Політологічний словник
Історицизм – течія західноєвропейської філософсько-історичної думки кінця XIX – першої половини XX ст., що розглядала сукупність методологічних і гносеологічних проблем історичного знання і соціального теоретизування. Основоположником напрямку І. вважається засновник школи “історії духу” у німецькій філософії історії В. Дільтей, який провів грань між світом природи і життєвим світом людини і порушив питання про природу і межі історичних знань. Неокантіанський методологізм Г. Ріккерта і В. Віндельбанда
Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992; Поппер К. Нищета историцизма. – М., 1993; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.
А. Кудряченко