Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
Технологічні властивості тканин
Здібність тканин до формування при ВТО
Формовочні здібності тканин характеризують їх здібність створювати просторову об’ємну форму деталей одягу та зберігати її при носінні одягу, тобто їх здібності до формоутворення та формозакріплення. Здібність матеріалів до формоутворення визначається їх механічними властивостями, тобто здібністю до згинання, потоншення, розтягу, стискування. Здібність
Найкращі формовочні здібності мають чистововняні тканини. Тканини з целюлозних, штучних волокон та з натурального шовку мають низьку здібність до формування. Тканини з синтетичних волокон взагалі не здатні створювати просторову форму при волого-теплових обробленнях.
Неоднакова здібність до формування тканин різного волокнистого складу пояснюється різницею природи та молекулярної структури волокон.
Синтетичні тканини при ВТО здібні фіксувати надану форму завдяки
Якщо синтетичні волокна використовуються в суміші з вовною, вони заважають процесу спрасовування тканини. При температурі прасувальної поверхні більшій, ніж температура термофіксації волокон, виникає їх усадка з утворенням зморшок, які не усуваються, і погіршення фізико-механічних властивостей. При ще більшому підвищенні температури волокна плавляться та прилипають до поверхні праски або пресу. Тому створення просторової форми одягу за допомогою ВТО з тканин, до складу яких входять синтетичні волокна, ускладнюється при змісті їх до 20 %; формування здійснюється в незначній мірі при змісті синтетичних волокон до 50 % і зовсім не можливе при змісті їх більше 50 %.
Здібність тканин до формування визначається такими факторами:
– волокнистий склад;
– структура (щільність, вид переплетення);
– характер оздоблення.
Краще піддаються формуванню тканини, які виготовлені з тонкої слабо скрученої пряжі, переплетеннями з довгими перекриттями, малої щільності, з довгими перекриттями ниток, з м’яким оздобленням, без валки, ворсу та начосу. Такі тканини при формуванні розтягом легко змінюють структуру; змінюється зігнутість ниток основи та утоку, утворюється перекіс сітки тканини. Однак зміна структури механічним способом повинна фіксуватися волого-тепловим оздобленням.
При виготовленні та експлуатації швейних виробів тканини в процесі прасування або пресування піддають впливу високих температур. Якість швейних виробів, їх зносостійкість залежать від режимів ВТО, які встановлюються з урахуванням волокнистого складу, структури матеріалів та виду обладнання.
Основні режими ВТО:
– температура прасувальної поверхні, °С;
– тривалість впливу температури на тканину, с;
– зволоження тканини, %;
– тиск праски або пресу на тканину (зусилля прасування), Па.
Температуру прасування встановлюють з урахуванням волокнистого складу тканини, тривалості впливу температури, зволоження тканини та тиску прасувальної поверхні на тканину (таблиця 14).
Тиск прасувальної поверхні на тканину встановлюють залежно від структури тканини, виду операції ВТО та її тривалості.
Таблиця 14. Режими волого-теплового оброблення тканин
Тканини | Температура, | Тривалість | Зволоження, | Тиск, |
°С | Впливу, с | % | Па -10-4 | |
Бавовняні | 180-200 | 3-10 | 20-30 | 0,5-5 |
Бавовняні з водовідштовхуючим | 225 | 10 | 20-30 | 1-5 |
Насиченням | ||||
Бавовняні з лавсаном | 140-160 | 10-30 | 20-30 | 1-8 |
Лляні | 180-200 | Зо | 20-30 | 1-5 |
Лляні з лавсаном | 140-160 | 20-40 | 20-30 | 5-10 |
Віскозні | 160-200 | 5-20 | 20 | 0,2-5 |
Віскозні з лавсаном | 140-160 | 10-15 | 20 | 1-8 |
Ацетатні | 130-140 | 5-20 | 15-20 | 0,1-1 |
Триацетатні | 140-160 | 5-20 | 15-20 | 0,1-1 |
Капронові | 120-130 | 10-20 | 10-15 | 0,1-1 |
Вовняні для костюмів та суконь | 150-200 | 10-40 | 20-30 | 1-10 |
Вовняні пальтові (типу драпів) | 160-200 | 40-60 | 20-30 | 5-25 |
Вовняні з віскозою | 160-180 | 20-30 | 20-30 | 3-20 |
Вовняні з капроном (до 15 %) | 140-160 | 20-30 | 10-20 | 2-15 |
Вовняні з лавсаном та нітроном | 150-160 | 10-15 | 20 | 1-10 |
3 натурального шовку | P class=MsoNormal>140-160 | 20-40 | 10 | 0,1-1,5 |