ПРОСВІТИ, РОЛЬ У КУЛЬТУРНОМУ ПРОЦЕСІ

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ V

Пробудження національної свідомості

Українського народу

“ПРОСВІТИ” ТА ЇХ РОЛЬ У КУЛЬТУРНОМУ ПРОЦЕСІ

Бурхливий розвиток індустрії великих міст, використання найманої праці в різних галузях виробництва, встановлення ринкових відносин у другій половині ХІХ ст. зумовили потребу підвищення кваліфікації, загальнокультурного рівня робітників. Потяг народу до освіти і культури сприяв діяльності громадських організацій. Створюються Харківське та Київське товариства грамотності; при

них відкриваються недільні школи, бібліотеки-читальні, де читаються лекції та провадяться інші просвітницькі заходи.

“Просвіта” як громадське товариство засноване 8 грудня 1868 р. у Львові. Першим його головою став А. Вахнянин. Головним завданням товариства було поширення освіти серед народу та сприяння формуванню національної свідомості. У містах і містечках Галичини діяли його філії. На східноукраїнських землях “Просвіти” з’явилися під час революції 1905-1907 рр. – у Катеринославі, Одесі, Києві, Кам’янці-Подільському, Чернігові, Житомирі. Дев’ять “Просвіт” мали 30 філій. їх діяльність

була пов’язана з революційною та національно-визвольною боротьбою, і на відміну від галичанських, які були централізовані, кожна з них працювала автономно.

“Просвіти” видавали книги для народу, здійснювали театральні постановки, створювали народні хори, вели боротьбу за право викладання у школах українською мовою. Столипінським циркуляром 1910 р. східноукраїнські “Просвіти” були закриті.

У роботі “Просвіт” брали участь прогресивні діячі української культури – М. Шашкевич, Ю. Федькович, І. Франко, Г. Хоткевич, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПРОСВІТИ, РОЛЬ У КУЛЬТУРНОМУ ПРОЦЕСІ - Довідник з культурології


ПРОСВІТИ, РОЛЬ У КУЛЬТУРНОМУ ПРОЦЕСІ