Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
ЗНОШЕННЯ ТА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ТКАНИН
Зношення тканин – це поступове їх руйнування при експлуатації одягу.
Зносостійкість – це здібність текстильних матеріалів довгий час протистояти дії комплексу руйнувальних факторів в процесах носіння одягу, його прання, волого-теплового оброблення, хімічної чистки та зберігання.
Зношення одягу протікає поступово і викликає зміни структури матеріалу, погіршення його властивостей, приводить до руйнування.
Зношення
– механічні фактори: стирання матеріалів, а також їх втомленість від багаторазових деформацій згинання, розтягу, стискування, тертя. Це викликає зменшення маси, товщини та міцності матеріалів;
– фізико-хімічні фактори: дія кисню повітря, світла, вологи, температур, поту, прання, миючих засобів, хімічної чистки викликають поступове старіння матеріалів;
– біологічні фактори: процеси гниття, які викликаються розвитком мікроорганізмів, а також пошкодження матеріалів міллю.
Зносостійкість тканин залежить
– стійкості волокон, з яких виготовлена тканина, до стирання;
– величини опорної поверхні тканини (при її збільшенні стирання протікає більш повільно);
– правильного догляду за тканиною;
– конструкції виробу, якості його виготовлення.
Зносостійкість деяких вузлів та деталей одягу, які піддаються найбільшому стиранню в процесі носіння, може бути підвищена технологічними методами обробки. Так, по низу брюк дають спеціальну текстильну стрічку; виготовлюють підкладку передніх половинок брюк і таке інше.
Існують такі критерії зношення матеріалів в одязі:
– появлення пілінгу на поверхні виробів;
– зменшення лінійної щільності пряжі та ниток, маси матеріалу;
– збільшення повітря – та водопроникливості тканин;
– погіршення механічних властивостей тканин: пружності, міцності, жорсткості;
– появлення лоску;
– появлення помітних пошкоджень на поверхні.
Зношення тканин вивчають двома способами:
– лабораторним зношуванням зразків матеріалів примусовим стиранням їх на спеціальних приладах; зношення характеризується кількістю циклів стирання до руйнування зразка;
– дослідне носіння одягу за певною програмою.