Поліцентризм

Політологічний словник

Поліцентризм (від грецьк. poly – багато і центр) – 1) наявність у системі міжнародних відносин кількох центрів найсильніших держав або блоків держав, характер і рівень взаємовідносин між якими визначає стан і тенденції розвитку планетарної політики; 2) децентралізація, багатоцентровість, протистояння великим полюсам сили, своєрідний плюралізм у межах однієї держави. П. як ознака, рівень взаємовідносин у сучасній міжнародній системі виникає, аби замінити біполярну систему міжнародних відносин, що домінувала

в середині XX ст. і для якої було властивим конфронтаційне протистояння між капіталістичними і соціалістичними країнами, НАТО та Організацією Варшавського Договору, а їх основні репрезентанти – США і СРСР мали вирішальний вплив на напрям розвитку світової політики. Але з часом обмеженість можливостей “наддержав” повністю використовувати свою силу, поява нових центрів світової політики (Японія, Китай), інших країн – власників ядерної зброї, з одного боку, а з іншого – радикальні соціально-політичні зміни в Центральній та особливо в Східній Європі кінця 80-х – початку 90-х років XX ст., які призвели
до розпаду спочатку Організації Варшавського Договору та Ради економічної взаємодопомоги, а згодом і СРСР, Югославії, Чехословаччини, докорінно змінили структуру геополітичного простору, стали своєрідним каталізатором у формуванні нової системи міжнародних відносин на планетарному, регіональному і субрегіональному рівнях, поклавши край двополюсній структурі системи міжнародних відносин. За умов сучасної кризи світової цивілізації, глобальних проблем сучасності, розв’язання яких потребує зусиль усіх країн планети, формується й нова парадигма світової політики: відхід від конфліктної, конфронтаційної орієнтації й перехід до глобального конструктивного співробітництва на засадах вивчення пріоритету загальнолюдських цінностей, спільного пошуку ефективних кроків у напрямку виходу з цієї кризи, в яку людство потрапило унаслідок власної життєдіяльності. З урахуванням цього дедалі активніше формується розуміння міжнародних відносин як цілісної системи, функціональної єдності її складових.

Бурковський І., Нємиря Г., Павлюк О. Україна і європейська інтеграція. Дорога в майбутнє – дорога в Європу. – К., 2000; Геополитика и геостратегия. – М., 2002; Дергачев В. А. Геополитика. – К., 2000; Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти. – К., 2002.

А. Черній


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Поліцентризм - Довідник з політології


Поліцентризм