ВСТУП
& 3. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом
Опанувавши цю тему, ви зможете:
– знати й дотримуватися правил поведінки в хімічному кабінеті та правил безпеки;
– знати й називати обладнання кабінету хімії та лабораторний посуд;
– уміти викопувати найпростіші досліди з речовинами;
– уміти користуватися лабораторним штативом, посудом, нагрівними приладами.
Хімічний кабінет (лабораторія) школи – це приміщення, де зберігається
Для повсякденної роботи виготовляють набори розчинів речовин: кислот, основ, солей, індикаторів, твердих речовин.
Усі речовини, необхідні для роботи в розчинах, зберігаються в шафах за склом. Де зазвичай отруйні, легкозаймисті, вибухонебезпечні,
Тож вивчаємо правила.
Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті
1. Заходьте до кабінету хімії та лаборантської кімнати лише з дозволу вчителя. Одягніть халат, у разі потреби – захисні окуляри, гумові рукавиці.
2. Поводьтеся в кабінеті спокійно, не беріть у руки банки з реактивами чи пробірки, що приготовлені до уроку.
3. Користуйтеся постійним робочим місцем. Змінюйте його лише з дозволу вчителя.
Рис. 9. Кабінет хімії
4. Працюйте так, щоб на вашому робочому столі не було зайвих речей, оскільки вони можуть перешкоджати проведенню хімічного експерименту.
5. Намагайтеся виконувати лабораторні досліди й практичні роботи самостійно або в парах чи групах, якщо це передбачено умовами їх проведення.
6. Починайте роботу лише після того, як ви перевірили наявність усіх реактивів та обладнання, продумали плай ваших дій упродовж експерименту й отримали дозвіл учителя.
7. Спостерігайте результати ваших досліджень і записуйте в зошит спостереження, відповідні рівняння реакцій і висновки зразу ж після виконання досліду.
8. Підтримуйте чистоту й порядок на робочому місці.
9. Дотримуйтеся правил користування нагрівними приладами, лабораторним штативом, поводження з реактивами й обладнанням.
10. Застосовуйте запобіжні засоби під час роботи в кабінеті хімії: не виконуйте непередбачених дослідів; не нюхайте невідомих вам речовин; не зливайте розчини; не вживайте їжу та не пийте тощо.
11. Дізнайтесь, де знаходиться аптечка та яке призначення медикаментів, що в ній містяться. У разі потреби користуйтеся протипожежними засобами.
А тепер ознайомимося з лабораторним посудом та обладнанням, що найчастіше використовуються на уроках хімії.
Лабораторний посуд і обладнання хімічного кабінету.
У шкільних лабораторіях використовують як скляний, так і порцеляновий посуд.
Скляні колби бувають плоскодонні, круглодонні й конічні (рис. 10). Плоскодонні колби застосовують під час нагрівання речовин. Круглодонні – тоді, коли потрібно тривалий час нагрівати рідину на відкритому полум’ї Конічні колби стійкі, а отже, вони придатні для проведення багатьох дослідів. їх форма с зручною для нагрівання, розчинення або змішування речовин, що перебувають у різних агрегатних станах.
Рис. 10. Скляні колби:
А – плоскодонна; б – круглодонна; в – конічна
Рис. 11. Скляний посуд:
А – пробірки в штативі; б – хімічна склянка
Пробірки (рис. 11а) – універсальний хімічний посуд. Універсальність полягає в тому, що в них можна зберігати багато речовин, виконувати більшість дослідів, з декількох пробірок збирають прилади для добування речовин. У пробірках можна нагрівати безпосередньо на відкритому полум’ї, проте треба уникати кіптявого полум’я, оскільки нагрівання за таких умов проходить нерівномірно й пробірка може тріснути. Речовина, яку нагрівають, не повинна перевищувати третину об’єму пробірки. Користуватися пробірками потрібно обережно, дотримуючись правил безпеки під час роботи зі склом.
Хімічні склянки (об’ємом 50-100 і 250-500 мл) (рис. 11б) використовують для розчинення речовин, збирання продуктів реакцій, проведення практичних робіт і демонстраційних дослідів. У них можна виконувати такі самі операції, як і в пробірках.
Скляні трубки (див. рис. 1) потрібні для з’єднання різноманітного посуду під час складання приладів. Вони бувають прямими й зігнутими, різних діаметрів, проте в шкільних умовах найчастіше використовують трубки з невеликими діаметрами та не дуже тонкими стінками.
Скляні палички (рис. 12) призначені для перемішування сухих речовин або розчинів.
Рис. 12. Скляні палички
Рис. 13. Скляний посуд:
А – мірні циліндри; б – реторта
Мірний циліндр (рис. 13 а) застосовують для відмірювання потрібних об’ємів рідин. Чим менший об’єм мірного циліндра, тим більша його точність.
Реторта (рис. 13 6) – найдавніший вид скляного посуду, що використовується в хімічних експериментах. Дотепер у ній демонструють досліди, під час яких продукти випаровування мають конденсуватися.
Промивалка (рис. 14) – скляна (пластикова) посудина, закрита корком, у який уставлено скляну (пластикову) трубку, зігнуту й завужену на кінці. Призначена для промивання хімічного посуду під час виконання дослідів. У промивалку наливають дистильовану воду.
Рис. 14. Промивалка
Рис. 15. Порцеляний посуд:
А – чашка; б – ступка з товкачем; в – тигель
Порцеляновий посуд у лабораторних умовах використовують для нагрівання й прожарювання речовин і випаровування рідин. Найчастіше це порцелянові чашки (рис. 15а) – термостійка посудина, виготовлена з порцеляни. Окрім чашок, користуються порцеляновими ступками, тиглями, трубками, паличками, трикутниками (рис. 15 6, в).
Лійки конічні (рис. 16) у лабораторних умовах застосовують для переливання рідин з посудини в посудину, а також під час фільтрування сумішей.
Технічні терези (рис. 17) – прилад для зважування твердих речовин, маса яких не перевищує 500 г. До терезів додається набір різноважок, за допомогою яких проводять зважування з точністю до 0,05 г.
Штативи для пробірок (див. рис. 11 а) можуть бути круглі або довгасті. Містять отвори для вставляння пробірок.
Пробіркотримач (рис. 18 а, с. 22) – пристрій для тримання пробірок або інших циліндричних посудин, що мають невеликі діаметри, під час нагрівання на відкритому полум’ї, демонстрування дослідів.
Лабораторні щипці (рис. 18 б) використовують для переміщення гарячого предмета або такого, що горить, а також для тримання гарячого предмета над полум’ям нагрівного приладу.
Шпателі та ложки (рис. 18 в, г) бувають металічні, дерев’яні й пластмасові. Застосовуються для діставання твердих реактивів з банок, у яких вони зберігаються.
Ложка для спалювання речовин (рис. 18 г). Сама назва говорить про її безпосереднє призначення.
Рис. 16. Лійки конічні
Рис. 17. Технічні терези
З будовою спиртівки, електронагрівача, лабораторного штатива та способами користування ними ви ознайомитеся піл час практичної роботи. Наполегливо набувайте практичних умінь, вони потрібні кожній людині впродовж життя.
Рис. 18. Пробіркотримач (а), щипці тигельні (6), шпателі (в), ложка для діставання реактивів (г), ложка для спалювання речовин (г)
Практична робота 1
Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я
Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті
1. Заходьте в хімічний кабінет (лабораторію) лише з дозволу вчителя. Будьте максимально зосередженими, щоб не розбити хімічний посуд або не перекинути видані для проведення досліджень реактиви.
2. Працюйте в хімічному кабінеті (лабораторії) у спецодязі (халаті, гумових рукавицях, захисних окулярах). Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте для цього ложки, шпателі або совочки.
3. Викопуйте тільки ті досліди, які пропонуються в завданнях, виданих вам учителем, чи погоджені з ним попередньо.
4. Насипайте або наливайте реактиви в пробірку над столом: сухі – над аркушем паперу, рідкі – над скляним посудом. Розсипаний чи розлитий реактив не повертайте назад у посудину, з якої його взято.
5. Закріплюйте хімічний посуд у тримачах штатива обережно, обертаючи його навколо осі, поки не відчуєте невелике утруднення в обертанні.
6. Нагрівайте хімічні речовини тільки в тонкостінному скляному або порцеляновому посуді. Під час нагрівання рідин не заглядайте згори в посудину для запобігання травмам унаслідок розбризкування нагрітої рідини. Поступово обігрійте всю поверхню посудини, а потім місце, де міститься речовина.
7. Нагрівайте рідину в пробірці або колбі так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані вбік від вас і тих, хто перебуває поряд. Посуд заповнюйте рідиною не більше ніж на третину об’єму. Не тримайте пробірку чи колбу руками, а закріплюйте в тримачі або лапці штатива так, щоб затискач містився біля отвору.
8. Нюхайте гази й запашні речовини обережно, не нахиляючись до посудини (за умови, якщо вони не отруйні).
9. Проводьте досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.
10. Не допускайте змішування невідомих вам речовин, не пробуйте їх на смак і не нюхайте.
11. Наливайте рідину в пробірку так, щоб етикетка на банці була повернута до долоні, завдяки цьому вона збережеться тривалий час. Запобігайте стіканню крапель рідини по склу, щоб не пошкодити шкіру рук.
12. Працюйте обережно з кислотами й лугами, не допускайте попадання їх на шкіру чи одяг. У разі потрапляння на шкіру добре змийте проточною водою, а потім нейтралізуючими розчинами – розчином питної соди (для кислот) або розчином оцтової кислоти (для лугів).
13. Доливайте кислоти під час їх розчинення невеликими порціями у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи розчин. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
14. Користуйтеся нагрівними приладами, дотримуючись таких правил: не нахиляйтеся над полум’ям, не тримайте поблизу легкозаймисті речовини; під час спалахування або займання речовин одразу припиніть доступ повітря – накрийте предмет, що горить, ковпаком, засипте піском, застосуйте вогнегасник чи будь-який інший спосіб.
15. Проводьте хімічні досліди в тих умовах і порядку та з такою кількістю й концентрацією речовин, які зазначені в інструкції до проведення дослідів. Використовуйте лише призначені для цього прилади.
16. Збирайте відпрацьовані реактиви в спеціально призначений для цього посуд і зливайте їх у каналізацію лише після нейтралізації. Розлиті па стіл або підлогу розчини кислот і лугів нейтралізуйте заздалегідь підготовленими нейтралізуючими розчинами.
17. Прибирайте своє робоче місце після закінчення роботи, перевіряйте крани, ретельно мийте руки під проточною водою з милом.
18. Не їжте й не пийте в хімічному кабінеті (лабораторії), бо це може зашкодити вашому здоров’ю.
Поводження з лабораторним посудом
1. Під час виконання лабораторних дослідів і практичних робіт використовуйте скляний або порцеляновий посуд без тріщин і щербин.
2. Нагрівання речовин (рідин) у пробірці проводьте, умонтувавши її в лапку штатива або тримача на 1 см від отвору. Прогрійте рівномірно всю поверхню пробірки, а потім – у місцеположенні речовини. Отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання рідин спрямовуйте вбік від себе та тих, хто перебуває поряд. Виконавши дослід, охолодіть вміст пробірки (колби) і поставте її на спеціальну керамічну чи металеву підставку.
3. Перемішування рідин у пробірці або хімічній склянці здійснюйте коловими рухами скляної палички чи струшуванням вмісту пробірки або склянки горизонтальними рухами чи постукуванням пальцями по її нижній частині.
Увага! Категорично забороняється закривати пробірку пальцями під час струшування.
4. Під час виготовлення приладу зі скла підбирайте гумові або скляні трубки однакового діаметра, а їхні кіпці змочуйте водою, гліцеролом або вазеліном. Уставляйте й виймайте корок з пробірки або колби обережно, щоб не надламати її та не пошкодити руки.
5. У разі небезпеки розривання колби обв’яжіть її рушником, а на демонстраційному столі вмонтуйте захисний екран з органічного скла.
6. Не збирайте уламки скла хімічного посуду незахищеними руками, користуйтеся для цього щіткою та совком.
Завдання 1. Серед виданого вам хімічного посуду виберіть: а) пробірки; б) склянки; в) колби; г) порцелянові тиглі, чашки й склянки; г) лійки; д) мірні циліндри. Поясніть їх застосування в лабораторії.
Завдання 2. Розгляньте видане вам лабораторне приладдя: трикутник, металеву сітку, різні види лапок і кілець для лабораторного штатива, штатив для пробірок, тримач для порцелянових тиглів, металеві ложки для спалювання речовин, скляні палички, шпателі, газовідвідні трубки, технічні терези, різноважки. Поясніть їх застосування.
Поводження з лабораторним штативом
Завдання 3. Вивчіть будову лабораторного штатива (рис. 19) і виконайте такі дії:
1) укрутіть вісь (стрижень) у підставку, закріпіть дві-три муфти на стрижні штатива та спробуйте перемістити їх уверх-вниз;
Рис. 19. Будова лабораторного штатива:
1 – вісь (стрижень); 2 – лапка-тримач;
3 – муфта; 4 – кільце; 5 – підставка
2) укріпіть на одній муфті лапку-тримач, на другій – кільце;
3) закріпіть у лапці-тримачі пробірку так, щоб вона могла легко переміщатися, але не випадала з нього, розташувавши тримач на 1 см від отвору (рис. 20);
4) закріпіть у лапку штатива колбу так, щоб лапка вільно утримувала верхню частину шийки й під час виконання операції скло не тріснуло;
5) помістіть на кільце штатива сітку й поставте на неї склянку з рідиною. Те саме проробіть з порцеляновою чашкою, використавши для цього кільце або, за малого розміру чашки, трикутник.
Рис. 20. Правильне (а) і неправильне (б) закріплення пробірки в лапці-тримачі штатива
Поводження з нагрівними приладами
Пригадайте правила безпеки під час роботи з нагрівними приладами й дотримуйтеся їх.
Робота зі спиртівкою
Завдання 4. Розгляньте будову спиртівки (рис. 21 а) і виконайте такі дії:
1) перевірте, чи спиртівка наповнена спиртом і мас вмонтований гніт. Якщо ні, наповніть (рис. 22);
2) зніміть ковпачок, що вкриває гніт, і обережно піднесіть до гнота запалений сірник (рис. 21 б);
3) погасіть полум’я спиртівки, закривши ГНІТ ковпачком.
Увага! Гасити спиртівку, дмухаючи па полум’я, категорично забороняється.
Рис. 21. Будова спиртівки:
1 – резервуар; 2 – ковпачок; 3 – трубка з диском; 4 – гніт
Рис. 22. Правильне заливання спирту в спиртівку
Будова полум’я
Завдання 5. Розгляньте уважно полум’я спиртівки. У цьому можна виокремити три різних за яскравістю конуси (рис. 23). Над гнотом добре виділяється темний конус. У цій частині полум’я найменш гаряче. Якщо внести сірник у цю частину полум’я, він загориться не одразу. Над темніш конусом розташовується яскраве полум’я, а над ним – менш яскраве. У середньому конусі полум’я гарячіше, ніж у темному, проте найгарячішим воно є в зовнішньому конусі. Щоб переконатися в цьому, помістіть сірник у зовнішній конус полум’я.
Порівняйте перший і другий випадки загоряння сірника та зробіть висновок, де потрібно нагрівати речовини (рис. 24).
Рис. 23. Будова полум’я:
1 – зовнішній конус;
2 – середній конус;
3 – внутрішній конус
Рис. 24. Правильне нагрівання рідини зі струшуванням
Робота з електронагрівним приладом
Завдання 6. Розгляньте будову електронагрівника лабораторного шкільного НЛШ (рис. 25) і виконайте такі дії:
1) перевірте, чи не пошкоджена ізоляція електропроводу нагрівника, і увімкніть його в мережу;
2) поверніть вимикач і переконайтеся, що прилад працює;
3) уставте в отвори електронагрівника пробірки з рідиною та нагрівайте до відповідної температури;
4) вимкніть електронагрівник після закінчення роботи.
Увага! Не допускайте забруднення спіралі нагрівника під час роботи з ним.
Рис. 25. Електронагрівник лабораторний шкільний НЛШ:
1 – основа; 2 – вимикач;
З – кришка; 4 – піддон;
5 – розетки; 6 – отвори для фіксування кільця
Хімічний посуд
Завдання 7. Перед вами – багато посуду, яким ви будете користуватися, виконуючи лабораторні досліди та практичні роботи. Для ознайомлення з ним виконайте такі дії:
1) візьміть у руки пробірку, правильно укріпіть її в лапці штатива;
2) знайдіть хімічну склянку, плоскодонну колбу, умонтуйте їх на кільці штатива;
3) правильно вмонтуйте порцеляновий тигель;
4) візьміть металевий або дерев’яний тримач, правильно вмонтуйте в нього пробірку;
5) виберіть приладдя, яке застосовують під час спалювання речовин.
Опрацюйте всі пункти запропонованої роботи. Намалюйте в робочому зошиті полум’я й позначте його будову. Складіть звіт про роботу та зробіть відповідні висновки.
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
– Хімічний кабінет школи – це приміщення, де зберігається все обладнання для проведення демонстраційних і лабораторних дослідів, практичних робіт.
– Працюючи з обладнанням і реактивами, необхідно їх знати, дотримуватися правил безпеки під час роботи й правильно себе поводити.
– Дотримання правил поведінки й безпеки виховує відповідальне ставлення до власного здоров’я, забезпечує успішність у навчанні.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Перелічіть, яких правил поведінки та безпеки ви дотримувалися під час роботи з хімічними речовинами.
2. Назвіть лабораторний посуд, яким ви користувалися під час роботи.
3. Назвіть обладнання, необхідне для організації роботи з лабораторним штативом.
4. Поясніть правила користування лабораторним штативом.
5. Запропонуйте заходи знешкодження кислоти чи лугу, якщо вони потрапляють на шкіру в побутових умовах.
6. Проаналізуйте необхідність дотримання правил поведінки та безпеки.
ДОСЛІДЖУЄМО ВДОМА
1. Додайте до свіжозавареного чаю декілька крапель соку лимона. Що спостерігаєте?
2. Дослідіть, які зміни відбудуться з буряковим соком, якщо до нього додати декілька крапель оцту або лимонної кислоти.
3. Насипте на дно склянки невелику порцію харчової соди. Видавіть сік чверті лимона й додайте до соди. Що спостерігаєте?
4. Покладіть на дно склянки подрібнену яєчну шкаралупу й долийте 1-2 ложки оцту. Поясніть ваші дослідження. Опишіть явища, які ви спостерігали.
ЦІКАВО ЗНАТИ
– В організмі дорослої людини міститься Ферум у вигляді сполук масою до 4 г, з них у гемоглобіні – 75 %.
– Протези морального й аортального клапанів серця й кровоносних судин виготовляють із синтетичних речовин – фторопластів.
– Кофеїн, який збуджує серцеву діяльність, міститься в зернах кави й какао та листі чаю. Цю властивість використовують у медицині.
– Нікотин – основна діюча речовина тютюну, сильна отрута, що впливає на центральну нервову, дихальну та серцево-судинну системи, органи травлення.
– Кольорові речі не змінюють забарвлення, якщо під час прання до теплої води додати кухонну соль.
– Під час аварії на Чорнобильській АЕС у викидах радіоактивного пилу був Стронцій. За своїми властивостями він подібний до Кальцію, сполуки якого є основою кісток. Як активніший за Кальцій Стронцій має здатність заміщувати останнього в кістках, унаслідок чого вони стають крихкими, а в організмі нагромаджується джерело радіоактивного випромінювання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)