251. – і-: увечері, угорі, вкупі, уночі, врешті, усередині, доволі, опівдні, опівночі, зарані, напровесні, віднині. – и-: безвісти, взнаки, восени, догори, зсередини, навіки, узнаки, навскоси, завтовшки, подекуди.
253. Думка про любов хвилює юних ще напередодні того, як до них приходить саме кохання. Почасті з книг і пісень, почасті з кінофільмів і розповідей старших вони вже знають, що кохання – цінність, що люди чекають, прагнуть його, намагаються зберегти навіки.
Перша зустріч із ним буває в людини в ранньому віці, років в одинадцять
257. Непроханий – непрохано,
Нежданий – неждано,
Несміливий – несміливо,
Заквітчана – заквітчано,
Мила – мило,
Лагідний – лагідно,
Чарівний
Ніжний – ніжно,
Добрий – добре.
258. У твоєму віці хлопчики здебільшого хочуть бути в хлопчачому товаристві, а дівчатка – в дівчачому. Вважають, що з однолітками іншої статі їм спілкуватися негоже. І через це іноді багато втрачають.
Так один твій ровесник усе літо навмисно усамітнювався лише тому, що принципово не грався з дівчатками. А одна дівчинка відмовилася від цікавої подорожі через те, що там були переважно хлопці. Однак і дівчатам, і хлопцям варто ставитися один до одного терпляче, бо в них є чимало спільних інтересів, уподобань, захоплень.
263. Ранкове серце щедро заливає верхів’я закосичених беріз, кучерявих осик. Тут же гніздяться густі кущі ліщини, заквітчані жовто-коричневими сережками. Мимоволі зупиняєшся, милуєшся білокорими берізками. Вони виструнчились довкола, ніби свічки. На дні неглибокої балки ледь-ледь жебо – ніє в піску весняний струмок, там уже рясніють квіти матері-й-мачухи.
268. Якщо хтось чіпляється до твоєї дівчини, то краще сказати кривднику наодинці, що ти не хочеш проблем. Дівчину відразу треба відвести від небезпечного місця. Не варто хвилюватися, що тебе позаочі вважатимуть боягузом. Урешті-решт куди більше честі вирішити проблеми з гідністю, ніж устрявати в безглузду бійку. А наостанок запам’ятай: хороші дівчата звичайно бійок не люблять.
277. 1.
2. На дні терпіння – золото.
279. Серце безпричинно співало, і життя до нього поверталось найкращою стороною.
285. 1. Без діла (Р. в.) слабіє сила. 2. У доброго господаря (Р. в.) й соломинка не пропаде. 3. За сто робіт (3. в.) береться, а ні одна не вдається. 4. Заробив води до хліба (Р. в.). 5. Коли праця вийде дверима, то біда вікном лізе в хату (3. в.). 6. На дерево (3. в.) дивись, як родить, а на чоловіка (3. в.), як робить. 7. По тяжкім труді (М. в.) солодкий обід. 8. Робота з зубами (Ор. в.), а лінь з язиком (Ор. в.). 9. При роботі (М. в.) швидко час минає. 10. Книжка – маленьке віконце, та через нього (3. в.) увесь світ видно.
295. Вдумайтесь в ці слова: любов до праці, органічна потреба до праці. Це не просто вміння робити те й те, не просто бажання одержати матеріальний результат праці. Це щось глибше: особиста радість, гордість за те, що зроблено власними руками. Це означає, що праця має полонити серце, перетворитися на творчість, оточену ореолом краси, гордості, особистої гідності. Як важливо, щоб уже в роки дитинства людина відчула, що праця веде її до вершини, до якої відкривається захопливий шлях до щастя і нових вершин.
297. 1. Пливе обабіч шляху жовта і червона пшениця і аж на горбку зупиняється біля озерця рожевого маку. 2. Біжить стежка понад ставком, пахне смільними молодими бруньками. 3. Дмитро встав з-за столу і підійшов до скрині. 4. Справжнє кохання схоже на сонце, – воно ширшим робить наш духовний зір, просвітляє те, що лежить поблизу. 5. Походив трохи по лісу, дослухаючись до безконечних шерехів листу й трави, помахом руки сполохав вивірку, що, неначе глечик, примостилась до срібно-корої берези.
300. 1. Україна, згідно зі статтею 1, є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. 2. Право користуватися природними об’єктами, що є власністю народу відповідно до закону, має кожний громадянин України. 3. Закон визнано неконституційним у зв’язку з порушенням порядку його прийняття. 4. Співголови Комісій, незважаючи на різницю поглядів, були одностайні в прагненні прийняття Основного Закону.