Гумбольдт Вільгельм фон ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Гумбольдт Вільгельм фон (Wilhelm von Humboldt) (22.06.1767, Потсдам – 8.04. 1835, Тегель)- німецький правознавець і філософ, державний діяч і дипломат, член Берлінської Академії наук з 1810 р. У 1787 – 1789 pp. навчався на юридичному факультеті університету у Франкфурті-на-Одері, прослухав ряд курсів з юридичних та інших гуманітарних наук в університетах Геттінгена, Майнца, Дюссельдорфа. У 1790- 1791 pp. служив судовим чиновником у Берліні. У 1802 – 1808 pp. перебував у Римі, офіційно представляючи Пруссію при папському престолі. Під час окупації

Пруссії французами очолював департамент освіти. 1809 року заснував Берлінський університет і кілька років очолював його. В 1814 – 1815 pp. разом з К. А. Гарденбергом представляв Пруссію на Віденському конгресі 1815 p., виступав як прихильник об’єднання Німеччини. З 1817р. – член Державної ради і комісії з вироблення проекту першої (невтіленої) конституції Пруссії. З цього ж року – посланник Пруссії в Лондоні. У січні – грудні 1819р., перебуваючи на посту міністра внутрішніх справ, намагався здійснити ліберальні реформи.

Г. є автором праць: “Ідеї про державний устрій, викликані новою французькою конституцією”

(1791), “Ідеї до досвіду, який визначає межі діяльності держави” (опублікована у 1851 р.). Г. був представником німецького класичного гуманізму. Основу його вчення становило прагнення забезпечити найсприятливіше становище людині у державі. Людина, на думку Г., повинна прагнути свободи розвитку її здібностей, можливості користуватися силами природи в міру своїх потреб і відповідно до своїх особистих схильностей, в межах своєї сили і свого права. Державний устрій не може бути основною метою, він є тільки засобом для розвитку людини. Г. рішуче відкидав ідею і факт турботи держави про позитивне благо громадян, тобто їхнє матеріальне становище і суспільну кар’єру, їхню моральність, фізичне здоров’я, спосіб життя тощо. Урядова регламентація вносить небажану одноманітність і не дає проявитися індивідуальному характеру та здібностям кожної окремої особи. Постійне очікування допомоги з боку держави зрештою обертається бездіяльністю людини. Таким чином, на долю держави залишається тільки турбота про безпеку громадян, тобто регулювання таких дій, які безпосередньо загрожують чужому праву, вирішення суперечок про права, відновлення порушеного права і покарання правопорушника. Ця діяльність держави передбачає закони трьох видів: поліцейські, цивільні, кримінальні. Істинне призначення держави – видання і здійснення цих законів. Особливе місце Г. відводить питанням справедливості, зокрема, справедливого покарання. У своїх роздумах про справедливість Г. виходить з позицій природного права: “Ніхто ніколи не може якимось чином отримати право користуватися силами чи майном іншої людини, не маючи на це її згоди чи проти її волі”. Повага до прав інших людей часто досягається примусовими заходами. Г. поділяє їх на справедливі і несправедливі. Примусовість справедлива лише в тому разі, якщо вона, по-перше, обмежує лише суб’єкта неправомірних дій і, по-друге, якщо він діяв при здоровому глузді та згідно зі своїм вільним рішенням. У всіх інших випадках примус – несправедливий і шкідливий. Держава повинна виважено застосовувати покарання, аби хвилинна необдуманість не коштувала людині її свободи, що лише перешкоджатиме її розвитку. Розглядаючи практику правосуддя, Г. виступає як прихильник “суб’єктивного підходу”. Він вважає, що головним у судочинстві повинен бути такий принцип: ніколи не шукати правди як такої, а завжди діяти лише в тих межах, в яких на цьому наполягає сторона, котра має право вимагати розслідування. Г. висунув також ідеї про встановлення строків покарання; про неприпустимість покарань, що ображають честь і гідність людини; про закономірність між покараннями, які спричиняють фізичні страждання і зумовлюють моральні переживання. Чим менш страшними є фізичні покарання, тим тяжче вони переносяться морально і, навпаки, сильне фізичне страждання притуплює почуття сорому і провини у того, хто його переносить, а в того, хто його бачить, породжує почуття несхвалення. Отже, покарання повинно бути таким, щоб людина його усвідомлювала і переживала за скоєне.

Гайм Р. Вильгельм фон Гумбольдт. Описание его жизни и характеристика. Приложение: Вильгельм фон Гумбольдт. О границах деятельности государства: Пер. с нем. – М., 1898; Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М., 1985; Хайруллин В. И. Гумбольдт о справедливости // Государство и право. – 2003. – N° 4.

В. Горбатенко, О. Кукуруз

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Гумбольдт Вільгельм фон - Довідник з політології

Схожі записи:

Плєханов Георгій Валентинович Політологічний словник Плєханов Георгій Валентинович (1856 – 1918) – видатний політичний мислитель і публіцист Росії, перший російський марксист, один із фундаторів російської соціал-демократії. Народився у...
Багряний Іван Павлович Політологічний словник Багряний Іван Павлович (псевдонім Івана Лозов’ягіна) (1907 – 1963) – один з яскравих письменників, громадських діячів першої половини і середини XX ст. Народився...
Історичний матеріалізм Політологічний словник Історичний матеріалізм – соціально-філософська теорія суспільного буття, що досліджує закономірності, джерела та рушійні сили розвитку; розроблена в руслі марксизму на основі принципів діалектичного...
АВТОКРАТІЯ АВТОКРАТІЯ – система правління, за якої необмежена верховна влада у державі належить одній особі й не контролюється представницькими органами....
Соціалізм і соціал-демократія Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ 5. Соціалізм і соціал-демократія Ідеї соціальної справедливості відомі в усьому світі з найдавніших часів....
КОАЛІЦІЯ КОАЛІЦІЯ – союз політичних партій або угруповань, створений на добровільних засадах для спільної участі у виборах або створення спільного (коаліційного) уряду....
Прес – секретар Політологічний словник Прес – секретар – представник високопосадовців – президента, прем’єр-міністра, інших чільних осіб, а також організації, який інформує пресу про наміри і діяльність цих...
Богданов Олександр Олександрович Політологічний словник Богданов Олександр Олександрович (справжнє прізвище Малиновський, інші псевдоніми – Вернер, Максімов, Рядовой) (1873 – 1928)- російський політичний діяч, письменник, лікар, філософ, соціолог, економіст....
Хунвейбіни Політологічний словник Хунвейбіни – молодіжні загони (переважно з міської молоді), сформовані в 1966 р. в КНР на початку так званої культурної революції для боротьби з...
Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного...
Первинні вибори (праймериз) Політологічний словник Первинні вибори (праймериз) – спосіб висування кандидатів на виборну посаду, який полягає у проведенні попереднього голосування по кандидатах тих, хто заявив про своє...
Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс...
Атлантизм Політологічний словник Атлантизм – ідеологія і політика тісного союзу і всебічного співробітництва США з країнами Західної Європи. М. Головатий...
Атлантична хартія Політологічний словник Атлантична хартія – декларація про основні засади військової і післявоєнної політики, підписана у серпні 1941 р. тодішніми прем’єр-міністром Великобританії В. Черчиллем і президентом...
Культура влади Політологічний словник Культура влади – форма соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрямок діяльності та поведінку людей, соціальних груп і класів за...
Американський інститут громадської думки Політологічний словник Американський інститут громадської думки (Інститут Геллапа) – створений у 1935 р. С одним із найавторитетніших центрів з проведення опитувань громадської думки, вивчення настроїв...
Цензура Політологічний словник Цензура (лат. censura) – спеціальний спосіб обмеження свободи слова, друку та інформації; особливо поширений у тоталітарних державах і режимах. Основою Ц., яку здійснюють...
Каденція Політологічний словник Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості....
Фашизм і неофашизм Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ 6. Фашизм і неофашизм Фашизм (від латинського fascio – пучок, в’язка, об’єднання) – ідейно-політична...
Як урегулювати політичний конфлікт? 37 Як урегулювати політичний конфлікт? У процесі політичної практики було вироблено шляхи стабілізації системи, за допомогою яких попереджують внутрішньополітичні конфлікти. їх сутність полягає у послабленні...
Істеблішмент Політологічний словник Істеблішмент (від англ. establishment – встановлення, установа) – суспільно-політичні кола, які здійснюють вплив на політичне, економічне, соціальне, духовне життя суспільства. Поняття І. багато...
Дискредитація Політологічний словник Дискредитація (від фр. discréditer – підривати довіру) – умисне зганьблення чийогось імені, підривання довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. Дискредитація шляхом поширення перекрученої,...
ІМПІЧМЕНТ ІМПІЧМЕНТ – процедура обвинувачення вищих посадових осіб (президента, міністрів, федеральних суддів) унаслідок порушення ними законів певної держави....
Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення,...
Європейський аграрний ринок Політологічний словник Європейський аграрний ринок – основу такого ринку становлять принципи вільного обігу товарів усередині співтовариства, преференції продуктам, виробленим в ЄС, перед ввезеними з третіх...
Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи...
Атеїзм Політологічний словник Атеїзм (від грецьк. atheos – безбожний) – безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення,...
Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії...
Здійснення влади народом Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 3. Здійснення влади народом Численні демократичні теорії можна поділити на дві групи: безпосередньої та представницької...
Двоблокова партійна система Політологічний словник Двоблокова партійна система – партійна система, в якій визначальну роль відіграють основні більш-менш стійкі коаліції політичних партій, які зберігають союзницькі відносини в опозиції....
Гіркий присмак перемоги Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 2. Гіркий присмак перемоги...
Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли...
УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ Короткі висновки Україна усвідомила себе як справді незалежна держава, з чим не можуть не рахуватися ні...
Українська політична нація Політологічний словник Українська політична нація – поняття, яке відображає суперетнічний характер народу незалежної України, який складається з різних етносів, але виступає як цілісність на основі...
Нейтралізація Політологічний словник Нейтралізація (від лат. neutralis – не належний ні тому, ні іншому) – це відповідна політика, яка спрямована на те, щоб певні класи, стани,...