Безпека життєдіяльності
1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.5. Психологічні властивості людини
1.5.11. Емоції
Емоції – це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить. Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до праці, до самого себе.
Емоційний процес розвивається в такій послідовності: підсвідоме прицілювання – зіставлення – фізіологічне настроювання і переживання. Моменти прицішовання, фізіологічного настроювання і переживання фактично складаються з мікромоментів
Емоції – спонукальний рефлекторний апарат для задоволення потреб людини, бо вони обслуговують потреби, спонукаючи до необхідних для їх задоволення дій.
При зміні умов життя чи діяльності потреби задовольняються – виникають позитивні емоції, при незадоволенні потреб – негативні.
Емоції бувають нижчі і вищі; позитивні і негативні; стенічні і астенічні, емоційні реакції та емоційні стани.
Нижчі і вищі емоції. Нижчі почуття пов’язані з задоволенням чи незадоволенням тих чи інших фізіологічних
Чіткого поділу на вищі та нижчі почуття немає.
Позитивні і негативні емоції. Позитивні емоції – позитивна оцінка об’єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо); негативні емоції – негативна оцінка (гнів, страх, огида, жах тощо). Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, нестачі відомостей чи вмінь. Виникненню їх сприяють висока відповідальність за людей, хворобливий стан і втома.
Стенічні емоції – емоції, які підвищують життєдіяльність (радість).
Астенічні емоції – почуття прагнення, котрі гальмують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта (журба).
Емоційні реакції (процеси) – короткочасні реакції на певний об’єкт, подію, ситуацію.
Емоційні стани – більш статичні, тривалі. Це ефект від дії сильної емоційної реакції. Емоційний стан, який виник внаслідок дії певної емоційної реакції, може означати ставлення людини до різноманітних явищ дійсності. Вони різні за силою та інтенсивністю впливу на людину. Емоції – це власне емоційні реакції середньої сили, які добре контролюються свідомістю.
Емоційна реакція, яка має особливо інтенсивний характер, змушує людину частково втрачати контроль над собою, кричати або робити незапрограмовані чи непродумані вчинки, називається афектом.
Стан афекту найчастіший у людей з нестійкою психікою. При цьому не всі особисті компоненти включаються в регуляцію поведінки. Поведінка людини нерегульована, свідомість звужена. Загальмувати стан афекту дуже важко. Потрібно переключати людську увагу (рахувати до 20 чи стискати і розтискати кисті рук 20-30 разів).
Існує велика група емоційних станів, де на першому місці перебуває специфічний компонент попереднього переживання (незадоволення, тривога, переляк, радість, розчулення, гнів, журба). Коли при цьому компонент збудження слабкий і тривалий, то такий стан називається настроєм.
Стрес (напруга) – сукупність захисних фізіологічних реакцій, які віддзеркалюють дію зовнішніх чинників (стресів). Причини стресів різноманітні: необхідність робити те, що не хочеться, – брак часу; хтось підганяє, не дає зосередитись; внутрішнє хворобливе напруження, сонливість, куріння, алкоголізм, сімейні чи виробничі конфлікти, незадоволення життям, борги, комплекс неповноцінності, брак відчуття поваги до себе ні вдома, ні на роботі.
Прикмети стресового напруження: неможливість зосередитися, часті помилки в роботі, постійне почуття втоми: дуже швидка мова, біль голови, спини, шлунку; підвищена збудливість, щезає апетит; втрата почуття гумору; постійне відчуття недоїдання.
Емоційні переживання супроводжуються певними змінами фізіологічного стану організму. При переляку кров відходить від обличчя, а соромлячись, людина червоніє, настає застигла поза (“від страху кинуло в піт”, “волосся стає дибки”, “щемить серце”). Рухи стають виражальними, змінюється хода, поза, міміка, інтонація. Бо рухи – це мова емоцій. Змінюється пульс, дихання. Увага звужується, переключення загальмоване, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам’ять; неправильно оцінюється ситуація, допускаються технологічні помилки, змінюється поведінка людини. Емоції зумовлюють перебудову життєво важливих фізіологічних функцій, мобілізують резервні можливості організму, загострюють зір, слух, настає загальна зібраність, підвищується пильність і обережність тощо.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)