Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.4. Хімічні та біологічні чинники безпеки
2.4.5. Отруйні тварини
До отруйних тварин належать такі, у тілі яких виробляються різні отруйні для людини речовини. Отруйні тварини поділяють на пасивно – та активно отруйні. Перші, як правило, не мають отруйних органів (залоз), а також органів активного нападу. До цієї групи належать деякі комахи, молюски, риби.
Наприклад, для людини певну небезпеку становлять деякі види жуків, при роздушуванні
При потраплянні на шкіру людини волосин деяких гусениць з’являється почервоніння, яке супроводжується свербежем. Під час розчісування виникають пухирі. При потраплянні волосин в очі фіксуються випадки кон’юнктивіту, а при проникненні в рот – стоматити.
Отруйна здатність деяких риб та молюсків має місце лише при споживанні їх без дотримання заходів перестороги. Устриці та мідії, звичайно, не шкідливі для людини. Але вирощені у забруднених водоймах, вони
Таблиця
Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
Назва хвороби | Шляхи передавання інфекції | Середня тривалість прихованого періоду, діб | Тривалість втрати працездатності, діб |
Чума | Повітряно-крапельний від хворих на легені, від укусів вошей, хворих гризунів | 3 | 7-14 |
Сибірка | Контакт із хворими тваринами, їх вовною, шкірою, споживання зараженого м’яса, вдихання зараженого інфікованого пилу | 2-3 | 7-14 |
Сап | 3 | 20 – 30 | |
Туляремія | Вдихання інфікованого збудниками пилу, контакт з хворими гризунами, споживання інфікованої води | 3-6 | 40-60 |
Холера | Споживання зараженої води, їжі | 3 | 5-30 |
Мелисідос | Споживання води, їжі; інфікованої хворими гризунами, крізь пошкоджені шкірні покриви | 1 – 5 | 5-30 |
Сипний тиф | Від укусів вошей, від хворих людей | 10- 14 | 60-90 |
Натуральна віспа | Повітряно-крапельний контакт, через інфіковані предмети | 12 | 12-24 |
Жовта лихоманка | Від укусів комарів, від хворих тварин, людей | 4-6 | 10- 14 |
Плямиста лихоманка скелястих гір | Від укусів кліщів, хворих гризунів | 4-8 | 90-180 |
Бластомікоз | Вдихання інфікованого грибковими спорами пилу, крізь ушкоджені шкіряні покриви, при контакті інфікованого зі спорами, грунтом, рослинністю | Дні, тижні | Декади, місяці |
Кокцидіомікоз | -//- | 10-20 | 14-90 |
Бутулізм | Споживання їжі, в якій містяться токсини | 0,5-1,5 | 40-80 |
Для активно-отруйних тварин характерна наявність спеціальних органів, які виробляють отруйні речовини, та органів нападу. Із тварин цієї групи найнебезпечніші для людини змії (різноманітні види гадюк, кобри, щитомордники та ін.).
До активно-отруйних тварин належать також деякі види риб, наприклад, скорпенові риби (морський їжак, морський дракон), що живуть в Чорному морі. Вони завдають уколів вістрями та колючими плавцями, з якими пов’язані отруйні шкірні залози; у хвостоколів вістря розташовані на хвості; людина може постраждати, якщо наступить на рибу, яка лежить на дні чи заховалася у пісок, або візьме рибу у руки. У місці уколу розвивається тривалий болючий запальний процес.
Небезпечні для людини також медузи та актинії. Отруйним апаратом цих тварин є стрікальні клітини, всередині яких містяться капсули із отрутою та скрученою у пружину стрікальною ниткою. При дотику людини до щупалець актиній чи медуз скручена у капсулі нитка випрямляється і втикається у шкіру. В місці ураження виникає почервоніння шкіри у вигляді смуг різної довжини, що печуть, сверблять та болять. Іноді частішає серцебиття. Ступінь ураження залежить від виду медузи.
До отруйних тварин також відносять фалангу, укус якої болючий, але не отруйний. У випадку занесення до ранки від укусу інфекції можливі ускладнення. Усі численні види павуків мають отруйні залози, але для людини небезпечні лише ті, які можуть прокусити її шкіру. У фауні України – це такі павуки, як каракурт і тарантул. Каракурт існує у сухих степах України. Отруйною є лише самка. Найчастіше вони кусають людей навесні та влітку. Отрута каракурта діє на центральну нервову систему. Укус не болючий. Через 5 – 10 хвилин виникає різкий біль, який поширюється по всьому тілу. Хворий відчуває підсвідомий страх, не може стояти на ногах, у нього підвищується температура тіла, тиск крові. Такий стан триває декілька днів, можливий летальний наслідок.
У Криму, на Кавказі та у Середній Азії існують різні види скорпіонів (жовтий, італійський, кавказький та ін.), секрет особливих залоз яких є отруйним для людини. Тонке задньочерев’я (хвіст) скорпіонів закінчується гострим вигнутим жалом, яке з’єднане з двома отруйними залозами. Скорпіони часто живуть у селищах, ховаючись у стінах будинків, під камінням у садках. В пошуках здобичі вони заповзають у будинки, де ховаються у взуття, одяг, меблі. Укус скорпіонів болючий, супроводжується великим набряком, почервонінням шкіри. Протягом першої години з’являються судоми, затрудняється дихання, ковтання, мова, з’являється біль в ділянці серця, нудота, задишка.
Широко розповсюджені осоподібні та бджолові комахи, із яких найнебезпечніші для людини оси (шершень, звичайна оса та ін.) і бджоли. їх отруйний апарат складається з двох залоз (кислотної та лужної), з’єднаних з жалом. Оси часто залітають у житло людини, продуктові магазини тощо. Вони дуже дратівливі і миттєво завдають укусу, який супроводжується пекучим болем. На місці укусу виникає вогнище запалення, іноді з’являється набряк. Місцеві явища зникають через кілька годин чи днів. Найважчі наслідки можуть виникати при ужалені слизових оболонок рота при випадковому проникненні гуди оси (з фруктами чи варенням).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)