БОЛОТО(А) ❤️ Довідник з екології

Екологія – охорона природи

БОЛОТО(А) – надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбною рослинністю, з решток якої звичайно утворюється торф. Б. виникає в разі заростання й заторфування водойм, заболочування лісів і лісових згарищ, лук тощо. За рельєфними умовами виникнення та водно-мінералогічним живленням Б. поділяють на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні). Низинні Б. утворюються здебільшого на знижених частинах рельєфу, живляться багатими на мін. елементи водами грунтовими. Для них характерні

евтрофні рослини – береза пухнаста, вільха, кущові верби. З тварин водяться водяний щур, видра, птахи. Верхові Б. найбідніші на мін. елементи живлення, розвиваються здебільшого в межах ліс. зони в умовах бідного грунтового та атм. живлення майже винятково на вододілах. На них ростуть оліготрофні рослини: сосна, багно, сфагнові мохи, журавлина; фауна бідна: лосі, глухарі, журавлі. Перехідні Б. за

Характером живлення е проміжними між низинними та верховими. На них ростуть як оліготрофні, так і евтрофні рослини. Найбільше Б. у Пн. півкулі.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

БОЛОТО(А) - Довідник з екології

Схожі записи:

АСЕКТАТОРИ Екологія – охорона природи АСЕКТАТОРИ – постійні, але не домінуючі в угрупованні види, що відіграють у його утворенні другорядну роль і мало впливають на створення...
ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання...
ТРЯСОВИНА Екологія – охорона природи ТРЯСОВИНА – грузьке болото, багно, в якому під покривом мохів, трави чи торфу є шар води або мулу. Утворюється внаслідок заростання...
УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що...
ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну,...
АПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи АПЛАЗІЯ, агенезія – вроджена відсутність або недорозвиненість будь-якого органа чи частини тіла внаслідок порушення ембріонального розвитку. Випадки А. почастішали як серед...
ТІЛИ (бот.) Екологія – охорона природи ТІЛИ (бот.) – пухирчасті вирости, що закупорюють просвіт судин рослин. Утворюються в старих судинах, коли деревина з тих чи ін. причин...
КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування...
ІМІСІЯ Екологія – охорона природи ІМІСІЯ – потік речовин, які проникають у певне середовище (в приміщення, довкілля)....
ТИП Екологія – охорона природи ТИП – найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі Т. поділяють на підтипи, що об’єднують класи. В ботаніці...
ДЕРЕВОСТАН СКЛАДНИЙ Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН СКЛАДНИЙ – сукупність дереву що утворюють два і більше ярусів....
ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму....
ТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи ТРОФНІСТЬ – абсолютне і відносне багатство екотопів на поживні речовини, яке визначається характером грунтів, гір. порід і відкладів, вмістом розчинних солей,...
ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ (В. М. ГОЛЬДШМІТА) – абс. кількості хім. елементів, тобто кларки хім. елементів, залежать від будови атомних ядер; розподіл...
КОШАРУВАННЯ Екологія – охорона природи КОШАРУВАННЯ – система переносних вівчарних стійбищ, що застосовується для підживлення пасовищ....
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа,...
СКЛАД ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію....
Популяційна генетика ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 1. ПОПУЛЯЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ 1.2. Популяційна генетика Популяційна генетика одночасно як розділ популяційної екології і генетики вивчає будову...
ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому...
ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження...
ТЕОРЕМИ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ТЕОРЕМИ ЕКОЛОГІЇ – фундаментальні положення екології – її закони, правила, принципи, що науково доводяться....
САВАНА Екологія – охорона природи САВАНА – тип тропічної і субекваторіальної рослинності – поєднання трав’яного покриву з окремими деревами, групами дерев і чагарниками. Формується на червоних...
ДЕНІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНІТРИФІКАЦІЯ – 1) відновлення грунтовими та водними бактеріями солей нітратної кислоти (нітратів) до нітритів, вільного азоту та аміаку. Д. призводить до...
АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ, ареал флуктуації – регіон, куди ареал виду поширюється періодично, зокрема в найсприятливіші для нього роки....
ЛІС(И) Екологія – охорона природи ЛІС(И) – один з основних типів рослинності, панівний ярус якого утворений деревами одного чи кількох видів із зімкненими кронами. З ін....
ТОРНАДО Екологія – охорона природи ТОРНАДО – амер. назва метео-рол. смерчів, які особливо часто спостерігаються в пд.-сх. частині США. Див. також Смерч....
ТЕРАН Екологія – охорона природи ТЕРАН – деградовані джунглі з бамбуками в Індії, М’янмі (Бірмі)....
БУХТА Екологія – охорона природи БУХТА – невелика мор. затока, більшою чи меншою мірою заглиблена у суходіл, відокремлена від основної водойми мисом або о-вами, які захищають...
СТОКИ КОМУНАЛЬНІ Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема,...
ВОДА ТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи ВОДА ТЕХНІЧНА – вода, за винятком питної, мін. і пром., яка придатна для використання в нар. госп-ві....
ЗОНАЛЬНІСТЬ У ГОРАХ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ У ГОРАХ – теa> саме, що й Поясність вертикальна....
МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова міжнар. організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи та рац....
БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ – той, що зустрічається на обмеженій ділянці земної поверхні....
БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ – геогр., фіз. або біол. перепона на шляху поширення виду чи угруповання. Б. б. можуть бути русла великих річок,...