В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води.
Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води.
Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари меду площею 1 см2 кожен.
В’язкість меду визначається при температурі 45 °С і прямо залежить від його водності.
При температурі 45 °С в’язкість води дорівнює
Вміст у меді води (% ) | Коефіцієнт в’язкості |
16,6 | 9,436 |
18 | 6,064 |
19 | 4,393 |
20 | 3,313 |
22 | 1,985 |
25 | 1,051 |
На практиці В. відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко повертаючи
Це можна встановити тільки при температурі близько 20 °С, тому що В. м. дуже сильно залежить від температури. Коефіцієнт В. м. (якщо для води він дорівнює 1) при різних температурах буде таким:
Температура(у градусах) | Коефіцієнт в’язкості |
20 | 1400 |
30 | 380 |
40 | 150 |
50 | 50 |
60 | 25 |
Звідси видно, що взятий з вулика мед, з температурою ЗО °С, має В. (380) майже в 4 рази меншу порівняно з В., яку він матиме, коли охолоне до 20 °С (1400). Тому прийнято відкачувати мед відразу ж після відбору рамок із вулика, поки він не охолонув.
У різних ботанічних сортах В. м. коливається від 3,18 до 14,4 пуаза. В. м. збільшують також колоїди й декстрини, що містяться в ньому. Меди, багаті на вміст плодового цукру, є найрідкішими. Якщо основні цукри меду розчинити у воді 60% – вої концентрації при температурі 25 °С, то отримаємо В. у сотих частках пуаза: у тростинного цукру – 12,701; у виноградного – 9,660 і в плодового – 8,628.
За В. сорти меду діляться на п’ять груп: дуже рідкий – конюшиновий, акацієвий й ін.; рідкий – липовий, гречаний, рапсовий; густий – еспарцетовий, кульбабовий; клейкий – падевий; драглеподібний – вересовий мед.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)