ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – заразні або паразитарні хвороби, їх викликають одноклітинні (найпростіші) й багатоклітинні (членистоногі) організми тваринного походження. І. х. б. мають епізоотичний характер і передаються від інвазованих сімей до здорових, але поширюються значно повільніше, ніж інфекційні хвороби.
Найпростіші – мікроскопічні одноклітинні тваринні організми. їхніми органами руху є джгутики й війки. Харчуються вони через ротові отвори або всмоктують їжу всією поверхнею тіла.
Гельмінти (мермітиди) – багатоклітинні
Членистоногі – розповсюджені багатоклітинні організми, що включають у себе кілька класів. Представники таких класів, як комахи й павукоподібні, паразитують на бджолах.
Комахи-паразити бджіл: представники двокрилих (мухи), твердокрилих, лускокрилих і перетинчастокрилих. Ці комахи є переносниками багатьох хвороб бджіл.
Мухи (м’ясні, тахіни, горбаті мушки) паразитують на бджолах і диких
Із твердокрилих на бджолах паразитують личинки жука майки.
Із лускокрилих – метелики воскової молі (велика й мала). Харчуючись воском, вони руйнують воскові будови у вуликах і сховищах.
Серед кліщів (павукоподібних) зустрічаються як шкідливі для бджіл, так і нешкідливі й корисні. Деякі види кліщів руйнують запаси пилку, дуже швидко розмножуються й можуть знаходитися на тілі бджоли, не завдаючи їй жодної шкоди.
На особливу увагу заслуговують паразитуючі пузатий і спинний кліщі. Пузатий кліщ живе у вуликах, у смітті, може нападати на людину, викликаючи захворювання, що супроводжується сильною сверблячкою й печінням, лихоманкою й появою дрібних червонуватих вузликів, оточених пухирчастими утвореннями.
Спинний кліщ невидимий неозброєним оком, є паразитом дорослих бджіл і викликає небезпечну карантинну хворобу – акарапідоз.
Боротьба зі. х. б. грунтується на своєчасному обстеженні бджолиних сімей, плануванні та проведенні комплексних ветеринарно-зоологічних, санітарно-профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на розрив біологічного циклу розвитку та знищення паразитів. Декількома найважливішими умовами для запобігання І. х. б. на пасіках є утримання бджіл у добрих умовах, забезпечення їх доброякісними кормами й чистою водою, придбання стійких до інфекційних хвороб порід бджіл і своєчасна профілактична обробка пасічного обладнання, вуликів, стільників, території. Боротьба повинна бути спрямована не на миттєве рятування від інвазії, а на корінне знищення шкідників, що призведе до збереження бджолосімей на пасіці, а також підвищення їхньої продуктивності.