СВЯТКОВА РОЗВАЖАЛЬНА МУЗИКА

РОЗДІЛ 2 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В НАШОМУ ЖИТТІ

Тема 30 – 31 СВЯТКОВА РОЗВАЖАЛЬНА МУЗИКА

ІІ

Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто називають легкою музикою. Слово до застосовується до різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або просто неба. До легкої музики належать естрадні пісні й танці, твори для вокально-інструментальних ансамблів (ВІЛ). Така музика покликана передусім розважити

слухачів, створити їм гарний настрій.

Яку музику виконують під час свят у вашому краї? Які інструменти використовують ансамблі троїстих музик під час українських народних свят?

Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних, гулянь, завжди захоплювала людину, подавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.

В. Одайник, Троїсті музики

На вашу думку, яку музику виконують зображені персонажі та, відповідно, створюють атмосферу? Назвіть інструменти, на яких грають музиканти

Зазвичай легку розважальну музику – пісенну чи танцювальну-

виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.

Пригадайте, що таке естрада.

Естрадно-симфонічний оркестр Ж.-Ж. Жюстафре (Франція)

Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язана з багатьма видами мистецтва.

Сьогодні естрада не обмежується концертними залами, вона знаходить шанувальників на стадіонах (зокрема па багатотисячних концертах “зірок”-виконавців), мільйони слухачів біля екранів телевізорів та у всесвітній мережі Інтернет. У той самий час естрадні виступи є невід’ємною частиною шоу-бізнесу. Слово “шоу” (з англ. “видовище”) міцно ввійшло в наше життя: без шоу не можна уявити жодного визначного святкування. Чимало пісенних і танцювальних шоу сьогодні можна переглянути й по телебаченню. Зазвичай для створення телешоу застосовують найсучасніші технології у галузі звуку, освітлення, відеознімання тощо.

Шоу – захід розважального, постановочного характеру, який, як правило, відбувається перед публікою (реальною чи віртуальною).

Учасники співочого телешоу “Голос країни”

Корені розважальної і святкової музики сягають у далеке минуле. У давнину існувала традиція виконувати розважальну музику не лише на балах, а й у парках і садах просто неба. Такі твори писали до певних церемоній, урочистостей. Прикладом може слугувати сюїта “Музика для королівського феєрверку” Георга Фридриха Генделя, яка була створена у 1749 р. на замовлення короля Георга ІІ з приводу укладання мирової договору. Король бажав, щоб на святі, яке готувалося для знаті, дипломатів і високошанованих гостей, грала лише “військова музика”. Проте композитор залучив до виконання струнну групу інструментів. Генеральну репетицію провели в лондонському парку без феєрверку, тому музику почули всі охочі, як виявилося – 12 тисяч людей. На самому ж святі сюїту виконували 100 музикантів у супроводі грандіозного феєрверку.

Сюїта складається з п’яти номерів. Відкриває її, звісно, увертюра. Друга частина – “Бурре”, третя – “Світ”, у якій виражається благословенний спокій світу, а IV – “Радість”, де яскраві партії труб мали музично зобразити тріумф. Завершується твір Менуетом у мінорі й мажорі.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Георг Фридрих Гендель, сюїта “Музика для королівського феєрверку”.

Яке загальне враження від музики? Які ефекти відтворює композитор? Чи доцільно використовувати цю музику під час сучасного відпочинку?

Феєрверк на Темзі

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

Георг Фридрих Гендель (1685-1759) народився в німецькому місті Галле, але переважну частину життя провів в Англії, де посів місце композитора королівського двору.

Гендель з дитинства вчився грати на скрипці, клавесині, гобої та органі. Проте батько не підтримував його намірів стати професійним музикантом, навіть забороняв займатися музикою. У десять років Гендель спробував написати перший твір – тріо, а у сімнадцять уже працював органістом.

Автор серйозних опер, концертів, сонат і монументальних ораторій Г.-Ф. Гендель створював і популярну музику. Чи не першими зразками цього жанру стали “Королівський феєрверк” і “Музика на воді”.

Я у світі музики: співаю, відчуваю

КОЛЬОРОВА ПЛАНЕТА

Вірші і музика А. Побужанської

1. Голубе безхмарне небо, жовте сонце на світанку,

Хвилі моря бірюзові, біла піна, мов сметанка,

Зелень парків, цвіт садів, квітів кольори яскраві –

Це земля моя, мій дім в ніжній райдужній оправі.

Приспів:

Кольорова планета моя,

Кольорова планета земля,

Кольорова планета дитя.

Кольорова.

В руки я її візьму,-

Збережу, збережу, збережу.

В руки я її візьму, –

Збережу, збережу, збережу.

2. Крила лебедів – вітрила чистоти високих мрій,

Пишність пави, лева силу, мудрість всіх строкатих змій,

Граціозність від косуль, величавість від оленя,

Збережу красу землі, щоб співали покоління.

Приспів.

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Назвіть води мистецтв, які поєднуються в естрадних програмах.

2. Поясніть на конкретних прикладах, що таке “легка музика”, “шоу”.

Бібліотека:

– Зюскінд П. Контрабас. – Азбука-класика, 2005. – 128 с.

– Барікко А Легенда про піаніста. – 2005

– Короленко В. Сліпий музикант. – 2011

Фільмотека:

– Х/ф “Перехрестя” (реж. Уолтер Хилл, 1986 р.)

– Х/ф “Блиск” (реж. Вонді Куртіс – Холл, 2001 р.)

– Х/ф “Піаніст” (реж. Роман Полянські, 2002 р.)

Медіотека

– Г.-Ф. Гендель, сюїта “Музика для королівського феєрверку”

ІІ

У сучасній культурі набули поширення й інші форми музичних розваг, зокрема музичні фонтани. Яскраво видовище аквашоу (видовище на воді) досягається завдяки синхронному, тобто одночасному, поєднанню музики і руху струменів води, які збагачуються різнокольоровими світловими ефектами.

Відомим римським фонтанам, що в Італії, присвячено симфонічну поему Отторіно Респігі. Саме архітектурні шедеври Джованні Лоренцо Берніні – фонтани – надихнули італійського композитора на створення чудової музики. Твір складається з 4 частин, кожна з яких присвячена певному фонтану під час його споглядання у різний час доби.

1. “Фонтан Валле Джулія на світанку”. Перша частина поеми – це своєрідний оркестровий пейзаж. Музична пастораль відображає атмосферу тихого світанку, ніжне дзюрчання води фонтану, що пронизана першими сонячними променями.

2. “Фонтан Тритона вранці”. Статуя Тритона – сина бога моря Посейдона, розміщена на мушлі, яку тримають хвостами чотири дельфіни. Ця енергійна танцювальна за характером частина поеми (скерцо) починається гучним висхідним звучанням валторн, яке підхоплює весь оркестр. Інструментальними тембрами зображається, як напівлюдина-напівриба Тритон видуває з мушлі вгору високий струмінь води, яка падає в чашу фонтана. Музика створює фантастичний образ могутнього злету.

3. “Фонтан Треві опівдні”. Якщо, за словами О. Респігі, міські фонтани – це мелодійні голоси Рима, то величний Треві – справжній соліст італійської столиці. Це найвідоміший з-поміж 280 римських фонтанів. Невелика площа нагадує переповнений глядачами амфітеатр, а сам фонтан – сцену, на якій відбуваються події “вистави”. У центрі архітектурно-скульптурної композиції – фігура Нептуна, який ніби рухається із центральної ніші палацу на величезній мушлі-колісниці. Бог морів править гіганськими морськими кониками й тритонами. Потоки води падають на камені, створюючи уявну наукову картину: плескіт морських хвиль.

4. “Фонтан вілли Мидічі під час заходу сонця”. Під дзюрчання фонтанної води заходить сонце, засипає Рим і вся Італія. Про це оркестровими звучанням оповідає поема Респігі.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Отторіно Роспігі Фонтани Рима

Схарактеризуйте музику частин поеми. Порівняйте музичні та візуальні образи фонтанів Треві, Тритон.

Джованні Лоренцо Берніні. Фонтан Треві

Джованні Лоренцо Берліні. Фонтан Тритон

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Сучасні музичні фонтани, зазвичай оригінальної форми, розміщуються в парках і скверах “Хореографію” для такого типу фонтанів створюють за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Сильні чи слабкі водяні струмені “підлаштовуються” під ритм і динаміку певної музичної композиції. Ніби наслідуючи справжніх танцюристів, вони піднімаються й опускаються, прискорюють чи уповільнюють свій рух, розгойдуються або обертаються по колу.

Найбільші музичні фонтани світу – це калейдоскоп водного, музичного, світлового та сценічного шоу. Наприклад, фонтан “Дубаї”, що в Об’єднаних Арабських Еміратах, побудований посеред штучного озера в ансамблі з грандіозним хмарочосом. Складний “танець води” цього фонтана відбувається під акомпанемент традиційних арабських молодій, класичної музики, популярних пісень із кінофільмів, відомих композицій Майкла Джексона та інших поп-зірок.

Україна також може пишатися своїми музичними фонтанами, зокрема в Харкові, Севастополі, Запоріжжі. У Вінниці, на березі Південного Бугу, збудований найбільший в Європі плавучий музичний фонтан.

Яку музику, на вашу думку, виконують фонтани, представлені на фото? Пригадайте фонтан, який вам доводилося бачити (у парку, на картині, по телебаченню). Якою музикою його можна було б “озвучити” (урочистою, ніжною, динамічною, тихою, святковою, загадковою, фантастичною)?

1 – музичний фонтан “Дубаї”; 2 – фонтан у м. Запоріжжі; 3 – музичний фонтан у м. Вінниця

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Які естрадні оркестри вам доводилося чути? Яку музику вони виконували?

2. У вільний час із вільних джерел Інтернату послухайте репертуар музичних фонтанів світу.

Бібліотека:

– Коваленко С. Б. Современные музиканти. Краткий биографический словарь. – Рипол Классик, 2002

– Горбачова Є. Популярна історія музики.- Вече, 2002. – 512с.

Фільмотека:

– Х/ф “Рок-н-ролл на колесах” (реж. Дж. Шульц, 1996 p.).

– Х/ф “Звуки шуму” (реж. У. Сімонссон, Ю. Нільссон, 2010 p.).

Медіатека: Отторіно Роспігі, “Фонтани Рима”.