ПИЛОК КВІТКОВИЙ


ПИЛОК КВІТКОВИЙ – пилкові зерна, що утворюються в пильовиках квіток. Кожне пилкове зерно складається з подвійної оболонки, усередині якої є протоплазма з двома ядрами.

Кожний вид рослин має свою форму, розмір і забарвлення пилкових зерен, тому майже завжди можна визначити, з яких рослин були зібрані нектар і пилок. Розміри пилкових зерен досить різноманітні й можуть у діаметрі досягати від 0,015 до 0,050 мм. Форма їх також різна: видовжені (у моркви), кулясті (у кукурудзи, люцерни жовтої, квасолі тощо), трикутні (у малини, липи тощо). Поверхня пилкових зерен ледь масляниста або цукриста. У більшості ентомофільних рослин зовнішня оболонка пилкових зерен вкрита різноманітними виростами – шипами, гребінцями, невеликими буграми тощо. Завдяки таким виростам і маслянистості пилкові зерна легко прилипають до тільця комахи, яка запилює квітки.

Оболонка пилкових зерен забарвлена неоднаково, і це особливо добре видно за обніжжям і пергою, складеною в стільниках. П. к. із малини, наприклад,


білий, з яблуні – жовтуватий,

Із соняшника – золотаво-жовтий, з абрикоса – темно-червоний тощо.

Хімічний аналіз пилкових зерен показав, що вони багаті на білки, жири, містять різні вуглеводи, такі як цукор, крохмаль і целюлоза. Незважаючи на постійну присутність у П. к. тих самих компонентів, їхній склад варіюється в досить широких межах щодо вмісту жирів, крохмалю, білків, мінеральних елементів залежно від джерел сировини.

За вмістом білка П. к. перевершує насіння зернових культур: зерно жита містить 11 % білків, а його пилок – 40 % , у ядрах горіхів 11,6 % білка, а в П. к. ліщини – ЗО % .

П. к. містить багато вітамінів і гормонів росту, тобто є винятково важливим джерелом вітамінно-мінерального корму, без якого бджоли ніяк не можуть обійтися.

Велика кількість цукрів у перзі вказує на те, що бджоли консервують П. к. медом. При цьому частина цукру, яка міститься в меді, під впливом ферментів П. к. і меду окисляється в молочну кислоту, що також виступає в ролі консерванту пилку. Виходить уже зовсім новий продукт з іншим хімічним складом: у П. к. цукрів – 18, у перзі – 34,8 %; жирів відповідно 3,33 і 1,58 %; білків – 24,06 і 21,74 % ; мінеральних речовин – 2,55 і 2,43 %; молочної кислоти – 0,55 і 3,06 % . Зменшення кількості білків, жирів і золи в перзі відбувається через додавання до П. к. меду.

П. к. являє собою чоловічі статеві клітини квіткових рослин, що містять вітамін Е, наприклад, у зніті (в % відношенні) – від 25,5 мг, у жовтій акації – до 118,4 мг, в осоті – 170 мг.

Крім вітаміну Е, в квітковому пилку містяться такі вітаміни: В2, В3, В5 або РР, В6, Н, С, Р і провітамін А.

Заготовлювати П. к. можна вручну. Існує портативний пилкозбирач, що дозволяє, не відбираючи корм у бджіл, збирати П. к. у великих кількостях. Пилкозбирач простої конструкції складається з 5 тонких паличок, завдовжки 2 метри кожна. На кожній паличці є металева трубка для з’єднання її з кінцем іншої палички. На кінці однієї з них кріпиться сучкоріз, що. дозволяє зрізати квітки з пилком на висоті більше 10 м. Слід збирати квітки тільки декоративних й інших неплодових дерев. На те місце, куди падають зрізані квітки, попередньо стелять паперову підстилку. Потім квітки збирають у паперові мішки, перевозять у приміщення, де сушать протягом двох-трьох днів і збирають із них П. к.

Потрібно знати, що при тривалому зберіганні сухий П. к., зібраний вручну, втрачає свої цінні якості. Тому рекомендується консервувати зібраний П. к. у такий спосіб: 150 г меду розводять в 250 г теплої кип’яченої води. Коли мед розчиниться, додають 1 кг сухого пилку, ретельно все перемішують. Отриману суміш складають у банки, накриваючи кожну гнітом. Банки ставлять у тепле місце (35-40°С) на 4-6 днів. Потім з банок знімають гніт, щільно їх закривають, а кришки заливають сумішшю розплавленого воску й парафіну (1:3). У такому вигляді П. к. зберігається значно довше.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ПИЛОК КВІТКОВИЙ - Бджільництво