РОЗДІЛ 3. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕРГОНОМІКА В СТРУКТУРІ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
§ 8 Загальні питання ергономіки
Бізнес вийшов на якісно новий рівень конкурентної боротьби за виробництво продуктів і збут продукції. У сучасному інформаційному суспільстві зростає роль людини як суб’єкта праці і управлінця виробництвом. Оригінальні задуми, сформульовані словами, образи уяви і фантазії у зображеннях, пошукові макети або виробничі зразки з матеріалів – це продукти творчості: наукової, художньої,
Виникла потреба в об’єднанні всіх наук про людину та її трудову діяльність, з одного боку, і технічних дисциплін, з іншого. Менеджери сучасних конкурентоспроможних підприємств вдаються до новітніх форм організації і дизайну
Рис. 65. Триєдина мета ергономічної науки
У сучасній ергономічній науці з’явилися нові задачі досліджень:
1. Вивчення людини як компонента автоматизованої системи виробництва.
2. Проектування нових засобів виробничої діяльності.
3. Підготовки, тренування і відбору операторів.
Досліджується низка чинників, які впливають на людину як компонента автоматизованої системи виробництва: втома, монотонність операцій, перцептивне та інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори довкілля, біомеханічні та психофізіологічні чинники.
Проектування нових засобів виробничої діяльності спрямовується здебільшого на забезпечення взаємодії людини і машини. Для цього проектуються візуальні і слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи ЕОМ, нові інструменти і прилади.
Задачі системного характеру, пов’язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією робочого процесу віднесено до підготовки, тренування і відбору операторів.
Зазначені ергономічні заходи на сучасних конкурентоспроможних підприємствах дають від 2% до 5% підвищення продуктивності праці персоналу.
Отже, трудова діяльність людей розглядається ергономікою у системі “людина-засіб праці-предмет праці-виробниче середовище”. Ергономіка є наукою про системи: людину, предмет, середовище.
Ергономічні показники системи “людина-техніка-середовище” подано у табл. 1.
Таблиця 1
Ергономічні показники системи “людина-техніка-середовище”
Соціальні | Психологічні | Фізіологічні | Антро Пометричні | Гігієнічні |
Відповідність конструкції машини і організації робочих місць характеру і ступеню групової взаємодії | Відповідність машини можливостям і особливостям: сприймання, пам’яті, мислення, навичкам праці | Відповідність машини: силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим, тактильним можливостям | Відповідність машини: розмірам і формі тіла, розподілу ваги працівника | Освітленість, вентиляція, температура, вологість, тиск, напруга електричного і магнітного полів, запиленість, радіація, токсичність, шум, вібрація, гравітаційне перевантаження, прискорення |
Ергономіка включає поняття антропометрії, біомеханіки, гігієни праці, дизайну, психології праці, інженерної психології.
Сутність поняття ергономіки
З огляду на значну кількість різновидів ергономіки немає однозначного формулювання сутності цього поняття. Розуміння поняття “ергономіка” її фахівцями подано у табл. 2.
Таблиця 2
Підходи до формулювання поняття “ергономіка” | Сутність поняття “ергономіка” |
Наука про предмети, з якими взаємодіє людина у процесі життєдіяльності. | Розробка форми предметів максимально зручних для користування. |
Наука про функціональні можливості людей у процесі технічного виробництва і побуту. | Синтез таких наук як гігієна, психологія, анатомія та інших наук про людину праці. |
Наукова дисципліна про вплив різних чинників на людину під час трудової діяльності. | Комплексне вивчення людини з урахування впливу різних чинників на її працю. |
Галузь науки про рухи людського тіла під час роботи. | Вправність рухів, затрати енергії і продуктивність праці з урахуванням наукової організації робочих місць. |
Наука про удосконалення засобів, умов і процесу праці. | Системний підхід до вивчення взаємодії “людина-машина”. |
Науково-практична дисципліна про взаємодію людини, засобів праці і оточуючого середовища. | Забезпечення ефективності, безпечності і комфортності життєдіяльності. |
Дисципліна про психомоторику людину. | Анатомічні, фізіологічні і психічні зміни, які впливають на затрати енергії, продуктивність та інтенсивність праці. |
Комплексне вивчення і проектування трудової діяльності. | Система “людина-засіб праці-предмет праці-виробниче середовище” |
Міждисциплінарна галузь, яка синтезує інженерну психологію, психологію праці, теорію групової діяльності, когнітивну психологію, конструювання, гігієну і охорону праці, наукову організацію праці, антропологію, антропометрію, теорію проектування, теорію управління. | Система знань, методів дослідження і технологій проектування. |
Методи і засоби ергономічних досліджень. В ергономіці використовуються методи дослідження із соціології, психології, фізіології і гігієни праці, функціональної анатомії, кібернетики, системотехніки тощо. Важливо навчитися координувати різні методичні прийоми вирішення ергономічних задач, поєднувати здобуті результати.
Методи ергономіки поділяються умовно на дві групи: аналітичні або описові й експериментальні. У дослідженнях ці методи поєднуються між собою, взаємодоповнюються.
Санітарно-гігієнічні умови праці. Ергономікою використовуються дані гігієни праці. Вивчається вплив виробничого середовища на організм людини. Розробляються санітарно-гігієнічні заходи щодо створення сприятливих умов праці, зазначених у табл. 1.
Природне світло є стимулятором, необхідним для нормальної життєдіяльності людини. За відсутності або погіршенні освітлення приміщень знижується гальмівна реакція центральної нервової системи, а також сприймання довкілля.
Освітленість – це щільність світлового потоку, який падає на поверхню. Є формула для розрахунку світлового потоку. Е-освітленість є відношенням Ф-світлового потоку до A-площі освітленої поверхні:
Освітленість залежить від кольору фарби в інтер’єрі приміщень. Різні кольори мають різні коефіцієнти відбиття світла. Коефіцієнт відбиття р виражає відношення світлового потоку Фг, відбитого фарбованою поверхнею, до світлового потоку Ф0, який падає на поверхню:
У природі не існує матеріалу, який відбиває або поглинає 100% світлового потоку. Ідеального білого або ідеального чорного кольорів не існує. Найбілішим є порошок хімічно чистого сірчаного барію, який відбиває 94% падаючого на нього світла. Найтемнішою є поверхня чорного бархату, яка відбиває близько 2% світла. У табл. 3 подано коефіцієнти відбиття від різних колірних поверхонь.
Таблиця 3
Коефіцієнти відбиття від різних колірних поверхонь
Колір поверхні | Коефіцієнт відбиття | Колір поверхні | Коефіцієнт відбиття |
Білий | 0,65…0,94 | Голубий | 0,30…0,50 |
Кремовий | 0,55…0,70 | Синій | 0,10.. .0,50 |
Жовтий | 0,45…0,70 | Сірий | 0,30…0,75 |
Червоний | 0,30…0,50 | Коричневий | 0,10…0,50 |
Зелений | 0,10…0,65 | Чорний | 0,02…0,10 |
У тих чи інших зонах інтер’єра коефіцієнти відбиття можуть бути різними: для стель – 70-90%, стін – 60-80%, панелей – 40-65%, меблів і обладнання – 50-65%, підлоги – 20-50%. Варто зазначити, що чисте віконне скло пропускає 90% світла, а забруднене – всього 8%.
Отже, світло і кольори на промислових підприємствах мають важливе ергономічне і естетичне значення, сприяють ефективності праці.
У разі місцевого освітлення висота точки світла настільної лампи повинна бути на віддалі 30-40 см від поверхні стола. Для торшера віддаль від підлоги складає 120-130 см, а від людини – 30-40 см.
Між штучним освітленням і кольорами інтер’єра приміщення має бути відповідність: червоний колір світлішає, стає насиченішим і яскравішим; оранжевий червоніє і світлішає; жовтий біліє; зелений жовтіє і світлішає; голубий зеленіє і темнішає; синій темнішає; фіолетовий набуває пурпурного відтінку і темніє. Порушення правильної передачі кольорів погіршує їх психофізіологічний вплив на працівників.
На виробництві колір забезпечує тонізуючий, інформаційний і регулятивний впливи на працівника. З огляду на це дизайн виробничих інтер’єрів включає кольори як засоби функціональної організації предметного середовища.
Таблиця 4
Функції кольорового вирішення виробничих інтер’єрів
Назва | Загальна характеристика | Конкретна реалізація |
Колір як засіб інформації | Орієнтація в обладнанні і виробничому середовищі. | Створення оптимального фону для обробки матеріалів, виділення функцій предметів, сигнали небезпеки, позначення функціональних зон, кодування і маркування комунікацій. |
Колір як чинник психологічного комфорту | Психофізіологічний вплив | Оптимальні співвідношення між світлом і кольорами, компенсація небажаного впливу середовища. |
Колір як композиційний засіб | Самодостатній вплив ко – позиційний кольорів, фактури, текстури. Виокремлення об’ємно просторових структур. | Краса окремих фактурних полів, використання кольорофактурних поєднань, композиційність обладнання або інтер’єра приміщення. |
Варіанти колірних покриттів стін і обладнання: стіни світлі або жовто – червоні вимагають світло-зеленого покриття верстатів. Для кремових, бежевих стін рекомендовано голубі і світло-голубі поверхні обладнання промислових інтер’єрів. Колір охри і блідо-жовтий відтінок вимагають світло-голубого пофарбування верстатів. Зазначені рекомендації стосуються й оформлення шкільних майстерень.
Кожний промисловий виріб відповідає потребам людини, а тому має бути сучасним. Високоякісним є виріб, який відповідає комплексу вимог: функціональній доцільності, естетичній виразності, технічній досконалості, економічним затратам. Показники якості виробу: призначення і надійність, ергономічність, естетичність, технологічність, транспортабельність, стандартність і уніфікованість, екологічність, патентно-правова захищеність, безпечність, економічність. У ході виконання дипломного проекту складається карта технічного рівня і якості проектного зразка (ДЕРЖСТ 2.116-84).
Отже, процес створення й експлуатації сучасної техніки в оточуючому середовищі є складним комплексом чинників: інженерного техніко-економічного або машинного і особистісного споживчого, або людського. Вимоги людини до сучасної техніки зводяться до п’яти основних груп: безпеки, антропометрії, фізіології, психології і художності.
У будь-якому виробничому середовищі наявна взаємодія зазначених факторів. Вони нівелюються, взаємокомпенсуються, взаємопідсилюються. Виробниче середовище є інтегральною цілісністю, яка комплексно впливає на працівника.
Цікаво знати.
Всеукраїнська ергономічна асоціація робить перші кроки до об’єднання ергономіки і дизайну. Розробляються нові методи проектування з урахуванням внутрішнього і зовнішнього інформаційних середовищ людини.
Динамічна топологія і геометрія предметного середовищ життєдіяльності людини може бути предметом досліджень нового наукового напряму – ергодизайну.
Змістом ергодизайну є досягнення у психофізіології, з одного боку, і результати досліджень з фізики вакууму, з іншого. В ергодизайні є важливими ергономіка кольорового сприймання і досягнення технічної естетики в галузі проектування дизайну середовища, ароматоергономіка і фітодизайн, і, навіть, розробка питання торсійних полів, якими зумовлюється формотворення об’єктів довкілля.
Враховується наявний тисячолітній досвід китайської науки-мистецтва “фен-шуй” (“вітро-води”, “виру”), спрямованої на формотворення повноцінного середовища життєдіяльності людини і вплив предметного довкілля на ефективність праці і повноцінний розвиток здоров’я людини.
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ “ПІЗНАЙ СЕБЕ”
Тест “Три дороги”
Прочитай казковий епізод про “три дороги”:
A) “ліворуч підеш – сам будеш голодним, а кінь твій буде ситим”;
Б) “праворуч підеш – сам будеш ситим, а кінь твій буде голодним”;
B) “прямо підеш – і коня втратиш, і себе погубиш”.
Яку з трьох доріг ти обереш? Чому?
Ключ до тесту:
А) психологічна установка “глядача – художника”. (Домінанта правої художньо – образної півкулі мозку, домінуючий профіль соціально-художніх здібностей, артистичний інтелект.)
Б) психологічна установка “слухача-мислителя”. (Домінанта лівої логічно-понятійної півкулі мозку, домінуючий профіль навчальних здібностей, вербальний інтелект.)
В) психологічна установка “діяча-майстра”. (Взаємодоповнюваність правої художньо-образної і лівої логічно-понятійної півкуль мозку, домінуючий профіль підприємницьких здібностей, реалістичний інтелект.)
СЛОВНИК НОВИХ ТЕРМІНІВ
Ергономіка – дисципліна, яка вивчає діяльність людини, функціональні стани, знаряддя і засоби її діяльності, навколишнє середовище у процесі їх взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпечності і комфортності життєдіяльності людини.
Дизайн – комплексна науково-практична діяльність з формування гармонійного, естетично повноцінного середовища життєдіяльності людини і художнього проектування об’єктів матеріальної культури. Ергодизайн – комплексна науково-практична діяльність з формування середовища життєдіяльності людини і його елементів, якою реалізуються вимоги і рекомендації ергономіки і дизайну.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)