Культурологічний словник
БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні відкриті перекриття, пізніше – кам’яні склепінчасті. З часом у Б. з’являється трансепт, над бічними нефами – галереї-емпори, над середохрестям – купол. Тип Б. склався у Римській імперії, де вона мала громадсько-адміністративне призначення. Згодом стала одним з основних типів християнських храмів у візантійській, сирійській, романській та готичній архітектурі, застосовувалася також в архітектурі Відродження та бароко.
БАЗИЛІКА - Культурологічний словник
Схожі записи:
НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та...
СПІРИТИЗМ Культурологічний словник СПІРИТИЗМ (від лат. spiritus – дихання, дух) – містичне вчення, яке проповідує віру в духів, у те, що людина нібито з допомогою медіума...
СХІД І ЗАХІД Культурологічний словник СХІД І ЗАХІД – парна категорія, яка виражає дихотомію цілого всесвітньої культури в ряді смислових антиномій: демократія – деспотизм, аскеза – містика, раціональність...
ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів...
АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки...
КОРАН Культурологічний словник КОРАН (араб. “читання”) – священна книга мусульман; збірник релігійно-догматичних, міфологічних і правових матеріалів, складених у VII ст....
ШАМАНСТВО Культурологічний словник ШАМАНСТВО – форма первісної релігії, найкраще досліджена у сибірських народів; головною рисою Ш. є віра, що шаман (чарівник-знахар), завдяки вмінню зав’язувати контакт з...
КОЛЯДКИ Культурологічний словник КОЛЯДКИ – народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів народнопоетичної творчості. Подібні пісні та обряди...
АБСУРДИЗМ Культурологічний словник АБСУРДИЗМ – художній світогляд, який базується на екзистенціалістській ідеї безсенсовості людського буття....
ТЕМПЕРАМЕНТ Культурологічний словник ТЕМПЕРАМЕНТ (від лат. tempero – змішую в належному співвідношенні) – індивідуально-типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та...
МИЛОСЕРДЯ Культурологічний словник МИЛОСЕРДЯ – жаліслива й діяльна любов, яка виражається в готовності допомогти тим, що потрапили в біду, один з істотних виразів гуманності. У понятті...
ПЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. perceptio – сприйняття) – відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуттів. У філософській концепції Лейбніца П....
АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ Культурологічний словник АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – один із апостолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм Андрій – рідний брат Петра. Первозваним його нарекли тому, що був...
ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно Х-V ст. до н. е.), поширена на півдні Середньої Європи. Від назви могильника,...
КОМЕРЦІЯ Культурологічний словник КОМЕРЦІЯ (від лат. commercium – торгівля) – діяльність, пов’язана з реалізацією товарів....
САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ Культурологічний словник САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. praesentio – подання) – акт самовираження та поведінки, спрямований на те, щоб створити добре враження, узгодження з ідеалами інших значимих...
КАЛЕНДАР Культурологічний словник КАЛЕНДАР (лат. calendarium, букв. – боргова книжка) – 1) Система виміру часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних із рухом небесних тіл....
КОМПЕНСАЦІЯ Культурологічний словник КОМПЕНСАЦІЯ (від лат. compensatio – винагорода, зрівноваження) – 1) Відшкодування, винагорода за будь-що (К. збитків, грошова К. та ін.). 2) Спосіб припинення зобов’язань...
ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
ЛІТОПИС Культурологічний словник ЛІТОПИС – 1) Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. 2) Визначний історичний твір князівської Русі, писаний як хроніка (щорічні записи, аннали)....
ПАМ’ЯТЬ Культурологічний словник ПАМ’ЯТЬ – один з основних пізнавальних процесів, що включає закріплення, збереження і відтворення людиною її попереднього досвіду. П. є одним із феноменів розумової...
МАДРИГАЛ Культурологічний словник МАДРИГАЛ – невеликий музично-поетичний твір любовно-ліричного змісту. Розвинувся в епоху Відродження в Італії....
МОНАСТИР Культурологічний словник МОНАСТИР (від грец. monasterion – місце, житло усамітнених) – громада ченців, які об’єдналися на основі тотожних релігійних поглядів, ідеалів для спільного проживання за...
АКЦИЗ Культурологічний словник АКЦИЗ (франц. accise, від лат. accido – обрізую) – в економіці – непрямий податок, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні та транспортні послуги....
ЕКЗАМЕНИ Культурологічний словник ЕКЗАМЕНИ, іспити (від лат. examen – зважування, випробування) – одна з форм перевірки знань, умінь і навичок учнів. За своєю метою Е. бувають...
ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне...
БАПТИСТЕРІЙ Культурологічний словник БАПТИСТЕРІЙ (від грец. baptisterion – купіль) – хрещальня, приміщення для здійснення обряду хрещення. У західноєвропейських країнах Б. – часто окрема споруда, кругла або...
ЕССЕНИ Культурологічний словник ЕССЕНИ, або ЕССЕЇ – іудейська секта, заснована 150 р. до н. е. Стояла осторонь політичної боротьби, демонструвала релігійний аскетизм, суворо дотримувалася традиційних іудейських...
РАДІСТЬ Культурологічний словник РАДІСТЬ – одна з базальних емоцій (поряд із гнівом і страхом). Р. є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності. Почуття Р. може...
ГОРДІСТЬ Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з регуляторів процесу морального самовдосконалення особистості....
МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина...
ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна...