Політологічний словник
Поліцентризм (від грецьк. poly – багато і центр) – 1) наявність у системі міжнародних відносин кількох центрів найсильніших держав або блоків держав, характер і рівень взаємовідносин між якими визначає стан і тенденції розвитку планетарної політики; 2) децентралізація, багатоцентровість, протистояння великим полюсам сили, своєрідний плюралізм у межах однієї держави. П. як ознака, рівень взаємовідносин у сучасній міжнародній системі виникає, аби замінити біполярну систему міжнародних відносин, що домінувала
Бурковський І., Нємиря Г., Павлюк О. Україна і європейська інтеграція. Дорога в майбутнє – дорога в Європу. – К., 2000; Геополитика и геостратегия. – М., 2002; Дергачев В. А. Геополитика. – К., 2000; Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти. – К., 2002.
А. Черній