Розділ 4 Жанри симфонічної музики
Теми 30 – 31 МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНІ ЖАНРИ: БАЛЕТ, ОПЕРЕТА
І
Балет – слово французького походження з італійськими коренями, що означає “танець”. Тобто балет – це музична вистава, зміст якої втілено засобами танцю. Цей синтетичний жанр творчості поєднав драматичне, музичне, хореографічне та образотворче мистецтво.
Балет – музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в музично-хореографічних образах.
Балет виник в Італії, де на карнавалі полюбляли ставити веселі танцювальні
Балет складається із класичного танцю, характерного танцю і пантоміма, за допомогою якої танцівники “розмовляють” один з одним. У сучасному балеті застосовуються також рухи, запозичені з гімнастики й акробатики.
Пригадайте, чим відрізняються класичний і характерний танці. Якому з них притаманні витонченість і граційність, а якому – рухи, що відтворюють народні танці? Поясніть роль пантоміми
Балетний жанр приваблював багатьох українських композиторів, зокрема, Євген Станкович написав балети “Ніч перед Різдвом” затвором М. Гоголя, “Ольга”, “Вікінги” та “Володар Борисфену” на історичні сюжети.
В Україні балетні вистави, опери й оперети можна подивитися в музичних театрах Києва, Одеси, Львова, Донецька, Харкова, Дніпропетровська, а також у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва – спеціальному музично-театральному закладі для дитячої аудиторії глядачів.
Театр опери та балету для дітей та юнацтва (м. Київ, Україна)
Балет Арама Xачатуряна “Спартак” за мотивами однойменного роману Рафаелло Джованьолі став одним із популярних творів цього жанру. Він увійшов до репертуару балетних труп кращих музичних театрів світу.
Основа драматургії балету “Спартак” – протистояння двох сил: римських легіонерів і повсталих гладіаторів на чолі зі Спартаком. У музиці балету втілилися найхарактерніші особливості творчості Арама Хачатуряна: яскраві музичні теми-образи, що миттєво запам’ятовуються, своєрідна виразна мелодика, у якій європейські інтонації’ органічно поєднуються зі східними, контраст і динамізм у розвитку музики.
Дізнайтеся, які балетні вистави входять до цьогорічного репертуару вашого регіонального театру опери й балету.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Арам Хачатурян, фрагмента балету “Спартак” (“Адажіо” та інші сцени за вибором).
Висловте своє ставлення до музики балету. Які емоції вона викликає? Схарактеризуйте роль оркестрового колориту в Адажіо та в батальних сценах.
МУЗИЧНА СКАРБНИЧКА КАЗОК І ЛЕГЕНД
СТИСЛИЙ ЗМІСТ БАЛЕТУ “СПАРТАК”
Римський полководець Красс повертається з походу, і радісна юрба вітає легіонерів з перемогою. У золоту колісницю Красса запряжені полонені раби. Серед них – Спартак і його кохана Фрігія.
На ринку рабів велетня Спартака купує власник школи гладіаторів. Йому доводиться купити й Фрігію, адже Спартак воліє вбити себе, але не розлучатися з дружиною.
У жорстокому бої гладіаторів на арені цирку Спартак, виявляючи дивовижну хоробрість, перемагає під оплески натовпу, але відмовляється добивати поверженого.
Гордий і мужній Спартак не може виносити приниження і вирішує боротися. У казармі полонених гладіаторів він закликає до повстання. В’язні вириваються на свободу. Народ проголошує Спартака своїм вождем. До повстанців приєднуються пастухи.
Перемогу за перемогою здобувають війська Спартака. Але ворог задумує підступний план помсти: посіяти розбрат у таборі повстанців і заманити їх у пастку. У нерівному бою з легіонерами гладіатори зазнають поразки, Спартак б’ється до останнього подиху…
Уночі на полі битви з’являється його кохана, скорботна Фрігія, вона оплакує загиблого Спартака, сповнена віри в безсмертя його подвигу.
Сцени з балету “Спартак” у Донецькому національному академічному театрі опери та балету ім. А. Б. Солов’яненка
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Арам Ілліч Хачатурян:
“Нема і не може бути музики без національного початку”.
Арам Ілліч Хачатурян (1903 – 1978) – вірменський композитор, диригент і педагог, музичний і громадський діяч, лауреат багатьох державних премій, нагороді відзнак. Народився в селі Коджори поблизу Тифлісу (нині – Тбілісі). З дитинства любив музику, у школі грав на фортепіано, горні та тубі. Проте батьки не схвалювали його захоплення, і серйозно займатися музикою він почав лише в 19 років.
У 1921 р. Хачатурян приїхав до Москви, став студентом Московського університету, але покинув його, щоб здобути професійну музичну освіту. Він навчався в Гнесінському музичному училищі по класу віолончелі та фортепіано. Після закінчення (з відзнакою) Московської консерваторії по класу композиції та аспірантури почав писати камерно-інструментальну й симфонічну музику. У його спадщині – сюїти, тріо, сонати, симфонії, концерти для різних інструментів.
Уславлений “Танець із шаблями” з балету “Гаяне”, прем’єра якого відбулася 1942 р. в Ленінграді, приніс композитору всесвітню славу. Не менший успіх мав його балет “Спартак”. Митець плідно працював у театрі й кіно, писав музику до вистав і багатьох кінофільмів. Він часто виступав як диригент, з успіхом гастролював з авторськими концертами. Хачатурян викладав композицію в Московській консерваторії та в Інституті ім. Гнесіних, він виховав плеяду талановитих учнів, які стали відомими композиторами.
Пам’ятник А. Хачатуряну в м. Єревані (Вірменія)
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
СЕРЖ ЛИФАР – ЗІРКА СВІТОВОГО БАЛЕТУ
З 1994 р. в Україні проводиться Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів імені Сержа Лифаря. Цей конкурс повернув в Україну ім’я її знаменитого сина та увійшов до найпрестижніших балетних форумів світу. Спочатку танцівники з різних куточків світу змагалися в Києві, на батьківщині легендарного танцівника і хореографа XX ст. З 2011 р. захід відроджено у формі міжнародного фестивалю, який проходить у Донецьку на сцені Театру опери та балету ім. А. Б. Солов’яненка. Поряд із артистами-професіоналами змагаються і юні танцівники – учні хореографічних навчальних закладів.
Сергій Михайлович Лифар народився в Києві, але майже все життя працював у Франції. Талановитий юнак став провідним солістом “Російського балету” в Парижі, згодом очолив балетну трупу “Гранд-Опера”, на сцені якого поставив понад 200 балетних вистав. При цьому театрі він створив Інститут хореографії, виховав 11 зірок балету.
Рідний Київ усе життя залишався в пам’яті Лифаря світлою мрією. “Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро”, – говорив він. І коли Лифар зміг нарешті побувати в Києві (1961 p.), він відчув себе щасливим.
Мистецтво балету на поштових марках України
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Розкажіть про жанрові особливості балету.
2. Поцікавтеся балетним репертуаром музичних театрів України, порівняйте їх. Який твір найбільше зацікавив і чому? Хто автор музики цього балету?
Працюємо разом. (рольова гра). Уявіть себе лібретистом, композитором і хореографом. Запропонуйте сюжет для лібрето балету за мотивами творів, які вивчаються на уроках літератури (лібретист). Пофантазуйте й опишіть музику, яка найліпше відтворить запропонований сюжет (композитор). Поясніть вибір танців, які стануть основою уявного балету – класичні, характерні (хореограф).
Музичний проект. “Балет Едгара Дега”. Дослідіть творчість французького живописця і скульптора на тему балету. Зробіть слайд-шоу з репродукцій картин митця, присвячених балету, доберіть музичний супровід до картин відповідно до характеру образів.
Едгар Дега:
1 – Балерини в танці; 2 – Балерини в блакитному;
3 – Танцівниці в рожевому – балетна сцена
ІІ
Що може бути веселішим за оперету з її захоплюючим комічним сюжетом і яскравими мелодіями та запальними танцями? Оперети, або споріднені з ними музичні комедії належать до легкої, розважальної музики. Назва жанру оперети в перекладі з італійської буквально означає “маленька опера”. Вона також наслідує багато традицій серйозної музики. Як і в опері, відкриває виставу увертюра, звучать арії і дуети головних героїв, ансамблі та хорові сцени в супроводі оркестру. Проте музичні номери тут простіші й коротші, ніж в опері. Натомість у драматургії спектаклю збільшується значення танцювальних епізодів. Окрім комічного місту, головна відмінність від опери полягає в тому, що музика в опереті чергується з розмовними діалогами.
Оперета – жанр театрально-музичного мистецтва; вистава, переважно розважального характеру, що поєднує розмовні діалоги, вокальну та інструментальну музику, хореографію й естрадне мистецтво.
Незважаючи на італійське ім’я, батьківщиною оперети є Франція. Цей музично-театральний жанр виник з коротких інтермедій на побутові теми, які виконувалися в антрактах вистав великих драматичних творів. Започаткував цей жанр композитор і диригент Жак Оффенбах, який відкрив у Парижі маленький театр “Буфф-Паризьєн” для постановки комічних вистав нового типу. Історія жанру сягає 1858 р. – прем’єри оперети “Орфей у пеклі”. Протягом наступних двадцяти років Ж. Офенбах поставив у своєму театрі 89 оперет.
В опереті поєдналися лірика й буфонада, гостра сатира й побутовий міський фольклор. Новий жанр наповнив театральні зали звучанням мелодій побутових танців – граційного вальсу, веселої польки, стрімкого галопу і запального канкану, який прийшов із кабаре.
Най більшого розвитку оперета досягла у Відні, у музичній столиці Європи. Австрійський композитор Йоганн Штраус (син), який отримав титул “короля вальсів”, написав 16 оперет, найвідоміші з яких – “Летюча миша” і “Циганський барон”. Життєрадісні й мелодійно яскраві оперети створили угорські творці так званої “нововіденської оперети” – Ференц Легар (“Весела вдова”) та Імре Кальман (“Сильва”, “Принцеса цирку”).
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Жанр музичного твору, зокрема й театрального, не завжди легко визначити однозначно.
В українській культурі жанр оперети почав формуватися у творчості Семена Гулака-Артемовського і Миколи Лисенка – авторів музичних комедій. Музична комедія, або комічна опера, схожа з оперетою за жанровими ознаками. Наприклад, відому оперу “Запорожець за Дунаєм”Гулака-Артемовського за змістом і характером образів, наявністю розмовних діалогів цілком можна віднести до оперети. Саме цей жанр нагадує “Енеїда” М. Лисенка, написана за однойменною поемою класика української літератури Івана Котляревського. Твір дивовижно поєднує високу античну тематику зі стихією українського народного гумору Такий жанр умовно називають й оперою-сатирою, і музичною комедією, й оперетою.
Усі ці споріднені жанри – оперети, музичні казки, мюзикли – складають репертуар театрів оперети або театрів музичної комедії.
Київський національний академічний театр оперети
Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Засновником української модернової оперети став композитор Ярослав Барнич. Він збагатив цей жанр українськими образами й темами, чарівними піснями, сучасними танцювальними ритмами. Пісня-танго “Гуцулка Ксеня” з однойменної оперети стала однією з найпопулярніших українських пісень XX ст.
Попурі з оперет Йоганна Штрауса.
Ярослав Барнич, пісня “Гуцулка Ксеня” (у виконанні ансамблю “Веселі музики” Національної філармонії України).
Опишіть свої враження від прослуханих фрагментів оперет. Ритми яких танців стали основою цих популярних мелодій?
Поміркуйте, завдяки яким музичним якостям пісня “Гуцулка Ксеня” широковідома в усьому світі.
Попурі – інструментальна п’єса, яка складається з мелодій народних пісень і танців, популярних мотивів опер, оперет, балетів, кінофільмів; ці мотиви швидко (мозаїчно) змінюються.
Роман і Надія Федини. Гуцульські танці
ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА
Ярослав Васильович Барнич (1896- 1967) – український композитор, диригент, педагог, громадський діяч. Народився в с. Балинцях поблизу Коломиї (Івано-Франківської обл.) у родині вчителя. У дитинстві опанував гру на скрипці. Закінчив Львівський вищий музичний інститут імені М. Лисенка, де студіював диригування, скрипку і фортепіано, музично-теоретичні дисципліни.
Разом із М. Гайворонським організував струнний квартет Українських січових стрільців. Працював у різних навчальних закладах Галичини (гімназіях, семінаріях, музичних інститутах), був музичним керівником театральних колективів, диригував хором “Баян”, оркестром філармонії, Львівського оперного театру; створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю.
З 1944 р. Я. Барничжив і працював у Німеччині, аз 1949 р. -у США. Працював викладачем скрипки й теоретичних дисциплін у містах Клівленді й Лорейні, у філіях Українського музичного інституту, відкритого в Нью-Йорку. Упродовж п’ятнадцяти років був художнім керівником і диригентом Українського хору ім. Т. Шевченка (Клівленд, США). Здійснив понад 100 концертів і сценічних постановок.
Основні жанри творчості митця: оперети (“Дівча з Маслосоюзу”, “Шаріка”, “Пригода в Черчі”, “Гуцулка Ксеня”), сюїта для оркестру, твори для фортепіано, хори, пісні.
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Схарактеризуйте жанр оперети, порівняйте його особливості з іншими музично-театральними жанрами (оперою, мюзиклом).
2. Поцікавтеся історією створення пісні “Гуцулка Ксеня” з оперети Ярослава Барнича.
Завдання за бажанням. У вільний час послухайте музику відомих оперет, занотуйте свої враження й оцінки до робочого зошита.
Музичний проект. “Оперета на кіноекрані”. Дослідіть самостійно, які відомі оперети були екранізовані й стали музичними фільмами. Укладіть програму кінофестивалю “Vivat, оперета!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)