БАГАТОКОРПУСНЕ УТРИМАННЯ БДЖІЛ – найпрогресивніший метод у бджільництві, що забезпечує високу рентабельність пасіки. Техніка роботи з багатокорпусними вуликами така:
1-й етап роботи. Вилучення нижнього корпуса з підчищенням дна. Цю роботу виконують відразу після першого очисного обльоту, вона не вимагає розбирання гнізда й забирає дуже мало часу. Кормові запаси можна визначити за вагою корпуса, при тому, що в них буває 10-12 кг корму. Розширювати гніздо не треба, тому що ослабіла після зими сім’я тільки після обльоту починає набирати
2-й етап. Проводиться, коли зацвітають сади, а в гніздах є 8- 9 рамок розплоду. Ставлять другий корпус із доброю сушею й формують відводок.
Для цього до сім’ї підносять відразу два корпуси. До одного з них, у якому планується розмістити відводок, злегка прибивають знизу фанерну перегородку. У цьому корпусі збирають гніздо з 5 рамок із печатним розплодом і 5 рамок доброї суші, додатково струшують бджіл, утеплюють. На основну сім’ю ставлять другий корпус, на нього – відводок. Вулик стає трикорпусним.
Наступного
Примітка: середньоросійським бджолам, у яких легко виникає ройовий стан, відбір молодих бджіл і частини печатного розплоду для відводка разом із розширенням гнізда другим корпусом бажані й навіть необхідні.
Таке розширення гнізда підтримує бджіл у робочому стані до головного узятку, а ознаки прояву ройового інстинкту відсутні.
3-й етап. Проводиться, коли основна сім’я освоїть другий корпус і знадобляться розширення гнізда й відводок (початок червня).
Розширюють гнізда основної сім’ї й відводка. Бджолосім’я одержує третій корпус врозріз з обов’язковою перестановкою корпусів: верхній із розплодом – донизу, звільнений від розплоду – наверх, між ними, врозріз, – третій, із сушею й штучною вощиною (навпіл). Відводку дають наверх корпус із доброю сушею.
Таке розширення гнізда й перестановка корпусів мобілізують всі сили сім’ї на освоєння гнізда, тому ройовий стан не проявляється. Сім’я активно вирощує розплід і набирає силу для головного медозбору.
4-й етап. Об’єднання основної бджолиної сім’ї з відводком. Виконується безпосередньо перед головним узятком.
Для цього корпус відводка з молодою маткою ставлять на дно основної сім’ї (такий спосіб виключає знищення однієї матки іншою). Корпуси основної сім’ї ставлять наверх послідовно: з відкритим розплодом – униз, із печатним – наверх.
Забирають фанерну перегородку. У головний медозбір сім’я вступає з п’ятьма корпусами, повними бджіл, і 40 рамками розплоду. При рясному узятку можуть знадобитися ще один-два додаткові корпуси.
5-й етап, завершальний. Осіння перевірка бджолиних сімей. Проводиться після медозбору.
Знімають усі медяні корпуси. Залишаються два корпуси: нижній – з розплодом, верхній – з кормом. Ставлять гніздо на зиму, де на сім’ю дають по 15-18 кг меду й 5-6 кг густого цукрового сиропу, що запобігає потраплянню в гніздо падевого меду.
Ця технологія догляду за бджолами в багатокорпусному вулику проста у виконанні, економить багато сил і часу бджоляра, при тому, що бджолині сім’ї вчасно одержують те, що їм необхідно для нормальної життєдіяльності.
Використання на пасіці багатокорпусних вуликів дає ряд переваг як пасічникові, так і сім’ї бджіл: по-перше, у ньому тепліше; по-друге, діяльність матки не обмежена, вона не витрачає багато часу на пошуки вільних чарунок, що підвищує її яйцекладку; по-третє, конструкція вулика дозволяє ефективно запобігати роїнню; по-четверте, дозволяє максимально використовувати узяток; по-п’яте, при правильному догляді за бджолами витрати праці скорочуються вдвічі-втричі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)