Матеріалознавство швейного виробництва
ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
ОЗДОБЛЕННЯ ТКАНИН
Спеціальні види оздоблення шовкових тканин
Залежно від виду та призначення шовкові тканини можуть піддаватися спеціальним оздобленням.
Плащові, костюмні та платтєві тканини піддають водотривкому оздобленню.
Костюмні та платтєві тканини з штучних волокон піддають незминальним оздобленням.
Тканини з штучних волокон та ниток, які мають високу усадку, піддають протиусадочним оздобленням.
Зовнішні ефекти надають
Флокірування – наклеювання на поверхню тканини короткого ворсу (флоку) довжиною 0,5-2 мм в електростатичному полі. Флок розташовується перпендикулярно поверхні тканини і закріплюється на клейовій плівці з передконденсату синтетичної смоли, яка наноситься на поверхню тканини за заданим малюнком за допомогою друкувального валу. Закріплення ворсу на тканини виконується термообробкою при температурі 130°С.
Травлення – тканин з поліамідних та віскозних волокон – це візерункове оздоблення, яке утворюється внаслідок нанесення на тканину за допомогою
Гофрирування тканин з поліамідних волокон (капрон-гофре) получають нанесенням на тканину при друкуванні фенольних препаратів, внаслідок чого в певних місцях тканина дає усадку і утворює здуття – гофре. Гофрировані подвійні тканини (“Космос”, гіпюр на чохлі) – це двошарові тканини, які мають лице з капрону, а зворотну підкладкову сторону – з віскозних ниток. Після обробки тканин лужним розчином на протязі 2-3 хвилин на холоді виникає усадка віскозного волокна (на 15-20%), а капрон не усаджується, тому на лицевій поверхні утворюються здуття – гофре. Потім тканину промивають, сушать і прасують з виворітної сторони.
Тиснення – створення рельєфного малюнку за допомогою тиснільного каландру (подібно тисненню бавовняних тканин). Такі обробки проходять переважно штапельні тканини. Ворсові тканини піддають тисненню для надбання ефекту, який імітує натуральний каракуль та каракульчу.
Теплоізоляційне оздоблення тканин може бути досягнуте металевим покриттям. Металізації піддають тканини різного волокнистого складу. Для покриття можуть використовуватися мідь, алюміній, цинк, срібло, золото та інші метали. Найчастіше використовується алюміній, що пояснюється його невисокою вартістю, легкістю, високою здібністю відбивати світло. Металізація поверхні тканин може здійснюватися різними способами: розпиленням розплавленого металу стисненим повітрям, осаджуванням тонкого шару металу на поверхні (вакуумний спосіб) або покриття тканини смолами, які містять алюміній у вигляді пудри. Тканини з алюмінієвим покриттям знижують втрати тепла випромінюванням до 45%, що може використовуватися для виготовлення легкого теплого одягу (пальт, курток, лижних костюмів). Такі тканини дуже добре відбивають тепло, яке попадає на них, що обумовлює їх придатність для виготовлення спецодягу для робітників гарячих цехів. Тканини з алюмінієвим покриттям характеризуються також високою вогне – та іскростійкістю. Металізація використовується також для прикрасу тканин для суконь.