Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування ❤️ ГДЗ з мови

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ

§ 38. Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування

443. – Чого ж ти нам заспіваєш? – запитав молодий. – Про честь чи про хоробрість, про обов’язок людський чи про лицарську славу?

– Мало тепер честі між людей, – несподівано басовитим голосом одповів, підводячи до товариства свою голову з невидющими білими очима.

– Мало честі, – сказав сліпий, – і немає хоробрості. Ходжу я по світі, до морд доходив – злодій народ тепер повівся…

ПОЯСНЕННЯ

Цитата – це

дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації думки. У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків).

Цитування буває кількох видів:

1) Цитата може наводитися у вигляді прямої мови зі словами автора. Тоді розділові знаки ставляться так само, як і при прямій мові.

2) Цитата може доповнювати авторське речення і бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі ж вимоги, як і до непрямої мови.

3) Віршована цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться.

445. 1. “Зі словами “великий поет” слід поводитись обережно”, –

писав М. Рильський. 2. “Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темряві й незнайстві, в сім’ї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі”, – писав О. Довженко в нотатках до багатотомної епопеї про Дніпро “Золоті ворота”. 3. Будь-яке співзвуччя в природі Рильський називав довженківським (довженківський сінокіс, довженківська осінь, довженківська Десна, довженківські яблука і т. д.). 4. Його, Рильського, улюблений вислів був: “Сім раз подумай про кого-небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше”. 5. Василь Стус не раз запитував себе: “Що поет у чистому вигляді?” На риторичне питання відповідь давав таку: “Людина, що виривається з обмежень звичності, поневажає приявним і прагне утраченого й неосягненного.”

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування - ГДЗ з мови

Схожі записи:

Стилістичні можливості складних речень Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні...
Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту §11. Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту 71. А) б) 1. Розмовний стиль Г 1. Розмовний стиль Д 2. Науковий стиль А 2. Науковий стиль В...
Вправи 464-497 Вправа 464 Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). Радість буття,...
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС § 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Вправа 89 1. Навіть орли на ці висоти не злітають. – Дієслово не злітають означає постійну дію. 2. Післязавтра ми вирушаємо...
Вправи 159-248 159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш]...
Вправи 651-688 Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте,...
УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ ТЕМА 12. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Вправа 610 І. Науковий стиль – це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта;...
Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні...
ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя...
Вправи 358-526 358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться...
Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у...
Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8...
Зв’язок прикметників з іменниками РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому....
Вправи 350-389 350. Над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри:...
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” § 26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” Вправа 260 I. А поза тином, вибитим вітрами, жили шляхи і села, і міста. У поданому реченні треба...
УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти]...
Стилістичні аспекти дієслівних категорій Морфологічні засоби стилістики § 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 95.І. Заболю, затужу, Заридаю в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома...
ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА § 3. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 30 II. Доберіть синоніми до виділених дієслів. Ходить – походжати, блукати, вештатися, тинятися, маршувати. Замовкнув –...
Стилістична роль порядку слів Морфологічні засоби стилістики § 9. Стилістична роль порядку слів 119.1. Кличе сірійців вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців. 121.1. У давніх документах немає подібного...
ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕМА 3. ЧИТАННЯ МОВЧКИ Вправа 591 Текст створено для того, щоб ознайомити читачів з найдавнішими племенами України, умовами їхнього проживання, культурою. 1. Тема: найдавніші племена...
Стилістична роль дієслівних категорій МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 15. Стилістична роль дієслівних категорій 184.Праця – ім., працювати – дієсл., працівник – ім., працьовитий – прикм., працюючи – дієприсл. Писати...
Вправи 200-243 Вправа 200 Підписаний документ кардинально міняв справу. Фірма, з якою була укладена угода на будівництво, несподівано збанкрутувала. Змінити скрутне економічне становище держави не здатен був...
Вправи 157-199 157. 1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка) 2. Сиджу на...
Текст і його ознаки. Текст у професійному спілкуванні § 10. Текст і його ознаки. Текст у професійному спілкуванні 132. III. Заповідник – територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави. Спадщина –...
Вправи 105-149 105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і...
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК 450. Україна – [у|кра|й’і’|на]; У – [У] – ненаголошений гол. – “у”; К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”;...
Префікс РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 22. Префікс Пояснення Частина слова, яка стоїть перед коренем, називається префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається так:...
Діалоги на професійну тему § 21. Діалоги на професійну тему 182.2. Дзига Вертов (3896-1954). Справжнє Ім’я – Давид Абелович Кауфман. Відомий і як Денис Аркадійович Кауфман. Радянський кінорежисер. Один...
Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер....
ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 32. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 325 1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). (Ознака дії.) 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи...
Слова, близькі за значенням (синоніми) РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 13. Слова, близькі за значенням (синоніми) Пояснення Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але однакові чи близькі...
Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація § 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація 127.І. Е (є) И Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок,...
ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ § 28. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Вправа 279 Вправа 280 І. Стиль: художній. Тип: розповідь. Заголовок: Здобич Вправа 281 Обережно...
Спільнокореневі слова. Корінь РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 17. Спільнокореневі слова. Корінь Пояснення Пригадайте! Спільна частина споріднених слів називається коренем. Слова, які мають однаковий корінь, називаються спільнокореневими. Для...
Вправи 251-348 251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4....