Політологічний словник
Культура влади – форма соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрямок діяльності та поведінку людей, соціальних груп і класів за допомогою таких економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, як обмеження примусу і перехід до застосування переконання у керівництві, впливу та контролю за допомогою авторитету і традицій. У широкому розумінні К. в. є синонімом громадянської культури, що відображає діяльність індивідуумів як самостійних суб’єктів влади,
К. в. завжди характеризує баланс владних прав та їх реальне втілення у діяльності держави і громадянина, груп, які контролюють економічні (промислові лобі) чи духовні (ЗМ1) ресурси та ін. К. в. повинна забезпечувати законні права громадян, їхні конституційні свободи завжди і в усьому; ставитись до права як до основи суспільних відносин і самій уміти підкорятися праву; виконувати господарсько-будівничі функції. Отже, К. в. залежить від того, в чиїх інтересах здійснюється влада, хто, як і якими методами її здійснює.
Политическая культура: теория и национальные модели. – М., 1994; Каримов Д. А. Культура и техника законотворчества. – М., 1996; Нагорна Л. Н. Політична культура українського народу. – К., 1998.
О. Бабкіна