Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини ❤️ Українська мова

ПРИКМЕТНИК

Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини

204. Розгляньте таблицю.

Відмінок

3 основою на твердий приголосний

3 основою на м’який приголосний

Чол. р.

Жін. р.

Середн. р.

Чол. р.

Жін. р.

Середн. р.

Р. в.

Д. в.

Ор. в.

М. в.

Сирого

Сирому

Сирим

(на)

Сирому

(-ім)

Сирої

Сирій

Сирою

(на)

Сирій

Сирого

Сирому

Сирим

(на)

Сирому

(-ім)

Літнього

Літньому

Літнім

(на)

Літньому

(-ім)

Літньої

Літній

Літньою

(на)

Літній

Літнього

Літньому

Літнім

(на)

Літньому

(-ім)

яких відмінках перед закінченням прикметників чоловічого. жіночого та середнього роду з м’яким приголосним основи пишемо знак м’якшення? Звірте ваш висновок із поданим нижче.

У прикметниках з основою на м’який приголосний перед закінченням у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках пишеться

знак м’якшення: давній, давньому, давнього, на давньому.

У місцевому відмінку прикметники чоловічого й середнього роду можуть мати дві форми: на ранньому, на раннім; сусідньому, у сусіднім.

205. Прочитайте прикметники.

Осінній, рожеве, середній, пізнє, середня, пізня, довгий, раннє, мужній, осіння.

– Поставте прикметники в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках однини. Запишіть дві форми прикметників у місцевому відмінку. Позначте закінчення.

206. Прочитайте текст, розкриваючи дужки.

Ліс стояв, неначе молода під (весільний) вінцем. На (дорогий) (зимовий) уборі мигтіли й зникали блискітки. І все те диво світилось у (ранній) (сонячний) промінні. Жодна картина природи (літній) дня не може прирівнятися до тієї (пишний) (фантастичний) картини (сонний) зими.

Серед лісу замаячила хата, прикрита (білий) (товстий) шаром (м’який) снігу. На (безлюдний) дворі виднілася копиця (торішній) сіна. За нею кружало (густий) терну, ніби виткане із (срібний) павутиння (За Іваном Нечуєм-Левицьким).

– Спишіть текст, розкриваючи дужки. Поставте прикметники в потрібному відмінку. Запишіть у дужках до прикметників у місцевому відмінку дві форми. Позначте закінчення.

207. Прочитайте прикметники.

Добрий, щире, сусідній, майбутній, учорашнє, весняний, білий, синє, сусідня, вечірній, вечірня.

– Складіть і запишіть речення з виділеними прикметниками.

208. Прочитайте іменники.

Весна, хустка, ялинка, береза, година, годинник, озеро.

– Доберіть до іменників прикметники з основою на твердий і м’який приголосний. Запишіть у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках.

209. Прочитайте прикметники, уставляючи, де потрібно, пропущену букву.

Ближн..ої, ближн..ою, повн..ої, ранн..ого, коротк..ого, смілив..ого, літн..ої, літн..ому, вечірн..ому, біл..ої, пізн..ої, пізн..ого.

– Запишіть прикметники у дві колонки: а) прикметники, у яких пишемо знак м’якшення; б) прикметники, у яких не пишемо знак м’якшення.

210. Прочитайте текст, розкриваючи дужки.

Зима. Іду (лісова) (тиха) (порожня) галявиною. Вона вкрита (біла) (пухнаста) ковдрою. Біля куща з-під снігу стирчить старий, трухлявий пень. Це не просто пень, а справжня домівка. Він став для різних лісових мешканців (затишна) квартирою. Під (тепла) корою заховалися від (зимова) холоднечі дрібні комашки. (Осіння) пори всі забралися в старий пень і зробили в ньому крихітну спальню. На самому краю (ближня) галявинки, у канаві під снігом, ніби під (товста) ковдрою, сплять жаби. Тихо й порожньо взимку на лісовій галявині (За Григорієм Скребницьким).

– Спишіть текст, розкриваючи дужки.

– Підкресліть прикметники жіночого роду, у яких у родовому й орудному відмінках однини пишеться знак м’якшення.

211. Прочитайте прикметники.

Далека, безмежна, Синя, присутня, присутній, домашня, задня, задній, швидкий, швидка, середня, Сонячна, Місячна.

– Поставте прикметники в родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини. Запишіть.

– Складіть із підкресленими прикметниками речення.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини - Українська мова

Схожі записи:

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” Лексикологія. Фразеологія § 15. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” 114 І. Прочитайте текст. Чи зацікавив він вас і чим саме? Що відображає його назва...
Що ми знаємо про текст, речення, слово ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про текст, речення, слово 412. Виконайте тестові завдання. 1. Визначте, яке з речень належить до тексту-міркування А Горизонт – це...
Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами ДІЄСЛОВО & 44. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами Хай буде книга, як насущний хліб Григорій Корнієнко 348. 1. Прочитай і відгадай загадку....
Особові і зворотний займенники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §39. Особові і зворотний займенники Особові (рос. личные) займенники вказують на особу або осіб. Займенники першої особи (я, ми) вказують на...
Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні та складені ЧИСЛІВНИК § 55 Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні та складені Запам’ятаймо! Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають кількість...
Закінчення іменників жіночого роду на ІМЕННИК Закінчення іменників жіночого роду на – а, – я в орудному відмінку однини 126. Розгляньте таблицю. Н. в., жін. p., одн. Ор. в., жін....
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ФОРМУ ТІЛЬКИ МНОЖИНИ Морфологія та орфографія. Іменник § 33. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ФОРМУ ТІЛЬКИ МНОЖИНИ Про відмінкові закінчення іменників, синонімічність деяких закінчень та про грамотність 274 Прочитайте...
Окличні речення ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §11. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ: РОЗПОВІДНІ, ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ Окличні речення 103. Розгляньте таблицю. Складіть по три окличних і неокличних...
Відмінювання і правопис порядкових числівників ЧИСЛІВНИК § 57 Відмінювання і правопис порядкових числівників Запам’ятаймо! Порядкові числівники мають форми роду й змінюються як прикметники твердої групи, а числівник третій – як...
Ми такі різні: великі і малі Урок 36. Ми такі різні: великі і малі Назви тварин від найменшої до найбільшої. Лев, кіт, мураха, ведмідь, слон, бабка, лисиця, жирафа. Вимовляй скоромовку. Лиска...
Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни....
ВИДИ ПИСЬМА В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ПИСЕМНОСТІ. “ГРАМАТИКА СЛОВЕНСЬКА” МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО. ПЕРША РУКОПИСНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІВАНА УЖЕВИЧА 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 8. ВИДИ ПИСЬМА В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З...
Речення із вставними словами СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 17. Речення із вставними словами 181. Прочитайте речення. З’ясуйте за допомогою довідки, що виражають виділені слова. Як називаються ці слова? 1. Може,...
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 38. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Про те, які складні іменники пишемо разом, а які – через дефіс ПРИГАДАЙМО. Які слова називають...
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” Морфологія та орфографія. Іменник § 39. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” 324 Розгляньте схему. Розкажіть за нею про іменник як частину мови. Свою розповідь ілюструйте...
Мої шкільні друзі. Звук [г] та буква г на його позначення Урок 9. Мої шкільні друзі. Звук [г] та буква г на його позначення Відгадай загадку. Хто в біду, важку хвилину Вірним буде до загину? Хто...
Що ми знаємо про частини мови ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Що ми знаємо про частини мови 114 1. У кожному рядку вилучіть зайве слово. Бублики, тістечка, торти, цукерки, вареники циркуль, олівець, ручка, зошит,...
Присвійні, вказівні й означальні займенники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §42. Присвійні, вказівні й означальні займенники Присвійні (рос. притяжательные) займенники вказують на належність якогось предмета певній особі. Вони, як і прикметники,...
Вживання знака м’якшення перед закінченням у прикметниках ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК & 24. Вживання знака м’якшення перед закінченням у прикметниках 241. По п р а ц ю й те р а з о...
Велика літера і лапки в іменниках ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §2. ІМЕННИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ Велика літера і лапки в іменниках 20. Прочитайте. Вкажіть іменники – власні назви....
ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 14. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Барвистість одвічна народної мови – Це щось невимовне, прекрасне, казкове: І ласка любові, зелена калина,...
ОСНОВА СЛОВА (корінь, суфікс, префікс) І ЗАКІНЧЕННЯ БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ §38. ОСНОВА СЛОВА (корінь, суфікс, префікс) І ЗАКІНЧЕННЯ – ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА Й ФОРМИ СЛОВА 528. Запишіть слова, виділіть у...
ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦІЛІ ЧИСЛА Морфологія та орфографія. Числівник § 54. ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦІЛІ ЧИСЛА Про типи відмінювання кількісних числівників та особливості їх уживання в непрямих відмінках...
Відмінювання особових займенників 3-ї особи однини й множини ЗАЙМЕННИК Відмінювання особових займенників 3-ї особи однини й множини 285. Розгляньте таблицю відмінювання. Відмінок, питання 3-я особа однини 3-я особа множини Чол. р. Жін. р....
ВЕЛИКА БУКВА И ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Іменник § 5. ВЕЛИКА БУКВА И ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Про те, як на письмі виділяють власні назви з-поміж загальних 34...
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” Морфологія та орфографія. Числівник § 58. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” 495 Розгляньте схему “Числівник”. Розкажіть за нею про числівник як частину мови. Для ілюстрації...
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ” ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 40. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ” 327 І. Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних правил. Визначте його тему та...
ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА НАВЕДЕНИМ СЮЖЕТОМ Розвиток мислення і мовлення & 52. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА НАВЕДЕНИМ СЮЖЕТОМ Ген за рікою синіє гора, В небі веселка розквітла казково. Ніжно вплітається в...
Хліб Урок 80. Хліб – усьому голова Вимовляй правильно. Хліб, коровай, паляниця, тістечко, булочка, бублик, пиріжок, печиво, пампушка. ХЛІБ І ЗОЛОТО (Українська народна казка) Пекли в...
Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація ОРФОГРАФІЧНО – ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ § 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація Пригадайте – Які слова називаються складними? Як вони...
Побудова речень з однорідними присудками ДІЄСЛОВО Побудова речень з однорідними присудками 314. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. (Приснився, наснився) Олесі сон: ніби вона (йде, простує, крокує, прямує, чимчикує) лісом. А ліс...
Час. Годинна ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 4 Час. Годинна Година (час) Хвилина (минута) Запізнитися (опоздать) Затриматися (задержаться) Говори так: – Котра година? – Дев’ята (о пів на...
ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 43. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова минулого часу? Як визначити рід дієслів минулого часу? 310....
Прикметник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §23. Прикметник як частина мови 199. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, за якими ознаками...
Вимова й написання найуживаніших прикметників на ПРИКМЕТНИК Вимова й написання найуживаніших прикметників на – ський-, – цький, – зький- 220. Прочитайте текст. Дунай – це найбільша й найдовша річка Європи. Вона...