Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО
4.3 Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду
Поняття про площу живлення має важливе теоретичне і практичне значення. Воно потрібне при опрацюванні показників зрідження деревостанів під час проведення рубок догляду. Справа в тому, що для нормального росту насадження потрібно не тільки підібрати відповідно до лісорослинних умов деревні породи, але і забезпечити
Поняттю “площа живлення” різні автори давали різне визначення. Наприклад, М. П. Георгієвський під площею живлення розумів об’єм грунту і повітряного простору, які використовує дерево для світлового, атмосферного та кореневого живлення. Ряд авторів (Г. Р. Ейттінген та ін.) під площею живлення розуміли
D = 10d +100,
Де D – діаметр крони;
D – діаметр стовбура;
100 – постійний коефіцієнт для сосни.
Автор вважав, що якщо крона сосни менша десятикратної товщини стовбура, то відкладення деревини на стовбурі зменшується, якщо ж більша, то збільшується.
Проведені П. П. Ізюмським дослідження підтвердили, що проекції крон дерев можуть у деякій мірі бути показником площі живлення дерев.
При проведенні рубок догляду лісоводи, головним чином, орієнтуються на просторове розміщення дерев у полозі. Це окомірно дозволяє визначити дерева, які небажані для подальшого росту у насадженні. Але, враховуючи необхідність залишення дерев на корені більш-менш рівномірно на площі, потрібно звертати більшу увагу і на їх площу живлення. Особливо це стосується штучно створених насаджень садінням сіянців рядами. Розміщення дерев на зайнятій ними площі та їх “площа живлення” відіграють важливу роль у використанні навколишнього середовища. Численні дослідження характеру кореневих систем деревних рослин узагальнені у підручнику М. І. Калініна зі співавторами “Лісове коренезнавство” (1998). Але, незважаючи на це, залишається ще багато запитань щодо росту кореневих систем, особливо у мішаних, складних за будовою, лісових насадженнях.
Основні з них такі:
Як після зрідження деревостану рубками догляду освоюється грунт кореневими системами дерев хвойних і листяних порід?
У якому віці товща грунту, що звільнилася від коріння зрубаних дерев, освоюється краще, швидше і т. п?
Як взаємодіють окремі деревні породи при сумісному їх зростанні у насадженні через зміну фізико – хімічних властивостей грунту?
Для розкриття механізму взаємодії деревних порід у підземній сфері потрібні широкомасштабні дослідження.
Кожна деревна порода має своєрідну будову кореневих систем при її зростанні в умовах лісового насадження. Тому важливо насадження формувати за складом і будовою так, щоб діяв закон відповідності продуктивності функціонування крони і кореневої системи у кращих дерев. Це гарантуватиме прискорений ріст і високу продуктивність лісостану.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)