Потреба окремих видів дерев в елементах живлення

Лісівництво

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО

4.2 Потреба окремих видів дерев в елементах живлення

Дослідженнями встановлено, що найбільша кількість азоту і зольних елементів щорічно відкладається у деревних рослин у листі (хвої) та гілочках поточного року. Тому метод оцінки потреби окремих порід у елементах живлення розроблено на основі аналізу їх вмісту у листі або хвої. Такі дослідження виконав Н. П. Ремезов із співробітниками, а ще раніше,

у 1882 р., німецький грунтознавець Ебермайер. Г. Ф. Морозов також відмічав (1911 р.), що існує закономірність між кількістю золи у рослинах та їх відношенням до родючості грунту.

Однак у запропонованих шкалах Ремезова (1959 р.) та ін. виявилися протиріччя. Наприклад, дуб зростає в природі у більш багатих умовах, ніж осика, ялина – в більш багатих, ніж береза, а згідно з шкалою – все навпаки. Але ще Г. Ф. Морозов підкреслював, що високозольна акація біла, яка в шкалі займає перше місце, не є мегатрофом, бо добре

росте на відносно бідних грунтах. А сосна веймутова, що має найменше золи у хвої, не є оліготрофом, бо не може зростати на бідних грунтах. Во­на – мезотроф.

Г. Ф. Морозов дав пояснення таким розбіжностям, ввівши два поняття:

– потреба рослин в азоті та зольних елементах;

– вибагливість їх до наявності елементів живлення в грунті.

Потреба – це та кількість азоту і зольних елементів, яка необхідна

Для нормального існування насадження з тієї чи іншої деревної породи. Якщо елементів живлення в грунті менше норми, то понижується продуктивність деревостану.

Вибагливість – це властивість дерева та насадження, яка прямо залежить від розвиненості кореневих систем. Чим краще розвинена коренева система, тим менш вимогливе дерево до живлення і навпаки. Дерево з добре розвиненою кореневою системою завжди може забезпечити собі необхідне живлення з більших обсягів грунту, тому може успішно зростати на менш багатих грунтах. Дерево зі слаборозвиненою кореневою системою буде вимогливішим до кількості елементів живлення в грунті.

У науковій літературі наводяться дані Реньє (1955 р.), які в серед­ньому ілюструють винесення поживних речовин за межі ділянки лісом та сільськогосподарськими культурами.

Потреба лісу і сільськогосподарських культур (західна Європа) у елементах живлення (за С. Спурром та Б. Барнессом, 1984)

Тип використання

Винесення лісом за 100 років та сівозмінами, кг-га”1

Са

К

Р

Сосни

502

225

52

Інші хвойні

1082

578

101

Листяні породи

2172

556

124

Сільськогосподарські культури

2422

7413

1063

Ліси, на відміну від сільськогосподарських культур, ростуть дуже добре при відносно незначних кількостях елементів живлення в грунті.

Був запропонований показник – коефіцієнт біологічного поглинання елементів живлення – Кб. Його обчислюють діленням вмісту елемента в рослині на вміст його в однометровому шарі грунту або коренезаселеному шарі грунту. У табл.2 наведені значення Кб, для сосни і дуба.

Коефіцієнт поглинання елементів живлення для сосни і дуба в різних едатопах

Порода

Коефіцієнт поглинання

Бір

Субір

Судіброва

Діброва

Сосна

9,6

9,5

4,0

Дуб

7,4

8,2

Різка зміна величини Кб у сосни означає, що зі зростанням трофності грунту сосна знижує свою вибагливість, наприклад до азоту, більше, ніж удвічі. Стосовно К6 для дуба – тут чіткої закономірності не просліджується.

Природа лісу надто складна, тому потрібно враховувати вік насадження, сезон вегетаційного періоду (весна-літо-осінь), комбінації поживних елементів, які потрібно мати для успішного росту. Найвища потреба лісу в елементах живлення проявляється ранньої весни. Максимальна потреба сосни звичайної (за Г. Ф. Морозовим) припадає на вік 20-25 років в добрих умовах та на 30-35 років – у гірших. У ялини максимальна потреба проявляється значно пізніше. Це пов’язано з максимальним розвитком крон у дерев, яке відбувається у сосни в 20, ялини – в ЗО та бука – в 40 років.

Всі ці дані мають практичне значення при веденні господарства у лісі. Слід також відмітити, що на думку багатьох вчених, дані, отримані шляхом встановлення кількості мінеральних елементів у ценозі, не характеризують повністю процеси живлення: достатнє воно чи ні.




Потреба окремих видів дерев в елементах живлення