Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО
4.2 Потреба окремих видів дерев в елементах живлення
Дослідженнями встановлено, що найбільша кількість азоту і зольних елементів щорічно відкладається у деревних рослин у листі (хвої) та гілочках поточного року. Тому метод оцінки потреби окремих порід у елементах живлення розроблено на основі аналізу їх вмісту у листі або хвої. Такі дослідження виконав Н. П. Ремезов із співробітниками, а ще раніше,
Однак у запропонованих шкалах Ремезова (1959 р.) та ін. виявилися протиріччя. Наприклад, дуб зростає в природі у більш багатих умовах, ніж осика, ялина – в більш багатих, ніж береза, а згідно з шкалою – все навпаки. Але ще Г. Ф. Морозов підкреслював, що високозольна акація біла, яка в шкалі займає перше місце, не є мегатрофом, бо добре росте на відносно бідних грунтах. А сосна веймутова, що має найменше золи у хвої, не є оліготрофом, бо не
Г. Ф. Морозов дав пояснення таким розбіжностям, ввівши два поняття:
– потреба рослин в азоті та зольних елементах;
– вибагливість їх до наявності елементів живлення в грунті.
Потреба – це та кількість азоту і зольних елементів, яка необхідна
Для нормального існування насадження з тієї чи іншої деревної породи. Якщо елементів живлення в грунті менше норми, то понижується продуктивність деревостану.
Вибагливість – це властивість дерева та насадження, яка прямо залежить від розвиненості кореневих систем. Чим краще розвинена коренева система, тим менш вимогливе дерево до живлення і навпаки. Дерево з добре розвиненою кореневою системою завжди може забезпечити собі необхідне живлення з більших обсягів грунту, тому може успішно зростати на менш багатих грунтах. Дерево зі слаборозвиненою кореневою системою буде вимогливішим до кількості елементів живлення в грунті.
У науковій літературі наводяться дані Реньє (1955 р.), які в середньому ілюструють винесення поживних речовин за межі ділянки лісом та сільськогосподарськими культурами.
Потреба лісу і сільськогосподарських культур (західна Європа) у елементах живлення (за С. Спурром та Б. Барнессом, 1984)
Тип використання | Винесення лісом за 100 років та сівозмінами, кг-га”1 | ||
Са | К | Р | |
Сосни | 502 | 225 | 52 |
Інші хвойні | 1082 | 578 | 101 |
Листяні породи | 2172 | 556 | 124 |
Сільськогосподарські культури | 2422 | 7413 | 1063 |
Ліси, на відміну від сільськогосподарських культур, ростуть дуже добре при відносно незначних кількостях елементів живлення в грунті.
Був запропонований показник – коефіцієнт біологічного поглинання елементів живлення – Кб. Його обчислюють діленням вмісту елемента в рослині на вміст його в однометровому шарі грунту або коренезаселеному шарі грунту. У табл.2 наведені значення Кб, для сосни і дуба.
Коефіцієнт поглинання елементів живлення для сосни і дуба в різних едатопах
Порода | Коефіцієнт поглинання | |||
Бір | Субір | Судіброва | Діброва | |
Сосна | 9,6 | 9,5 | 4,0 | – |
Дуб | – | – | 7,4 | 8,2 |
Різка зміна величини Кб у сосни означає, що зі зростанням трофності грунту сосна знижує свою вибагливість, наприклад до азоту, більше, ніж удвічі. Стосовно К6 для дуба – тут чіткої закономірності не просліджується.
Природа лісу надто складна, тому потрібно враховувати вік насадження, сезон вегетаційного періоду (весна-літо-осінь), комбінації поживних елементів, які потрібно мати для успішного росту. Найвища потреба лісу в елементах живлення проявляється ранньої весни. Максимальна потреба сосни звичайної (за Г. Ф. Морозовим) припадає на вік 20-25 років в добрих умовах та на 30-35 років – у гірших. У ялини максимальна потреба проявляється значно пізніше. Це пов’язано з максимальним розвитком крон у дерев, яке відбувається у сосни в 20, ялини – в ЗО та бука – в 40 років.
Всі ці дані мають практичне значення при веденні господарства у лісі. Слід також відмітити, що на думку багатьох вчених, дані, отримані шляхом встановлення кількості мінеральних елементів у ценозі, не характеризують повністю процеси живлення: достатнє воно чи ні.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)