Людина економічна ❤️ Економічний словник

Людина економічна (homo economicus) – сукупність економічних потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому рис працівника і власника. Структуру таких потреб слід розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Тому економічна сутність людини розкривається в суперечливій єдності людини-працівника як основного елемента системи продуктивних сил і людини – власника як суб’єкта економічних відносин, передусім відносин економічної власності. Оскільки змістом продуктивних сил є ставлення людини до природи,

процес праці безвідносно до конкретної суспільної форми, то індивід має загальнолюдські риси, є природною істотою, наділеною природними силами. Тому й праця під кутом зору фізіології – це здійснення низки функцій людського організму, кожна з яких – робота мозку, нервів, м’язів, органів чуття та ін. Тому відтворення людини передбачає збереження і підтримання індивіда як біологічного явища. Люди повинні задовольняти свої екологічні потреби. Природа і виробляє їх, і безпосередньо задовольняє, є першоосновою фізичного, психологічного та емоційного здоров’я суспільства. Природа, ставлення

людини до неї у процесі праці, вилучення при цьому з речовини природи багатьох корисних властивостей – також основа відтворення людини як соціальної істоти. У діалектичній взаємодії природної та соціальної сторін людини полягає її глибинна суть як соціобіологічної істоти. Сутність Л. е. також передбачає з’ясування її основних суперечливих економічних сторін, органічно пов’язаних з відносинами власності, що відображають природний (біологічний) та соціально-економічний аспекти розвитку людини в різних суспільно-економічних формаціях. Кожна зі сторін соціобіологічної та економічної сутності людини має конкретні форми вияву. Найглибшою сутністю Л. е. є діалектично суперечливе поєднання колективної та індивідуальної власності, в якому індивідуальна (приватна трудова) власність відповідає її природним властивостям, відображає людську природу взагалі, розкриває належність людини до продуктивних сил і є основою економічної незалежності, свободи індивіда. Колективна власність у такій суперечності відображає соціальну форму економічної сутності людини, розкриває її належність до трудового колективу, суспільства загалом, до відносин економічної власності, її особистість з точки зору базисних відносин суспільства. Природу людини слід також розглядати як сукупність її потреб, інтересів і захоплень. Через задоволення потреб індивід відтворює себе як біологічну істоту і як сукупність суспільних відносин, визначальними серед яких є економічні потреби (див. Потреби економічні). Найважливіші риси людини-працівника за умов сучасного етапу НТР – розвиток її творчих здібностей, професійних властивостей і навичок (див. Працівник нового типу). Вони – основний елемент національного багатства країни, найголовніше джерело національного доходу. Найважливішою умовою формування людини-працівника такого типу є формування рис людини-власника, які передбачають: 1) власність безпосередніх працівників на засоби виробництва у формі ефективної кількості акцій – забезпечують щорічне привласнення суми дивідендів, яка не менша 30% величини заробітної плати на рік; 2) їх власність на основну частку створеного продукту; 3) їх участь в управлінні власністю; 4) певні важелі економічної влади в руках працівників; 5) бережливе ставлення до об’єктів власності у межах підприємства і в масштабах області, регіону, всієї країни; 6) довготермінові цілі в безпосередній діяльності працівників, розвитку підприємства, що передбачає насамперед високу частку реінвестованого капіталу, а не намагання “проїсти” отриманий дохід та ін. Кожна з цих рис може виявлятися конкретніше, зокрема, участь працівників в управлінні власністю – у їхньому впливі на вибір форм і систем заробітної плати, політику цін, інвестицій, форм і методів організації виробництва та ін. Виокремлення в Л. е. людини-працівника і людини-власника, органічно пов’язаних з її біологічною і соціальною сторонами, має не лише теоретичне і методологічне, а й практичне значення. Так, людина-власник уособлює не лише одну окрему сторону відносин економічної власності, а й її зв’язок з продуктивними силами, з людиною як частиною природи. З часу розгортання НТР Л. е. у розвинених країнах світу дедалі більше набуває ознак людини соціальної.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Людина економічна - Економічний словник

Схожі записи:

Норма часу Норма часу – встановлений для виконання певної роботи (операції) час за визначених організаційно-технічних умов і передового виробничого досвіду. Двома видами Н. ч. є норми тривалості...
Індекс макроекономічного середовища Індекс макроекономічного середовища – комплексний критерій, за результатами якого визначається одна з важливих сторін макроконкурентоспроможності країни на основі таких чинників, як мак – роекономічна стабільність,...
Операційні рахунки Операційні рахунки – група рахунків бухгалтерського обліку, яка об’єднує розподільчі, калькуляційні та порівняльні рахунки....
Беверідж Вільям Генрі Беверідж Вільям Генрі (1879-1963) – англійський економіст, неокейнсіанець. Виступав за посилення державного регулювання економіки і навіть за безпосередній контроль держави над народним господарством, тому пропонував...
Дебітовий меморандум Дебітовий меморандум – 1) наданий банком клієнту документ, який інформує про те, що кількість коштів на банківському рахунку зменшилася внаслідок певних відрахувань; 2) документ, який...
Державне казначейство Державне казначейство (государственное казначейство) – підрозділ Міністерства фінансів України, який має забезпечувати ефективне управління коштами Державного бюджету, підвищувати оперативність щодо фінансування виплат (видатків) у межах...
Активно-пасивні рахунки Активно-пасивні рахунки (активно-пассивные счета) – бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові...
Золотий сертифікат Золотий сертифікат – грошове свідоцтво на відповідну суму капіталу, яке випускає банківська система США, своєрідний засіб зосередження золотого запасу в руках держави. З. е. на...
Маркетинг поновлюючий Маркетинг поновлюючий (маркетинг восстановительный) – підтримка ЖЦТ, що втрачає попит на ринку із суб’єктивних причин. Аналогічний поняттю ремаркетинг. Використовує зниження цін, поліпшення якості товарів, упаковки,...
Баланс зовнішній Баланс зовнішній – баланс компанії, що складається спеціально для оприлюднення і призначається для ознайомлення акціонерів, кредиторів, податківців та громадськості і засвідчується аудиторами....
Маркс (Marx) Карл Генріх Маркс (Marx) Карл Генріх (1818-1883) – всесвітньо відомий німецький економіст, засновник наукового комунізму. Народився в м. Трір у родині адвоката. По закінченні гімназії навчався у...
Ринок інвертний (перевернений) Ринок інвертний (перевернений) – ринок зі співвідношенням цін, за яких товар з постачанням у найближчому майбутньому дорожчий, ніж з постачанням у віддаленіші терміни (тому витрати...
Рікардо Давид (Ricardo) Рікардо Давид (Ricardo) (19.04.17/2-12.09. 1883) – видатний англійський економіст, представник класичної політичної економії. Народився в Лондоні, в родині багатого комерсанта. З 1788 почав працювати в...
Професійні спілки Професійні спілки (профспілки) – добровільні громадські організації працівників однієї або декількох професій, пов’язаних спільними економічними інтересами і метою колективного відстоювання своїх прав та інтересів. Виникли...
ФОБ, франко-борт ФОБ, франко-борт (англ. FOB – free on board – вільно на борту) – умова постачання товарів у міжнародній торгівлі, згідно з якою продавець зобов’язаний доправити...
Диференціація цін Диференціація цін – встановлення цін на товари з урахуванням об’єктивних умов виробництва, а отже, суспільно необхідних витрат, а також співвідношення між попитом і пропозицією. За...
Регулювання Регулювання (лат. regulo – впорядковую) – 1) спосіб та механізм підпорядкування чого-небудь певній планомірній організації дій, впорядкування; 2) функція управління, що забезпечує функціонування та розвиток...
Податкове законодавство Податкове законодавство – сукупність юридичних, правових норм, що встановлюють види податків у країні, податкові ставки, порядок вилучення податків, податкові пільги. П. з. регулює відносини, пов’язані...
Акція засновницька Акція засновницька – вид акцій, які розподіляють серед засновників акціонерних компаній і які дають їм право на додаткові голоси на зборах акціонерного товариства, на додаткову...
Клірингові розрахунки Клірингові розрахунки (клиринговые расчеты) – взаєморозрахунки на основі клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати....
Економічний суверенітет Економічний суверенітет (экономический суверенитет) – 1. Економічна незалежність держави, її право самостійно вирішувати внутрішні і зовнішні економічні питання, без втручання в них будь-якої іншої держави....
Робоча сила Робоча сила – здатність людини до праці, сукупність її потреб, фізичних, інтелектуальних і організаторських здібностей, набутих знань і досвіду, що використовуються у процесі виробництва матеріальних...
Стандартний термін на біржі Стандартний термін на біржі – найпоширеніші періоди укладання контрактів на біржі: 1, 2, 3, 6 і 12 місяців....
Європейське об єднання вугілля і сталі (ЄОВС) Європейське об єднання вугілля і сталі (ЄОВС) – західноєвропейська міжгалузева організація, головна мета якої – формування та розвиток спорідненого міжгалузевого ринку збуту товарів (регулювання цін,...
Хеджування чисте, звичайне Хеджування чисте, звичайне – вид хеджування, що полягає у балансуванні протилежними зобов’язаннями на ринку окремого товару і ф’ючерсному ринку й застосовується з метою зниження цінових...
Ціна виконання Ціна виконання – ціна, за якою покупець опціону може купити чи продати актив, на який випущений опціон. Інколи як синонім вживається термін ціна “страйк”....
Бонітування грунтів Бонітування грунтів (лат. bonitus – доброякісність) – порівняльна оцінка якості Грунтів за їх агрономічними властивостями – родючістю окремих сільськогосподарських культур або груп біологічно близьких культур...
Роздрібний конгломерат Роздрібний конгломерат – корпорація довільної форми, яка об’єднує кілька підприємств різних напрямів і форм роздрібної торгівлі під єдиним контролем з частковою інтеграцією функцій розподілу та...
Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій...
Облігації доходні Облігації доходні – облігації компанії, за якими відсоток виплачується у разі отримання компанією прибутку....
Асоціація українських банків Асоціація українських банків – добровільне об’єднання приватних і комерційних банків з метою захисту своїх інтересів, зокрема формування сприятливої законодавчої бази, уніфікації правил виконання банківських операцій...
Системно-структурний підхід в економічному дослідженні Системно-структурний підхід в економічному дослідженні – загальний принцип пізнання економічних систем, що передбачає виділення основних підсистем та їхніх елементів (а в межах останніх – компонентів...
Компенсаційний пакет Компенсаційний пакет (компенсационный пакет) – це система винагород, які використовуються в організації і включають в себе три елементи: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні...
Економічні блага Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг, які с предметом виробничої діяльності та обміну, використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно...
Відпочинок Відпочинок – сукупність видів діяльності, в процесі яких задовольняються соціальні, духовні та інші нематеріальні потреби людини, поновлюються її фізична, розумова, нервова енергія тощо, розвиваються особистісні...