ПЕРЕВЕЗЕННЯ БДЖІЛ – можуть бути викликані різними причинами: придбання бджіл і транспортування їх на нове місце або ж кочівлю пасік до джерел узятку, тому що медоносна рослинність розміщається нерівномірно, а її цвітіння припадає на різний час; на запилення сільськогосподарських культур.
Найчастіше бджіл перевозять на машинах. ГІ. б. у пакетах – найзручніше й найбезпечніше. Перевезення ж вуликів на медозбір припадають на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки.
Під час транспортування бджоли в закритих вуликах перебувають
У сучасних вуликах, передбачені вентиляційні рами. У цьому випадку з гніздових рамок знімають стелю, на корпус ставлять підкришник або магазинну надставку, вставляють вентиляційну раму, закривають вулик дахом і надійно скріплюють його частини спеціальними скріпами.
Під час перевезення багатокорпусних вуликів із них знімають медяні корпуси. Більше заповнені розплодом корпуси поміщають унизу, а над ними – корпуси з меншою кількістю розплоду.
Перед навантаженням вуликів льотки наглухо закривають. Не треба льотки загратовувати сіткою, тому що бджоли битимуться об неї та тривожитимуться.
Перевезення пасіки бджоляр робить у вечірній час, після припинення літання бджіл. У прохолодну погоду пасіку можна перевозити в денний час, але закривши льотки вуликів до вильоту бджіл. При навантаженні на автомашину вулики ставлять льотками назад, по ходу руху. Із собою бджоляр бере лицьову сітку, димар, молоток і цвяхи, щоб, у разі необхідності, Надати бджолосім’ям термінову допомогу.
Місце для розміщення вуликів має бути підготоване заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Після прибуття на місце вулики
Вивантажують, установлюють їх на кілочки або підставки. Льотки відкривають тільки після того, як бджоли заспокояться.
На далекі відстані бджоли транспортуються повітряним або водним шляхом. Найчастіше використовуються залізничні перевезення. Якщо партія бджіл велика, транспортування їх припадає на спекотну пору року, з цією метою використовують вагони-льодовики. Чотиривісний вагон-льодовик уміщає 100-120 вуликів або 200-250 4- і 6-рамкових пакетів. Вулики або пакети встановлюють у кілька ярусів рамками паралельно руху поїзда, добре скріпивши їх планками. Між кишенями з льодом і вуликами залишають не менше 1 метра. У вагоні обов’язково залишається провідник, який протягом усього шляху спостерігає за станом бджіл і підтримує температуру повітря не вище 10 °С.
Із меншими втратами відбувається транспортування бджолиних сімей літаками. У цьому випадку набагато менше гине бджіл і розплоду й набагато скорочується час перебування їх у дорозі.