СОРТИ ВОСКУ. Віск буває різним за кольором і якістю. Це залежить від сировини, з якої він добувається, способів переробки, устаткування тощо. Для того щоб чітко уявляти собі, з яких причин може знижуватися якість воску й зменшуватися його вихід, необхідно вивчити його хімічний склад і властивості.
Залежно від способу переробки бджолиний віск ділиться на.4 групи:
1. Пасічний віск, що його витоплюють на воскотопках або віджимають на пресах безпосередньо на пасіках. Його віск відносять до розряду найбільш високоякісних, тому що одержують
2. Пресовий віск, він одержується за допомогою гвинтових або гідравлічних пресів на воскобійних заводах і витягається з різної воскової сировини. Якість його залежить від сорту сировини, що переробляється, устаткування заводу та способу переробки.
Пресовий віск отримують із суші або з пасічних витопок і мерви. Віск із суші вважається найкращим, найбільш придатним для виготовлення штучної вощини, на яку йде найбільш високоякісний віск. Віск із мерви й витопок часто називають технічним, він має темний колір і знижену твердість, і його часто використовують
3. Екстракційний віск, що його витягають із заводської мерви за допомогою бензину. Він належить до нижчих сортів бджолиного воску. Від перших двох сортів відрізняється м’якістю й неприємним запахом, що обумовлено вмістом у ньому залишків бензину, а також домішкою жирів і смол. Віск містить у собі емульговану воду й тому в зламі часто має пергоподібну структуру світлого забарвлення. Екстракційний віск використовують при виготовленні взуттєвого крему, лижної мазі тощо.
4. Вибілений віск. Цей сорт піддається сонячному або хімічному відбілюванню, має велику твердість і крихкість. Його використовують у деяких галузях промисловості в невеликих кількостях для виготовлення кремів, фарб тощо. В умовах пасіки очищення воску сірчаною кислотою й відбілювання іншими хімічними речовинами проводити не рекомендується.
Високосортний віск повинен бути білим, ясно-жовтим, ясно-коричневим або ясно-сірим і мати приємний медяний запах. Ясно-жовтий віск, що має, наприклад, не медяний запах, а різко відмінний від нього запах прополісу, уважається несортовим. Структура поверхні повинна бути гладенькою, однорідною, нежирною на дотик, твердою, при протиранні тканиною – блискучою. Структура у зламі повинна бути дрібнозернистою, найкраще зовсім однорідного забарвлення, але допускається й неоднорідність кольору. На нижній поверхні воскового злитка не повинно бути бруду.
Буває несортовий бджолиний віск чорного кольору, перепалений, за структурою губчатий, сильно забруднений, що важко піддається очищенню, прополісований і т. п.
Віск прийнято ділити на 3 торговельні сорти.
Віск 1-го сорту – білий, жовтий або бурштиновий, без перги й меду, молі та цвілі, сухий. Воскуватість від 70 % і вище. Сировиною для цього високоякісного сорту є воскові кришечки, вирізки з будівельних рамок, стільнички. Із суші 1 сорту, тобто білих або ясно-жовтих стільників, побудованих з низькоякісної вощини, ніколи не вийде після перетоплювання віск 1 сорту.
Віск 2-го сорту – темно-коричневий або темний, без перги й меду й інших сторонніх домішок, сухий. До цього сорту належить ясно-жовта суш 2 сорту з домішкою перги до 15 % за обсягом незім’ятого стільника. На зламі віск може бути неоднорідним – нижні шари темніші верхніх. До цього сорту відносять віск темнішого забарвлення й пресовий, отриманий із сушників другого й третього сортів. Воскуватість від 55 % до 70 % .
Віск 3-го сорту – темно-бурий, сірий або чорний, не просвічується, на зламі спостерігається неоднорідність кольору, сухий, легкий, без меду, перги й інших сторонніх домішок. Сюди входить пасічний віск, зіпсований посудом, пресовий з мерви й витопок. До цього сорту також належить й світліша суш, яка містить пергу. Воскуватість від 40 до 55 %.
Віск, що не відповідає навіть кондиції третього сорту, прирівнюється до витопок. Це віск, перепалений до темно-коричневого кольору, пористий, забруднений настільки, що важко піддається очищенню, із запахом прополісу тощо. Віск, отриманий з неблагополучних щодо гнильцевих захворювань пасік, належить до марки “із гнильцевої пасіки”. Такий віск іде на вироблення штучної вощини, але тільки після його стерилізації високими температурами.