КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік.
Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях.
К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом.
Медоноси лісових угідь. Липа дрібнолиста, клен: польовий, гостролистий, татарський; в’яз-берест, в’яз звичайний, верболіз, верба плакуча, верба біла (верба),
Медоноси лугові, пасовищні й заболочені угіддя. Конюшина: біла, червона, рожева, гірська, яскраво-червона; горошок мишачий, люцерна серповидна, волошка: блакитна, пір’яста; кульбаба, мати-й-мачуха, айстра солончакова, плакун, чистець: прямий, болотний; шавлія лугова, герань лугова, смолка, ластовень, вероніка, цибуля: гусяча, дика, часник декількох видів.
Медоноси польові
Медоноси ефіроолійні (дикорослі) й лікарські. Дягель лікарський, шавлія аптечна, коріандр, аніс, м’ята: перцева, кучерявенька; гісоп, меліса, змієголовник, валеріана, сафлор, рута пахуча.
Медоноси садів і ягідників. Вишня, черешня, яблуня, груша, слива, малина садова, смородина, порічки: червоні, золотаві; агрус; суниця.
Медоноси овочеві й баштанні. Огірки, кабачки, кавун, диня, гарбуз.
Декоративні медоносні рослини. Липа: виликолиста, сріблиста; акація: жовта, біла; софора, глід звичайний, каштан кінський, барбарис, жимолость синя, заманиха, гледичія тришипна, обліпиха, бирючина звичайна, ластовень, лох вузьколистий, спірея, аморфа.
Медоносне різнотрав’я. Собача кропива, шавлія кільчаста, буркун жовтий, шандра біла, глуха кропива, материнка, будяк декількох видів, чебрець, чебрець, жабрій, осот декількох видів, лопух: великий, волосистий; волошка синя, гірчиця дика, крутій, суріпиця, дика редька, почечуйна трава, льонок, синець, цикорій, резеда дика, чистець польовий.
Для бджіл спеціально висівають фацелію й огіркову траву (бурячник).
За кількістю виділюваного нектару рослини теж відрізняються. Наприклад, найрясніше виділяють нектар гречка, іван-чай, липа, тоді як інші рослини навіть за сприятливих умов виділяють нектару в 5-10 разів менше. Існують ентомофільні рослини (запилювані комахами) і вітрозапильні рослини.
Вітрозапильні рослини більше дають пилку, ніж ентомофільні, хоча бджоли воліють збирати пилок із комахозапильних рослин. Але якщо в природі мало квітучих ентомофільних рослин, а бджоли потребують пилку, вони збирають його також із вітрозапильних рослин.
Існують рослини, які дають тільки пилок: ліщина (ліщина), вільха: біла, чорна; береза, тополя: чорна, біла (сріблиста); дуб: літній, зимовий; осика, хвойні дерева, шипшина, подорожник середній, щавель декількох видів, коноплі, мак декількох видів, коров’як декількох видів.
Отруйний пилок, що збирається під час цвітіння аконіту, шпорника високого, багна, чемериці, викликає у бджіл здуття живота й масову загибель. Відхід бджіл триває протягом 1-3 днів. Запобігти отруєнню бджіл можна, закривши льотки на час цвітіння цих рослин або ж знищивши небезпечну рослинність у межах літання бджіл.