ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ, МИСТЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ V

Пробудження національної свідомості

Українського народу

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО – МИСТЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ

Із приходом на російський престол Олександра I (1801-1825 рр.), який мав репутацію гуманного правителя, активізувалися чутки про “нову еру”. Із прийняттям закону про вільних хліборобів з’явилася надія на скасування рабства. Але вона виявилася марною.

Для України період царювання Олександра I до певної міри став позитивним. Малоросійським генерал-губернатором було призначено гуманного,

освіченого Олексія Куракіна, який шанував українські традиції і був популярним у громадян, з приводу чого I. Котляревський присвятив йому оду, написану українською мовою.

В Україні відкривається перший університет. Ця подія відбулася 1805 р. у Xаркові. Ініціатором цієї акції був В. Каразін. Першим ректором став П. Гулак-Артемовський, який згуртував навколо себе провідних вчених та письменників як вітчизняних, так і зарубіжних. Серед інших був запрошений і працював відомий філософ Шат. Xарків стає культурним і просвітницьким центром в Україні. Тут починають виходити часописи “Український вісник”,

“Український журнал”. В. Каразін засновує філотехнічне товариство, яке пропагувало новітні технічні методи сільськогосподарського виробництва; серед його членів поволі наростали антикріпосницькі настрої.

На початок XIX ст. культурним осередком південного краю європейського космополітичного типу стала Одеса; тут працює театр, створюються музейні зібрання. Започатковують роботу культурницькі та мистецькі товариства.

Разом із соціальною активністю починає формуватись і культурний процес. Після Півдня він активізувався на Полтавщині. У самій Полтаві I. Котляревський пише свою славнозвісну поему “Енеїда”, народну за змістом і мовою, створює театр, а для нього п’єси – “Наталка – Полтавка”, “Москаль-чарівник”. Це поклало початок нового українського професійного театру.

З ініціативи і підтримки М. Рєпніна, освіченого і гуманного генерал – губернатора Малоросійського, молодий український архівіст Д. Бантиш-Каменський на основі архівних розвідок написав “Историю Малой России”, яку видав за свої кошти 1822 р. У цей час істотно поширюється інтерес до української історії серед прогресивної громадськості. Над цією темою працюють О. Мартос, О. Шапонський, М. Антоновський, A. Чепа, В. Полетика, I. Квітка, М. Марків, М. Берлинський. Це стало початком наукових розвідок та досліджень української минувшини, її популяризації серед української громадськості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ, МИСТЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ - Довідник з культурології


ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ, МИСТЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ