ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ
Основні терміни і поняття: Ценопопуляції; інвазійні популяції; екологічна структура; чисельність популяції, репродуктивний потенціал; біотичний потенціал; плодючість; коефіцієнт народжуваності; щільність популяції (мінімальна, максимальна, середня, екологічна, відносна); народжуваність (максимальна або абсолютна, реалізована, специфічна); смертність (мінімальна, реалізована або екологічна); виживання; турбота про потомство.
Популяції є біологічною
– функціональна єдність особин;
– одноманітність пристосувань особин до певних факторів середовища;
– морфологічна і фізіологічна спільність (єдиний тип будови і обміну речовин);
– генетична індивідуальність особин;
– здатність до саморегуляції чисельності і підтримання гомеостазу;
– обмін особинами і взаємодія з іншими популяціями свого виду;
– різні форми взаємодії з популяціями інших видів в межах своєї екосистеми.
Опанувавши програмний матеріал даного розділу, ви зможете творчо використати
Знання в практичній роботі для створення оптимальних умов сільськогосподарським рослинам і тваринам, необхідних для якнайповнішої реалізації їхнього біологічного потенціалу.
4.1. Ознаки популяції
Кожній популяції властиві свої ознаки:
А) Внутрішньопопуляційні, Визначені морфофізіологічними особливостями Особин, їх взаємодією і способом життя;
Б) Групові – Визначаються біологічними особливостями Виду Та екологічними умовами, є типовими для всієї популяції.
Стан популяції на певний момент є її Екологічною структурою. Вона відбиває адаптацію популяції до умов середовища і властиві їй механізми пристосувань в нормальних, оптимальних і екстремальних ‘умовах середовища.
Кожна окрема особина характеризується лише однією величиною певної ознаки, а популяція описується двома – середнім показником ознаки і дисперсією (за середнім квадратичним відхиленням від середнього). Середнє і дисперсія визначаються тільки для певної відбірки особин популяції. Такі показники називаються Популяційними параметрами, оскільки стосуються оцінки всієї популяції і визначаються на основі їх індивідуальних величин у особин популяції. Як уже згадувалось, до мінливих метричних ознак популяції належать чисельність, щільність, народжуваність, смертність, виживання, характер кривої виживання і смертності, типи росту і швидкість росту популяції, вікова структура, співвідношення статей, генетична структура і частота генів. Щодо особин, то не всі ці ознаки можна визначити окремо у кожної з них. До індивідуальних метричних характеристик особин належать: розміри і маса тіла, величина території для однієї особини, специфічна народжуваність і специфічна смертність, плодючість, тривалість життя і репродуктивного періоду та ін.
Популяція є не тільки структурною одиницею виду, але й елементарною одиницею біоценозу.
Популяція може існувати лише в межах відповідного біоценозу (екосистеми). Розрізняють ценопопуляції – сукупність особин виду в межах окремого фітоценозу;
Поліценотичні популяції – популяції тварин, які переходять з одного біоценозу в інший, і Інвазійні популяції – це популяції, які нападають на популяції інших організмів (нашестя сарани, колорадського жука, поширення гриба фітофтори на картоплі).
Популяції можуть розподілятися в екосистемах по-різному.
Зокрема:
– одна популяція виду живе в різних екосистемах;
– в одній екосистемі може бути лише одна популяція виду;
– в одній екосистемі співіснують декілька популяцій виду.
Кожна популяція займає певну територію з властивим їй комплексом екологічних факторів. Кожен біологічний вид заселяє місце свого проживання за рахунок різноманітних біологічних особливостей своїх окремих особин.
Звідси випливає, що Чим різноманітніші біологічні особливості особин виду, тим більше шансів у нього на виживання навіть в дуже несприятливих умовах. І чим різноманітніші умови місць проживання на території ареалу виду, тим більше у нього можливостей зберегтися на певних її ділянках.
Отже, освоєння видом території відбувається шляхом формування популяцій, властивості яких відповідають особливостям умов їх існування. Тому будь-який вплив людини на диких тварин (рослини) – це вплив на їхні популяції і через них на вид.
Крім біологічних особливостей окремих особин, які складають популяцію, в процесі освоєння і заселення території та адаптації до її умов, популяція набуває певних типових загальних (групових) властивостей. Вивчення індивідуальних особливостей особин та групових властивостей популяції має важливе практичне значення для галузей рослинництва, тваринництва і охорони видів. Знання законів функціонування і життя популяцій необхідне для збереження цінних видів живої природи, для успішної акліматизації тварин і рослин, для боротьби з хижаками і шкідниками.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)