РОЗДІЛ 1 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В НАШОМУ ЖИТТІ
Тема 10-11 АРАНЖУВАННЯ В МУЗИЦІ
І
У світі музики дуже часто трапляються випадки, коли твір, призначений для якогось інструмента, наприклад для струпного (скрипки), виконується на клавішному (фортепіано). Для цього здійснюють нотний “переклад” композиції.
Аранжування я музиці – це пристосування, переклад музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для його виконання в іншому складі інструментів (голосів).
Найвідомішими аранжувальниками
Якщо Паганіні вважають генієм скрипки, то Ференца Ліста – його двійником-піаністом. Австрійський композитор гастролював містами Європи, щоразу збираючи переповнені концертні зали.
Щоб продемонструвати свій талант і віртуозну
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Нікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор (для соло скрипки).
Які картини ви уявили? Який характер музики? Схарактеризуйте засоби виразності твору.
Нікколо Поганіні, Каприс № 24 ля мінор в аранжуванні Ференца Ліста для соло фортепіано
Що змінилося у виконанні?
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Нікколо Паганіні (1782-1840) – італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.
У віці 7 років уперше взяв до рук скрипку. А вже за рік Нікколо написав свою першу скрипкову сонату і кілька складних варіацій. У 11-річному віці виступає із самостійним концертом у Генуї (серед виконаних творів – власні варіації на французьку революційну пісню “Карманьола”).
На зламі століть Нікколо успішно виступає в Пармі, опісля отримує запрошення виступити при дворі герцога Фердинанда Бурбонського. Потім гастролює Італією, Німеччиною, Францією, Австрією, Великою Британією.
Паганіні вражав слухачів віртуозним виконанням, яскравістю образів, польотом фантазії, драматичними контрастами. У його творчості повною мірою виявлялися особливості італійського народного імпровізаційного стилю.
Паганіні першим зі скрипалів виконував концертні програми напам’ять, вводячи у гру нові технічні прийоми. Музикант розширив межі впливу скрипкового мистецтва. Деякі твори композитора настільки технічно складні, що після його смерті тривалий час вважалися такими, які неможливо виконати.
Фрагмент оригінальних нот Каприса № 10
Я у світі музики: співаю, відчуваю
МУЗИКА СЛОВА
Музика А. Олєйнікової Вірші Є. Левченка
1. Ллється музика слова
Так чарівно, казково,
Напрочуд загадково,
Наче серця струна.
Мила, ніжная мово,
Оживаєш ти знову
Голосними струмками,
Наче рання весна..
Приспів:
Моя ти рідна
Українська мово,
Твоє чарує
Мелодійне слово
Твоє звучання
Кришталеве чисте,
Твої слова –
Мов зоряне намисто.
2. Ти дзвониш над полями,
Над лугами, лісами
Ніжним голосом мами,
Що маля забавля.
Лине хай на Вкраїну:
-Очі карі та сині”, –
Хай І дочкам,
І сину Душу спів звеселя.
Приспів.
Я у світі музики: досліджую дію
1. Порівняйте Каприс № 24 ля мінор Н. Паганіні у скрипковому виконанні з фортепіанною інтерпретацією Ф. Ліста Схарактеризуйте тему, темброве забарвлення. Які зміни музики відбулися у процесі варіювання теми?
2. Схарактеризуйте ритмічні, мелодичні, регістрові та динамічні особливості варіацій. Занотуйте у зошит.
3. Уявіть себе журналістом тижневика “Музична афіша”. Підготуйте свій відгук на концерт, у програмі якого звучав Каприс № 24 ля мінор Н. Паганіні у фортепіанному виконанні, транскрипція Ф. Ліста
Бібліотека:
– Зильберквиг М. Мир музыки: Очерк – М.: Дет. лит., 1988.
– Тибальди-Кьеза М. Паганини. – М.: Молодая гвардия. 1981.
– Виноградов А. Осуждение Паганини – М.: Маст, лит., 1983.- 688 с.
Фільмотека:
– Х/ф “Никколо Паганини”(1982);
– Х/ф “Ференц Лист – Грезы любви” (реж. Мартон Келети, 1970).
Медіатека:
– Н. Паганіні. 24 Каприси;
– Н. Паганіні, Ф. Ліст Етюди для фортепіано
ІІ
Пригадайте, що вам відомо про жанр рапсодії. Що характерно для нього?
Аранжування тем Паганіні входить до відомого Концерту для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова і має назву “рапсодія”. Як ви пам’ятаєте, жанр рапсодії виник у далекому минулому – сягає часів давньогрецьких співаків-оповідачів. Сучасна рапсодія – це інструментальний твір вільної форми, в основі якого зазвичай покладено народну тему. Рапсодію на тему Поганіні С. Рахманінова вирізняє масштабний задум, величне темброве рішення – її виконує оркестр із солюючим фортепіано; виразна тема, ознаки тричастинної композиції концерту, наскрізний тематичний розвиток.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Сергій Рахманінов, Рапсодія на тему Паганіні з Концерту для фортепіано з оркестром № 1.
Як змінилася тема Н. Паганіні у творі С. Рахманінова? Які особливості звучання прослуханого твору?
Концертна рапсодія для соло фортепіано з оркестром є, водночас, варіаційним циклом на тему Двадцять четвертого Капрису Нікколо Паганіні.
Видатний український композитор Мирослав Скорик створив блискучі оркестрові обробки каприсів Паганіні, у яких дотепно зіставив музику XIX ст. і сучасні мотиви.
Пізніше, на основі інструментальної інтерпретації Мирослава Скорика каприсів Поганіні був створений балет “Каприси”. Балетмейстером-постановником твору став народний артист України Віктор Литвинов. Сюжет балету “Каприси” – це історія великого маестро, геніального творця поза часом і простором. Це спроба показати долю окремої особистості.
Нікколо Паганіні – Мирослав Скорик, Десять каприсів із циклу “24 каприси для великого симфонічного оркестру” (на вибір).
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Скорик Мирослав Михайлович (народ, в 1938 р.) – український композитор і музикознавець, внучатий племінник видатної співачки Соломії Крушельницької. Народився у Львові, тут відвідував музичну школу.
Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвам Станіслава Людкевича. По закінченню стажувався у Дмитра Кабалевського. Тривалий час викладав композицію в Київській консерваторії.
У доробку митця – різноманітні музичні жанри: опера, балет, реквієм, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, для фортепіано, скрипки), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, сольного фортепіано. Окрім того, композитор завзято писав музику до багатьох фільмів і театральних вистав, джазову та популярну музику.
У музичній редакції Мирослава Скорика світ побачив опери М. Леонтовича “На Русалчин Великдень”, А. Вахнянина “Купало”, Д. Січинського “Роксолана”.
У своїх творах М. Скорик переосмислює український, зокрема карпатський, фольклор, а також втілює власне бачення міської салонної музики, джазу. Композиції митця постійно звучать на українській та європейській сценах, а також у США, Канаді й Австралії.
Сьогодні Мирослав Скорик є співголовою Спілки композиторів України і художнім керівником Національного театру опери та балету їм. Т. Г. Шевченка (м. Київ).
М. Скорик диригує оркестром
Нікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор у рок-аранжуванні Віктора Зінчука.
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Поміркуйте, чим сучасна інтерпретація одного з творів, який вам сподобався, відрізняється від оригіналу композитора.
2. Як у сучасних аранжуваннях змінюється музичний образ твору, його форма та засоби виразності (мелодика, ритм, темп, динаміка, інструментування тощо)?
3. Працюємо разом. Об’єднайтесь у групи і знайдіть в Інтернеті колекцію картин, скульптур, архітектурних споруд, зміст яких співзвучний музичним творам, прослуханим на уроці. Створіть музичне слайд-шоу на тему “Музика крізь віки: Н. Паганіні – Ф. Ліст – С. Рахманінов – М. Скорик”.
Бібліотека:
– Брянцева В. Детство и юность Сергея Рахманинова. – М.: Советский композитор, 1973.
– Бажанов Н. Рахманинов. – М.: Молодая гвардия, 1966.
Фільмотека:
– Д/ф “Гении. Сергей Рахманинов” (реж А. Кончаловский)
Д/ф “Портрет Рахманинова” (реж. А. Косачев, 1992)
– Д/ф “Ветка сирени (С. В. Рахманинове)” (реж. П. Лунгин, 2007)
Медіатека:
– С. Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром № 1, Рапсодія на тему Паганіні
– Н. Паганіні – М. Скорик Десять каприсів Із циклу “24 каприси для великого симфонічного оркестру”
– Н. Паганіні. Каприс № 24, ля мінор (рок-аранжування Віктора Зінчука)