Лісовий кодекс України

Лісовий кодекс України – законодавчий акт, прийнятий Верховною Радою України 21.1.1994. Складається з десяти розділів. Регулює правові відносини з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їхніх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі науково обгрунтованого, раціонального використання їх. Л. к. У. дає визначення поняття про ліс, склад лісового фонду України, його земель, право власності на ліси, права та обов’язки лісокористувачів, компетенцію Верховної

Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин (розд. І). Він містить положення про організаційні засади управлінської і контрольної діяльності у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів (розд. II) й щодо організації лісового господарства (розд. III). У розд. IV Кодексу регулюються питання, пов’язані з використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду. Окремі розділи присвячені питанням відтворення лісів і підвищення їхньої продуктивності
(розд. V), охорони і захисту і організації служби лісової охорони (розд. VI), плати ы використання лісових ресурсів та користування земель ними ділянками лісового фонду, економічного стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (розд. VII), а також питанням лісовпорядкування, державного обліку лісового фонду, ведення державного лісового кадастру (розд. VIII). Кодекс встановлює і порядок розгляду спорів у цій галузі суспільних відносин та передбачає відповідальність за порушення лісового законодавства (розд. IX) Регламентується застосування вимог міжнародних до говорів у галузі охорони і використання лісів (розд. X).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Лісовий кодекс України - Довідник з правознавства


Лісовий кодекс України