Культурологічний словник
ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р. У 1948 р. в Амстердамі на 1-й Всесвітній асамблеї церков була створена Всесвітня Рада Церков (ВРЦ), до якої увійшли переважна більшість протестантських, а також православних і старокатолицьких церков. У травні 1995 р. Папа Іоан Павло ІІ видав послання про екуменічний обов’язок “Хай будуть всі єдині”. Е. р. ведеться на рівні міжнародних, регіональних і національних релігійних організацій. Активну участь в Е. р. беруть Українська православна, греко-католицька і деякі протестантські церкви. Водночас існує надто сильна антиекуменічна течія в Руській православній церкві.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ - Культурологічний словник
Схожі записи:
РОЗВИТОК Культурологічний словник РОЗВИТОК – зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень. Джерелом та...
ЖЕНЬ Культурологічний словник ЖЕНЬ (кит.) – принцип людяності, гуманного підходу до людини та суспільства....
ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ (від латин. ехtrа – поза, роnо – пригладжую, обробляю) – поширення кількісних характеристик і висновків, одержаних в результаті вивчення соціально-економічних явищ та...
ЛІТУРГІЯ Культурологічний словник ЛІТУРГІЯ – 1) Обідня, вид богослужіння у православній церкві. 2) У Стародавній Греції та Візантії – деякі види державних п овинностей....
МЕТА Культурологічний словник МЕТА – передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мета у вигляді логічної моделі...
АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність...
АКВАТИНТА Культурологічний словник АКВАТИНТА (італ. acquatinta, від acquaforte – офорт і tinto – профарбований, тонований) – різновид гравюри, що грунтується на протравлюванні кислотою металевої дошки крізь...
ЖУПЕЛ Культурологічний словник ЖУПЕЛ – щось таке, що викликає жах, лякає. На церковнослов’янській мові – сірка, що горить, чи смола для грішників у пеклі....
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник КОНЦЕПЦІЯ (від лат. conceptio – сприйняття) – 1) Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2) Форма і засіб...
АКУЛЬТУРАЦІЯ Культурологічний словник АКУЛЬТУРАЦІЯ (англ. occulturation, від лат. ad і cultura – освіта, розвиток) – процеси взаємовпливу культур, внаслідок чого культура одного народу повністю або частково...
АТТИК Культурологічний словник АТТИК (від грец. attikos – той, що походить з Аттики) – стінка, зведена над карнизом, що увінчує архітектурну споруду. Часто прикрашається рельєфами або...
ЗООМОРФНІСТЬ Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, як і при антропоморфності....
КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА (від франц. rnurtois – витончено ввічливий, люб’язний, лицарський) – придворно-лицарський напрямок у європейській літературі ХІІ-ХГУ століть; представлений лірикою трубадурів і труверів...
ЯМБ Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером...
НЕМЕСІДА Культурологічний словник НЕМЕСІДА Немезіда (грец. Nemesis) – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів. Грецька мудрість зобов’язувала бути поміркованим у словах, учинках і...
АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС Культурологічний словник АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС (від лат. описувати та стан, становище, положення) – приписаний статус....
ПАРАДИГМА Культурологічний словник ПАРАДИГМА (від грец. paradeigma – приклад, зразок) – система теоретичних, методологічних та аксіологічних установок, що їх визнає більшість і беруть за зразок члени...
ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні...
ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них)...
АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ Культурологічний словник АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ – філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, – апостеріорі (лат. a posteriori – з наступного) і знання, наявне...
СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник СТРАХУВАННЯ – це система особливих грошових відносин, що займає проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Кошти, мобілізовані шляхом страхування, утворюють особливі фонди...
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Культурологічний словник ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (грец. коло загальноосвітніх знань) – науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей із життєдіяльності людини і людства....
СИКОФАНТ Культурологічний словник СИКОФАНТ – в Афінах та інших полісах Стародавньої Греції так називали професійного донощика, наклепника і шантажиста. С. збирали відомості, котрі компрометували впливових громадян,...
ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ – тенденція, яка зумовлює людей краще виконувати знайомі та нескладні завдання в присутності інших....
КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього...
ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО Культурологічний словник ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО – релігійно-національна організація українських православних міщан, що існувала при Успенській церкві у Львові з XV до поч. XVI ст. Найстаріше з...
ШАПІТО Культурологічний словник ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних...
КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ Культурологічний словник КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – це “мистецтво для суспільства”. Представники цього методу керувалися програмою морального впливу на людину, виступали проти важкого політичного гніту, зображали драматичні...
ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ – галузь психології, яка вивчає особливості видів трудової діяльності людини та підготовки її до праці. П. п. включає профорієнтацію (профосвіту, профконсультацію,...
РЕПАТРІАЦІЯ Культурологічний словник РЕПАТРІАЦІЯ (від лат. repatriatio – повернення на батьківщину) – 1) Повернення емігрантів у країну, звідки вони походять, з поновленням їх у правах громадянства....
ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
ДИСКРИМІНАЦІЯ Культурологічний словник ДИСКРИМІНАЦІЯ (лат. розрізнення) – невиправдано негативна поведінка стосовно групи або окремого її члена....
ІНІЦІАЛ Культурологічний словник ІНІЦІАЛ (від лат. initialis – початковий) – 1) Збільшена заголовна літера будь-якого розділу в тексті рукописної чи друкованої книги, оздоблена орнаментом, ілюстративним малюнком,...