Home ⇒ 📕ГДЗ з мови ⇒ ЧАСИ ДІЄСЛОВА


ЧАСИ ДІЄСЛОВА

§ 8. ЧАСИ ДІЄСЛОВА

Вправа 78

1. Лиш на ранок вгамувалися грізні хвилі, влігся на спочин вітер (Б. Комар). 2. Човни поминули поросле очеретом гирло, випливли на морське чистоводдя і, нап’явши вітрила, попростувалипопід лівим берегом (Б. Комар). 3. Писнула десь спросоння синичка, і знову довкола запанувала тиша (Б. Комар). 4. Зайду в траву і ляжу горілиць… (Д. Луценко). 5. При березі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне питала (П. Мовчан).

ЧАСИ ДІЄСЛОВА(просте, поширене, повне, ускладнене одно рідними присудками, розповідне,

неокличне).

III. Вгамувалися – заспокоїлися, перестали, припинилися, затихли.

Запанувала – настала, зацарювала, установилася.

Вправа 80

I. У тексті Остап Вересай зображений людиною похилого віку, в ялових чоботах, блакитних шароварах та смушковій шапці. Він з повагою ставиться людей, які прийшли його послухати і з любов’ю до своєї супутниці – кобзи.

II. Під гучні оплески в супроводі своєї дружини та композитора Миколи Лисенка з’являється Остап Вересай, кремезний, літніх років чоловік. На ньому приношена свитина, дебелі, майже до самих колін ялові чоботи й блакитні

шаровари та смушкова шапка, з якою він не розлучається навіть улітку. Чемно уклонившись шановному товариству, Остап Вересай присідає на рипкий стільчик, витирає спітніле обличчя, бере з рук дружини свою вірну супутницю – кобзу, підладнює на ній струни й пробігає пальцями. Віртуозний програш одразу ж відтворює в уяві присутніх картину розгніваної морської стихії… (За В. Скуратівським).

Вправа 81

1. Чую, за селом гуркотить комбайн (мин. ч.). 2. Презентація почалася через тиждень (мин. ч.). 3. Оксано, я піду! (майб. ч.) 4. Вистава закінчилася через 16 хвилин (мин. ч.).

Вправа 82

1. Сьогодні день дощовий. – Сьогодні буде дощовий день. Сьогодні був дощовий день. 2. Дмитро – учень музичної Школи. – Дмитро був учнем музичної школи. Дмитро буде учнем музичної школи. 3. Трава на лузі зелена. – Трава буде на лузі зелена. Трава була на лузі велена.

Вправа 84

1. Після сказаного вона сподівалася найгіршого. 2. Петро не сподівався, що йому Не поставлять оцінку. 3. Потрібно надіятися лише на власні сили. 4. Хочеться разом з усіма і вірити, і надіятися. 5. Він ніколи не сподівався, що друг виявиться зрадником.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЧАСИ ДІЄСЛОВА - ГДЗ з мови


Схожі записи:

  1. Стилістичні можливості складних речень Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні...

  2. Вправи 464-497 Вправа 464 Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). Радість буття,...

  3. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС § 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Вправа 89 1. Навіть орли на ці висоти не злітають. – Дієслово не злітають означає постійну дію. 2. Післязавтра ми вирушаємо...

  4. Вправи 159-248 159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш]...

  5. Вправи 651-688 Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте,...

  6. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ ТЕМА 12. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Вправа 610 І. Науковий стиль – це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта;...

  7. Вправи 201-288 201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається...

  8. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні...

  9. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя...

  10. Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту §11. Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту 71. А) б) 1. Розмовний стиль Г 1. Розмовний стиль Д 2. Науковий стиль А 2. Науковий стиль В...

  11. Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у...

  12. Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8...

  13. Зв’язок прикметників з іменниками РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому....

  14. Вправи 350-389 350. Над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри:...

  15. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” § 26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” Вправа 260 I. А поза тином, вибитим вітрами, жили шляхи і села, і міста. У поданому реченні треба...

  16. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти]...

  17. Стилістичні аспекти дієслівних категорій Морфологічні засоби стилістики § 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 95.І. Заболю, затужу, Заридаю в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома...

  18. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА § 3. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 30 II. Доберіть синоніми до виділених дієслів. Ходить – походжати, блукати, вештатися, тинятися, маршувати. Замовкнув –...

  19. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер....

  20. Вправи 250-297 Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі...

  21. Вправи 53-98 53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів...

  22. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не...

  23. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА § 5. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 48 Особа Однина Множина 1-а Пишу, малюю Пишемо, малюємо 2-а Пишеш, малюєш Пишете, малюєте 3-я Пише, малює Пишуть, малюють...

  24. Вправи 105-149 105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і...

  25. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК 450. Україна – [у|кра|й’і’|на]; У – [У] – ненаголошений гол. – “у”; К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”;...

  26. Префікс РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 22. Префікс Пояснення Частина слова, яка стоїть перед коренем, називається префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається так:...

  27. Стилістична роль порядку слів Морфологічні засоби стилістики § 9. Стилістична роль порядку слів 119.1. Кличе сірійців вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців. 121.1. У давніх документах немає подібного...

  28. Діалоги на професійну тему § 21. Діалоги на професійну тему 182.2. Дзига Вертов (3896-1954). Справжнє Ім’я – Давид Абелович Кауфман. Відомий і як Денис Аркадійович Кауфман. Радянський кінорежисер. Один...

  29. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 32. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 325 1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). (Ознака дії.) 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи...

  30. Слова, близькі за значенням (синоніми) РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 13. Слова, близькі за значенням (синоніми) Пояснення Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але однакові чи близькі...

  31. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація § 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація 127.І. Е (є) И Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок,...

  32. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ § 28. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Вправа 279 Вправа 280 І. Стиль: художній. Тип: розповідь. Заголовок: Здобич Вправа 281 Обережно...

  33. Спільнокореневі слова. Корінь РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 17. Спільнокореневі слова. Корінь Пояснення Пригадайте! Спільна частина споріднених слів називається коренем. Слова, які мають однаковий корінь, називаються спільнокореневими. Для...

  34. Вправи 251-348 251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4....

  35. Вправи 358-526 358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться...

ЧАСИ ДІЄСЛОВА