заспівав. Кант був елегійний, світлий. Недаремно Цоппіс зазначив його темп – алегро. Треба значно повільніше – анданте, а то й модерато. І форте в фіналі зовсім ні до чого. Звісно, кінцеве “а” можна потягти дуже ефектно, але ж текст цього не дозволяє: оця заспокоєність вимагає димінуендо – до піано, а потім і пі ані ссімо, щоб звук завмирав, поступово даленів і зникав у нескінченності.
Він не мав часу дивитися на маестро Цоппіса, а коли б поглянув, то був би приємно вражений: старий слухав його пильно, ледь помітно диригуючи рухом правої руки…
Проте, коли Максим закінчив співати і глянув на нього, чекаючи на оцінку, старий незадоволено буркнув:
– Чого це ти спотворив мою пісню?
– Я її так зрозумів, – відповів Максим.
– Чи ви бачите? Він так зрозумів! То я що, по-твоєму, не розумію власного твору? Ану проспівай удруге – тільки тепер правильно.
– Я проспівав правильно, – вперто сказав юнак.
– Гм… Упертий. Самовпевнений… І обдарований! – Цоппіснесподівано посміхнувся і поплескав Максима по плечу.
Я у світі музики: співаю, відчуваю
КРАПЛИНИ МРІЇ
Вірші І. Багрійчук
Музика М. Рожка
1. Кличе радісно до школи нас дзвінок,
Світ цікавих знань, нових пригод.
Та в душі не книжка, навіть не урок,
А стежка із краплинами найкращих нот!
Приспів:
Дарують клавіші словам життя,
А крила музики до нас летять.
Новий акорд звучить ген у вітрах –
Нехай продовжиться наш день у цих піснях!
Співаю з квітами – чарівна мить,
На струнах сонячних вона дзвенить.
Душа всміхається в твоїх словах –
Нехай продовжиться наш день у цих піснях!
2. Друзі поспішають на футбольний матч,
Подруги – у модне ательє…
Мамо, зрозумій мене і все пробач,
Бо музика – то справді дихання моє!
Приспів.
3. Прибирати вдома – не найкраща мить,
Клопоти щоденні – не для нас!
Нова нота в серці струнами звучить
І пісню ніжну обіцяє кожен раз!
Приспів.
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Назвіть особливості жанру сонати.
2. Схарактеризуйте сонатну форму на прикладі першої частини твору М. Березовського.
Колективна робота. Дослідіть історію виникнення фортепіано. Створіть презентації старовинних інструментів, що йому передували.
ІІ
Варіації> тема з варіаціями, варіаційний цикл – усе це назви музичної форми, що складається з теми та декількох (не менше двох) її змінених відтворень – варіацій. Твір у варіаційній формі належить до найдавніших музичних жанрів.
Варіації-жанр камерно-інструментальної музики; твір, у якому основна тема повторюється кілька разів у зміненому вигляді.
Мелодію, яка з’являється на початку твору, композитор щоразу змінює і представляє її слухачеві інакшою. Так, в одній варіації можуть змінитися гармонія, в іншій – ритм; у якійсь музична тема прикрашається новими звуками (змінюється фактура). Однак у кожній варіації завжди можна розпізнати початкову тему, якою видозміненою вона не була б.
Композитори створюють варіації на народні мелодії, на власні теми, а також на теми інших авторів.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Роман Гриньків, Варіації на тему української народної пісні “Йшли корови із діброви”.
Схарактеризуйте тему, її темброве забарвлення, Які зміни музики відбулися у процесі варіювання теми? Чим відрізняється варіаційний розвиток від розвитку музики в сонатній формі?
Варіації можна побачити й у живописі. Так, австралійська художниця Джилл Кірстейн створила картини, які назвала “Квітковими варіаціями”.
Дж. Кірстейн. Квіткові варіації
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Які особливості варіацій як жанру і форми музики?
2. Самостійно дослідіть, хто з українських композиторів писав варіації на народні теми. Послухайте і схарактеризуйте ці твори.
Робота в групах. Розподіліть куплети української народної пісні (за вибором) і створіть варіації на цю мелодію, імпровізуючи ритмічний супровід, змінюючи темп і динаміку, виконуючи з рухами, з інсценізацією тощо.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)