ЛЬОТОК – отвір у стінці вулика круглої або вузької прямокутної форми. Л. бувають нижніми й верхніми. Верхній Л. краще робити круглим, діаметром 25 мм, приблизно на рівній відстані від підлоги вулика та стелі. Такий Л. легше наглухо закривати дерев’яною пробкою. Восени й напровесні бджолам дають виходити через верхній Л. У теплу пору року бджоли користуються нижнім Л.
Місце розташування й розмір льоткового отвору повинні залежати від сили сім’ї, розміщення гнізда, кормових запасів і пори року. У природних умовах, наприклад, зимовий
Якщо вулик має два Л. і бджоли мають можливість користуватися і нижнім, і верхнім Л., то вони віддають перевагу всетаки верхньому. Тому при підготовці бджіл до зимівлі треба наглухо закрити нижній Л., залишивши відкритим тільки верхній Л. спеціально збільшеного розміру. Бджоли, готуючись до зими, самі скоротять Л. Якщо сім’я займає кілька корпусів і в коленому
– якщо корпус поставлений для вирощування розплоду, Л. відкривають у цьому корпусі;
– якщо корпус призначений під мед, Л. у ньому відкривати не можна. (Це правило базується на тому, що бджоли завжди прагнуть розташовувати розплід поблизу Л., а мед складати в найтемнішій частині гнізда, тобто в тій частині гнізда, що найбільш віддалена від нього).
В однокорпусному вулику на передній стінці корпуса прорізають два отвори для Л., до яких прилаштовують прилітні пілочки. Л. закриваються засувками. У двокорпусному вулику передня стінка корпуса не доходить до дна на 15 мм, утворюючи нижній Л., розміри якого можна регулювати двома засувками. Над нижнім Л. у передній стінці знаходиться втулка, яку виймають для того, щоб зібрати сміття й мертвих бджіл із дна вулика або, якщо треба, посилити вентиляцію. У передній стінці кожного корпуса (за 70 мм від верхнього краю) є по одному круглому Л. діаметром 25 мм.
У багатокорпусному вулику на передній стінці, у центрі, на висоті 125 мм роблять круглий отвір діаметром 25 мм, що служить верхнім Л. і закривається спеціальною втулкою. За допомогою спеціального вкладиша дна (20 х 20 мм) проріз нижнього Л. можна змінювати від 100 х 20 до 375 х 20 мм.
Корпуси багатокорпусного вулика взаємозамінні. Головне призначення круглих Л. – вентиляція, але під час медозбору бджоли користуються ними як додатковими отворами, через які можна літати.
У вулику-лежаку конструкція передбачає поділ корпуса на два самостійні відділення, у кожному з яких є свій Л. Передня стінка по всій довжині не доходить до дна на 12 мм, утворюючи щілину, яка розділена нерухливою втулкою, що ділить щілину на два нижні Л. Верхні Л. можуть бути круглими або щілиноподібними (завдовжки до 100 мм). Від кожного Л. відходить своя прилітна дошка.
В українському вулику-лежаку на 20 рамок у передній і одній з бічних стінок корпуса встановлені Л. У передній стінці є два нижніх та два верхніх Л. Нижні Л. (довжини 200 мм, висота 12 мм) розміщені ліворуч і праворуч на передній стінці в 100 мм від краю вулика. Верхні Л. розташовані над нижніми (їхня довжина 100 мм, а висота 12 мм) на відстані 340 мм від нижньої зовнішньої частини передньої стінки й 160 мм від краю вулика. На лівій бічній стінці є Л. завдовжки 100 мм і заввишки 12 мм на відстані 170 мм від краю вулика й 35 мм від низу бічної стінки. Виходить таке розташування, що Л. звернений не до торцевої частини рамки, а до чарунок стільників. Прилітна дошка прикріплена до нижньої частини упору засувок кожного Л.
Два Л. необхідні при двоматковому утриманні бджолиних сімей. Один невеликий Л. на південній бічній стінці розрахований для відводка, другий – для основної сім’ї. Поки сім’ї ростимуть самостійно, до стінки між Л. можна прибити роздільну дощечку, пофарбовану з боку відводка, що допоможе молодим бджолам і матці краще орієнтуватися. Коли основну сім’ю об’єднують із відводком, невеликий Л. наглухо закривають, а роздільну дощечку забирають.
У 16-рамковому утепленому вулику на передній стінці корпуса прорізаний верхній і нижній Л. Міжстінний простір закритий вкладишем, щоб утворювалася суцільна льоткова щілина. У нижній частині передньої стінки розташований нижній Л. (250 х 10 мм), у верхній – верхній Л. (100 х 10 мм). До них прикріплені прилітні дошки. Під прилітною дошкою нижнього Л. установлений опорний брусок (400 х 30 х 30 мм). Підрамковий простір вулика складає 20 мм.