Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 3. ЛІС І АТМОСФЕРА
3.3 Ліс і шкідливі атмосферні домішки (полютанти)
Забруднення атмосфери протягом XX ст. збільшилось у середньому на 20%. У повітрі промислових центрів зросла концентрація димових газів, аерозолів, чадного та сірчаного газів, сполук фтору, вугільного та цементного пилу, оксиду азоту тощо. Загалом забруднювачі повітря отримали назву “полютанти.” Вони перебувають у твердому, газоподібному та рідкому стані. Найнебезпечніші для людини – оксиди азоту,
Для лісу найбільш шкідливі аерозольні та газоподібні полютанти-сірчаний ангідрид, сірководень, фтористий та хлористий водень, аміак, ацетилен, вихлопні гази автотранспорту. Під дією шкідливих полютантів хворіють і гинуть перш за все хвойні ліси.
Але ліси здатні поглинати атмосферні домішки і до певної міри не страждати від цього. Тобто ліс виконує роль фільтра, очищаючи атмосферу.
Не всі деревні породи однаково відносяться до впливу полютантів. Критерієм газостійкості вважають ступінь пошкодження листя від утримання в них шкідливих речовин. Деревні породи поділяють за ступенем газостійкості на три групи: толерантні, середньо чутливі та дуже чутливі. Перелік порід за групами наведений у підручнику “Лісівництво” В. Є. Свириденка, О. Г. Бабіча, Л. С. Киричка (2004).
При веденні лісового господарства потрібно формувати лісостани з урахуванням газостійкості деревних порід. Це підвищить газостійкість лісів майбутнього.